Ухвала від 11.11.2014 по справі 22-ц/796/10528/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №752/9813/13-ц Головуючий у 1 інстанції Фролов М.О.

Апеляційне провадження №22-ц/796/10528/2014 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.

за участю позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представників відповідача Подлящук О.П., Харченка М.О.,

представника третьої особи Подлящук О.П

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7, який на підставі договору про надання правової допомоги діяв в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, на рішення Голосіївського райсуду м. Києва від 3 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

ОСОБА_11

до Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України,

третя особа Національна академія наук України

про стягнення грошових коштів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року позивачі звернулись до суду з указаним позовом. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем НАН України та Міністерства освіти і науки України про стягнення грошових коштів відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17.02.2014 вказане рішення скасоване з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Проте, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року рішення апеляційного суду від 17.02.2014 скасовано з передачею справи на новий апеляційний розгляд. Отже, предметом даного апеляційного розгляду є апеляційна скарга представника позивачів на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі є авторами створеного у 2007 році об'єкту інтелектуальної власності - винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_1», на який відповідачем отримано Патент України на винахід НОМЕР_1 від 10.01.2008.

20 березня 2007 року на підставі п.3 ст.9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» відповідач уклав з позивачами Договір між роботодавцем і винахідником щодо розміру та умов виплат винахідникам (їх правонаступникам) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем», відповідно до п.4 якого роботодавець зобов'язався видати винахідникам винагороду за винахід, зокрема, у випадку реалізації в зарубіжних країнах при продажу ліцензії або інших майнових та немайнових прав за передбачених у п.4.3. умов, зокрема, одноразово при кожному надходженні платежу згідно п.п.4.1,4.2 цього договору у вигляді авторського гонорару в розмірі 35% не пізніше 45 діб з моменту надходження платежу на банківський рахунок відповідача; сума винагороди розподіляється між винахідниками порівну (п.5.3 договору).

29 березня 2007 року між відповідачем та компанією Simanetics USA, Inc. (Сполучені Штати Америки) (далі - Правонаступник) укладений Договір про передачу права на подання заявок і одержання патентів на винахід у країнах Паризького Союзу» (далі - Договір 2), відповідно до пункту 2.1 статті 2 якого відповідач передав Правонаступнику виключне безвідкличне право на подання заявок (в тому числі міжнародних заявок про патентну кооперацію і одержання Патентів на Винахід у країнах Паризького Союзу (крім України), що має своїм наслідком набуття Правонаступником повного обсягу Патентних прав з моменту одержання Патенту, а також всіх майнових і немайнових прав на підставі поданих заявок у визначених Договором 2 країнах і відповідно до законодавства таких країн.

27 листопада 2007 року між Відповідачем, Правонаступником і фірмою Viewdle Inc. (Сполучені Штати Америки) був укладений договір цесії (далі - Договір цесії), відповідно до умов якого до фірми Viewdle Inc. перейшли всі права та обов'язки компанії Simanetics USA, Inc. - Правонаступника за Договором 2.

Протягом 2007, 2008, 2012 років на рахунки відповідача надходили передбачені пунктами 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 Договору 2 кошти, у зв'язку з чим відповідач сплатив позивачам винагороду у передбаченому Договором 1 порядку та розмірах.

12.10.2012 на рахунок відповідача надійшли кошти у рамках виконання фірмою Viewdle Inc. умов п.4.7.Договору 2 в розмірі 700 000 доларів США. Виходячи з того, що позивачами не надано доказів на підтвердження того, що 700 000 доларів США є коштами за використання винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_1», суд, керуючись ст.ст.25,28,34,35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В апеляційній скарзі представник позивачів просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Представники відповідача і третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, залишивши без змін законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін як таке, що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача як з роботодавця винахідників на користь позивачів-винахідників винагороди за винахід у вигляді авторського гонорару у зв'язку з реалізацію у зарубіжних країнах повного обсягу патентних прав на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини, що мають значення для вирішення спору і якими сторони обґрунтовували свої позовні вимоги і заперечення проти них, правовідносини сторін та законодавство, що їх регулює.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилались на невиконання відповідачем умов підпункту 4.2. п.4 Договору 1 внаслідок відчуження на користь компанії «Моторола Мобіліті Ел-Ел-Си» компанії Viewdle Inc., у зв'язку з чим на рахунок відповідача було здійснено платіж в сумі 700 000 доларів США. Вважають, що до складу активів компанії Viewdle Inc входили Патенти (за визначенням п.1.1. Договору 1 - це, зокрема, патент(и) та/або патентна(і) заявка(и) на одержання патенту(ів) на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1» (т.1ас16), - тобто, патент на винахід, авторами якого є позивачі, а тому продаж компанії з усіма активами свідчить і про продаж патентних прав.

Разом з тим, відповідно до п.2.1. Договору 2 і п.2 Договору цесії до складу активів компанії Viewdle Inc. входило виключне безвідкличне право на подання заявок і одержання патентів на винахід у країнах Паризького Союзу (крім України), що має своїм наслідком набуття повного обсягу патентних прав з моменту одержання патенту, а також всіх майнових і немайнових прав на підставі поданих ним заявок (т1ас16зв,24-25).

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі - Закон) патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом. Використанням винаходу відповідно до вказаної норми визнається: 1)виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу, застосування такого продукту, пропонування для продажу, продаж та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; 2) застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його до застосування в Україні.

За таких обставин колегія дійшла висновку, що предметом Договору 2 і Договору цесії є право на подання заявок і одержання патентів на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1» у країнах Паризького Союзу, а не право використання Патенту України на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1» НОМЕР_1 від 10.01.2008. Крім того, на момент укладення Договору 2 і Договору цесії Патент України на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1» НОМЕР_1 від 10.01.2008 не був зареєстрований в Україні.

Належних і допустимих доказів подачі заявок і одержання патентів «ІНФОРМАЦІЯ_1» у країнах Паризького Союзу, а також одержання за це коштів відповідачем суду не надано, а відчуження компанії Viewdle Inc. з її правом на подачу таких заявок і одержання таких патентів у країнах Паризького Союзу без підтвердження факту подачі відповідних заявок і факту одержання відповідних патентів само по собіне дає підстав вважати встановленим факт порушення прав винахідників на винагороду за використання чи реалізацію патенту.

Відповідно до п.4.1. Договору 2 правонаступник (тобто, компанія Simanetics USA, Inc., а потім фірма Viewdle Inc.) здійснюють на користь правовласника (відповідача) платежі, визначені у цій статті договору, за передачу повного обсягу прав, визначених пунктами 2.1, 2.7, 2.9 цього Договору, а також усіх інших передбачених цим Договором прав, а не за використання чи реалізацію винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_1» у зарубіжних країнах.

За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що 700000 доларів США, що надійшли на рахунок відповідача на виконання п.4.7 Договору 2, не є коштами за використання чи реалізацію винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_1» у зарубіжних країнах, а тому у відповідача відсутні підстави для виплати позивачам 35% від вказаної суми на підставі підпункту 4.2 п.4 Договору 1. інших доказів на підтвердження своїх доводів позивачі суду не надали і на них н посилались у передбаченому ст.ст.10,60 ЦПК України порядку. З огляду на викладене правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивачів.

Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують і на його правильність не впливають. Передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,313,315 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, який на підставі договору про надання правової допомоги діяв в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, відхилити. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О.Антоненко Судді А.М.Стрижеус

О.І.Шкоріна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №752/9813/13-ц Головуючий у 1 інстанції Фролов М.О.

Апеляційне провадження №22-ц/796/10528/2014 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

11 листопада 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.

за участю позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представників відповідача Подлящук О.П., Харченка М.О.,

представника третьої особи Подлящук О.П

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7, який на підставі договору про надання правової допомоги діяв в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, на рішення Голосіївського райсуду м. Києва від 3 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, третя особа Національна академія наук України про стягнення грошових коштів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія, керуючись ст.ст.303,308,313,315 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, який на підставі договору про надання правової допомоги діяв в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, відхилити. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О.Антоненко Судді А.М.Стрижеус

О.І.Шкоріна

Попередній документ
41391343
Наступний документ
41391345
Інформація про рішення:
№ рішення: 41391344
№ справи: 22-ц/796/10528/2014
Дата рішення: 11.11.2014
Дата публікації: 20.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів