АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
11 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.
при секретарі: Круглику В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року
в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Колегія суддів, -
У липні 2014 р. ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що їх син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з нею, відповідач на утримання дитини коштів не надає.
Посилаючись на викладене та ту обставину, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, просила суд стягнути з останнього аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі - 2 000 грн. щомісячно, з моменту пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі - 1 300 грн. щомісячно, починаючи з 28 липня 2014 р. і до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить рішення суду першої інстанції змінити шляхом зменшення розміру щомісячного платежу до 600 грн.
Колегія суддів, заслухавши відповідача, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позивачку, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
У відповідності до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.3/.
Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивачки аліментів в твердій грошовій сумі - 1 300 грн. щомісячно, районний суд виходив із того, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.
Згідно з вимогами ст.182 СК України, при визначенні розмір аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають значення для справи. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.
Ухвалене по справі судове рішення зазначеним вимогам закону та керівним роз'ясненням постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України відповідає.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він, як фізична особа-підприємець має нестабільний, мінливий дохід, фактично створив нову сім'ю й надає допомогу непрацездатним батькам не заслуговують на увагу, остільки висновків суду в частині визначення розміру аліментів, в сумі 1 300 грн., необхідних для утримання його дитини, не спростовують.
Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, колегія суддів вважає законними й обґрунтованими висновки районного суду про наявність правових підстав до часткового задоволення позовних вимог.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа №760/16143/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12698/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Лазаренко В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.