Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/6591/14-ц
Провадження № 2/279/1732/14
13.11.2014 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Коваленко В.П.
при секретарі Петрук О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Коростенський районний сектор Управління Державної міграційної служби, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просить визнати її такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати Коростенський сектор Державної міграційної служби зняти відповідачку з реєстраційного обліку. В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що з серпня 2013 року відповідачка в спірній квартирі не проживає.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги , просить визнати відповідачку ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, ствердила, що вона дійсно не проживає у спірній квартирі, але знятись з реєстрації не може, оскільки не має іншого місця для реєстрації.
Представник Коростенського районного сектору Державної міграційної служби в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, надав суду заяву про слухання справи без його участі. При таких обставинах суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних матеріалів.
Вислухавши пояснення, перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє позовні вимоги позивача ОСОБА_1 частково, виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 грудня 1995 року по травень 2005 року. В період шлюбу сторони отримали квартиру АДРЕСА_1. На підставі свідоцтва про право власності на житло №8510 від 23.07.2001 року квартира на праві спільної власності належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
12 травня 2005 року шлюб між сторонами був розірваний. 03 березня 2014 року згідно договору дарування відповідачка ОСОБА_2 подарувала своїй дочці ОСОБА_4 ? частку квартири за номером АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_2 ствердила в судовому засіданні, що фактично вона не проживає в квартирі понад сім років.
За правилами ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
У відповідності до вимог ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені ст.71 ЖК України строки, провадиться в судовому порядку .
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачка не проживає в спірній квартирі за власним бажанням.
Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 12.04.1985 року з наступними змінами «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» роз'яснив, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.
При таких обставинах суд вважає, що вимоги підлягають до задоволення.
Суд вважає безпідставними також вимоги позивача щодо зняття відповідачки з реєстраційного обліку. Відповідно до ст. 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про:
1) позбавлення права власності на житлове приміщення;
2) позбавлення права користування житловим приміщенням;
3) про виселення;
4) про визнання особи безвісно відсутньою;
5) оголошення особи померлою.
Системний аналіз вказаної статті дає підстави для висновку про те, що зняття з реєстрації можливе при винесенні судом рішення про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Відповідно, на підставі рішення про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням відповідачка має бути знята з реєстраційного обліку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 213-215 ЦПК України , 71,72 ЖК України , суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк після його проголошення апеляційної скарги .
Суддя Коваленко В. П.