АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
11 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Немировської О.В., Волошиної В.М.
при секретарі: Круглику В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року
в справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: державний нотаріус Другої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності.
Колегія суддів, -
У серпні 2014 р. ОСОБА_1 звернувся у суд з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності.
Зазначав, що його покійний брат був власником кв.АДРЕСА_1. В подальшому його право власності було скасовано на підставі укладеного між покійним та ОСОБА_4 спадковим договором, який на підставі судового рішення визнано недійсним.
Зазначав, що у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на квартиру, він позбавлений можливості зареєструвати своє право у встановленому законом порядку.
Посилаючись на викладені обставини, просив суд прийняти рішення, яким встановити факт належності його покійному брату зазначеної квартири за життя та визнати за ним право власності спадкоємця за законом на зазначену квартиру.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 р. у відкритті провадження за заявою ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити рішення по суті заявлених вимог.
Колегія суддів, заслухавши заявника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Так, відповідно до ч.1 ст.234 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із ч.4 ст.256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Зі змісту поданої заяви убачається, що заявником ставиться питання про визнання за ним права власності в порядку спадкування, що свідчить про наявність спору про право.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав до відкриття провадження у справі.
Ухвала районного суду відповідає вимогам процесуального права.
Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи.
Правових підстав до задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа №755/26670/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13696/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Бартащук Л.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.