справа № 691/373/14-а
провадження № 2-а/691/14/14
10 листопада 2014 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
в складі :
судді Черненка В.О.
за участю секретаря Сидоренко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Городищенської міської ради Черкаської області про визнання протиправним рішення органу владних повноважень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним рішення органу владних повноважень.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, він є спадкоємцем ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщина складається з будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 0,07 га. Йому стало відомо, що, згідно рішення Городищенської міської ради від 05.09.2006 року № 5-53/У, покійній ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,13 га по АДРЕСА_1. Він звернувся з відповідною заявою до Городищенськї міської ради про надання пояснень того, чому земельна ділянка його спадкодавця зменшилася з 0,13 до 0,07 га. Згідно відповіді Городищенської міської ради від 27.02.2014 року № 209.02/18, дійсно за покійною ОСОБА_2 рахувалася земельна ділянка площею 0,13 га, проте згідно рішення Городищенської міської ради від 06.02.2014 року № 32-16/УІ було припинено право користування земельною ділянкою 0,13 га та надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, площею 0,07 га ОСОБА_1 і що попереднім користувачам не виділялася земельна ділянка розміром 0,05 га по АДРЕСА_2. Вважає, що такими діями Городищенської міської ради, його було позбавлено права на спадщину на частину земельної ділянки і замість 0,13 га, він успадкував 0,07 га, оскільки, у нотаріуса, при оформленні спадщини, зокрема на земельну ділянку, на підставі довідки Городищенської міської ради від 04.10.2013 року № 2087, йому було видано свідоцтво про право на спадщину, де було зазначено, що він успадкував земельну ділянку 0,07 га, а не 0,13 га. Враховуючи викладене, просив: визнати частково протиправним рішення Городищенської міської ради від 06.02.2014 року про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність та скасувати його в частині вказаної орієнтовної площі 0,07 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2, так як дане рішення суперечить рішенню Городищенської міської ради від 05.09.2006 року № 5-53/У про надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,13 га, яке на даний час ніким не скасоване; визнати частково протиправною довідку видану Городищенською міською радою від 04.10.2013 року № 2087 та скасувати її в частині вказаної площі земельної ділянки 0,07 га, замість 0,13 га, яка була надана Городищенською міською радою нотаріусу при оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.11.2013 року на його ім'я.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що Городищенська міська рада при наданні довідки від 04.10.2013 року та винесенні рішення від 06.02.2014 року діяла законно та обґрунтовано і ніяким чином права позивача не порушувала.
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши всі наявні докази у справі, суд вважає наступне.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно копії договору купівлі-продажу жилого будинку від 14.08.2006 року, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купила жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, Черкаської області на земельній ділянці присадибного земельного фонду.
Згідно рішення сесії Городищенської міської ради від 05.09.2006 року № 5-53/V та витягу з Додатку № 1 до даного рішення, ОСОБА_2 було передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,13 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства згідно договору купівлі-продажу садиби у ОСОБА_3
Дані про те, що за ОСОБА_2 рахувалась земля площею 0,13 га по вул. Гулака-Артемовського у м. Городище містяться в земельно-кадастровій книзі № 2, про що свідчать відповідні копії її сторінок.
Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції 2006 року, яка діяла на момент отримання ОСОБА_2 земельної ділянки, на якій знаходився придбаний нею будинок по АДРЕСА_1, Черкаської області), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Відповідно до ст. 377 ЦК України (в редакції на 14.08.2006 року - діючій на момент придбання ОСОБА_2 будинку на земельній ділянці), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 118 ЗК України (в редакції 2006 року), громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
01.11.2011 року ОСОБА_2 подала заяву, копія якої знаходиться у матеріалах справи та адресована сесії Городищенської міської ради, в якій просила надати їй дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо видачі державних актів на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 0,07 га по АДРЕСА_1 у м .Городище, Черкаської області.
Згідно витягу з рішення Городищенської міської ради від 16.11.2011 року № 13-73/VI, ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо видачі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку орієнтованою площею 0,07 га по АДРЕСА_1 у м .Городище, Черкаської області, яка знаходиться у її користуванні.
Інших дій, спрямованих на отримання земельної ділянки у власність, ОСОБА_2, як встановлено в судовому засіданні, не вчиняла.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину, виданого 13.11.2013 року, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з житлового будинку з ґанком та надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, Черкаської області, на земельній ділянці розміром 0,07 га, згідно довідки виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області від 04.10.2013 року за № 2087.
28.01.2014 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до голови Городищенської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту відведення із землеустрою на земельну ділянку орієнтованою площею 0,07 га по АДРЕСА_1 в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Рішенням Городищенської міської ради від 06.02.2014 року № 32-16/VI, ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність орієнтовною площею 0,07 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від ОСОБА_2 Також, даним рішенням було припинено право користування ОСОБА_2 земельною ділянкою загальною площею 0,13 га по АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом на користь ОСОБА_1
На даний час, ОСОБА_1 звернувся до суду та просить визнати частково протиправним вказане рішення Городищенської міської ради від 06.02.2014 року та скасувати його в частині вказаної орієнтовної площі земельної ділянки - 0,07 га по АДРЕСА_1 у м. Городище, Черкаської області, оскільки вважає, що він повинен був успадкувати земельну ділянку площею 0,13 га, яка належала його спадкодавцю ОСОБА_2
Як було зазначено вище, ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 14.08.2006 року, придбала будинок по АДРЕСА_1, Черкаської області, розташований на земельній ділянці присадибного земельного фонду. Розмір земельної ділянки у договорі не зазначено.
Згідно рішення Городищенської міської ради від 05.09.2006 року № 5-53/V, на яке посилається позивач, вказано, що ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,13 га по АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства згідно договору купівлі садиби.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено сторонами у справі, що з моменту придбання вказаного вище будинку та до даного часу по АДРЕСА_1 розташована земельна ділянка площею 0,07 га для обслуговування будинку та ведення особистого селянського господарства.
Позивач посилається на те, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка розміром 0,13 га, яка складається з земельної ділянки 0,07 га розташованої по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,06 га, розташованої по АДРЕСА_2. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що ОСОБА_3, який продав покійній ОСОБА_2 домоволодіння дійсно користувався земельною ділянкою розміром 0,06 га, що знаходилася по АДРЕСА_2. Після придбання будинку, зазначеною земельною ділянкою стала користуватись ОСОБА_2 Однак, в зв'язку з поганим станом здоров'я, вона дану земельну ділянку не обробляла, а з її згоди, землею користувалися інші громадяни.
За життя ОСОБА_2, маючи намір на отримання земельної ділянки у приватну власність, звернулася до Городищенської міської ради про виготовлення технічної документації саме на земельну ділянку саме 0,07 га по АДРЕСА_1, а стосовно земельної ділянки по АДРЕСА_2, ніяких дій, направлених на отримання права власності чи права користування, не вчиняла.
Окрім того, сам позивач ОСОБА_1, вважаючи, що його спадкодавцю ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 0,13 га, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, де також зазначено розмір земельної ділянки, яка переходить у спадок - 0,07 га, 28.01.2014 року звернувся з заявою до голови Городищенської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту відведення із землеустрою на земельну ділянку орієнтованою площею саме 0,07 га по АДРЕСА_1, в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а не 0,13 га.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов у частині визнання протиправним рішення Городищенської міської ради від 06.02.2014 року та скасування його в частині вказаної орієнтовної площі земельної ділянки - 0,07 га по АДРЕСА_1 у м. Городище, Черкаської області, не обґрунтований та до задоволення не підлягає
Щодо вимог в частині часткового визнання протиправною довідки, виданої Городищенською міською радою від 04.10.2013 року № 2087 та скасування її в частині вказаної площі земельної ділянки 0,07 га, замість 0,13 га, яка була надана Городищенською міською радою нотаріусу при оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.11.2013 року на його ім'я, то суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Позивач ОСОБА_1 просить визнати довідку Городищенської міської ради протиправно та частково її скасувати, проте довідка не є нормативно-правовим актом (який регулює суспільні відносини та містить норми права) або правовим актом індивідуальної дії органу владних повноважень (актом, що визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб), на спори про оскарження яких поширюється юрисдикція адміністративних судів. Довідка - це лише документ, який містить опис та підтвердження юридичних чи біографічних фактів.
Тобто, Городищенська міська рада, надавши 04.10.2013 року довідку про розмір земельної ділянки, лише надала інформацію, яка є підтвердженням раніше прийнятих рішень, а тому предметом оскарження бути не може і позов у цій частині також до задоволення не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 373 ЦК України, ст. 377 ЦК України (в редакції станом на 14.08.2006 року), ч. 1 та 2 ст. 118, ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції 2006 року), ст.ст. 6, 7, 13, 17, 18, 23, 71, 159 - 163, 185 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Городищенської міської ради Черкаської області про визнання протиправним рішення органу владних повноважень, відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду, через Городищенський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.
Повний текст постанови виготовлений 14.11.2014 року.
Суддя В. О. Черненко