30 липня 2014 р. справа № 804/8138/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Крюкової О.В.
представник позивача не прибув
представнк відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за грудень 2013 р. в сумі 36982,26 грн., -
11 червня 2014 року управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області (далі - УПФУ в Криворізькому районі, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 36 982,26 грн.
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що відповідач не приймає до відшкодування витрати понесені УПФУ в Криворізькому районі на виплату та доставку пенсії громадянці ОСОБА_1 на суму 36 982,26 грн. за грудень 2013 року (перерахунок з 01.12.2008 року) в порушення Порядку № 5-4/4, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-ХІV (далі - Закон № 1105) та інших нормативних актів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача 30.07.2014 р. в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також не прибув. На адресу відповідача судом направлені повістки про виклик в судові засідання, призначені на 01.07.2014 року, 16.07.2014 року та на 30.07.2014 року, які були отримані відповідачем 27.06.2014 року, 08.07.2014 року та 25.07.2014 року відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Згідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у письмових запереченнях, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що в період з грудня 2008 року по листопад 2013 року УПФУ в Криворізькому районі було виплачено пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 на загальну суму 36 982,26 грн., що підтверджується довідкою УПФУ в Криворізькому районі.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року №16/98-ВР (далі - Основи № 16/98) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку, відповідно до ст. 4 Основ № 16/98-ВР, є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.
Відповідно до п. 4 ст. 25 Основ № 16/98-ВР за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога про тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ № 16/98-ВР є Фонд, що також передбачено ст. 21 Закону № 1105, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Згідно з ч. 4 ст. 26 Основ № 16/98-ВР якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене ч. 2 ст. 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до п. 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Пункт 7 Порядку № 5-4/4 не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.
Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом ст. 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15 (далі - Положення про виконавчу дирекцію Фонду), організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.
Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 20.03.2007 року, 12.06.2012 року, 21.05.2013 року та 04.06.2013 року (справи № № 21-1087во06, 21-165а12, 21-129а13 та 21-150а13 відповідно).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача сум витрат УПФУ в Криворізькому районі на виплату та доставку пенсії по втраті годувальника пенсіонеру ОСОБА_1, за період грудень 2008 року по листопад 2013 року на загальну суму 36 982,26 грн.
Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 69 - 71, 86, 94, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за грудень 2013 р. в сумі 36982,26 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії громадянці ОСОБА_1 на суму 36 982 (тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) гривні 26 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник