Справа № 158/2315/14-к
Провадження № 1-кп/0158/122/14
13 листопада 2014 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці кримінальне провадження № 12014030100000563 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, -
ОСОБА_5 23 серпня 2014 року біля 03 години, перебуваючи у смт. Олика по вул. Замковій Ківерцівського району Волинської області у провулку біля будинку № 4, помітивши, що ОСОБА_7 зупинився мотоциклом марки «Вайпер» д.н.з. « НОМЕР_1 » та пішов у не відомому напрямку, з метою незаконного заволодіння даним транспортним засобом, підійшов до мотоцикла, де шляхом прикладання надмірної фізичної сили, різким рухом керма мотоцикла в сторону, пошкодив блокуючий кермовий механізм. Після чого повів його у напрямку місця свого проживання, чим заподіяв ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 12 000 грн. В цей же час ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що вказаний вище мотоцикл здобутий злочинним шляхом ОСОБА_5 погодився заховати даний мотоцикл у господарському приміщенні за місцем свого проживання.
Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 , свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, давши суду показання про те, що він справді забрав належний потерпілому мотоцикл, маючи намір таким чином пожартувати, а наступного дня повернути даний транспортний засіб. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.
Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, давши суду показання про те, що він справді знав, що ОСОБА_5 забрав мотоцикл, який належить ОСОБА_7 , та погодився заховати його до наступного дня за місцем свого проживання з метою пожартувати. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_7 згідно поданої заяви на суворій мірі покарання не наполягав, збитки на даний час відшкодовані в повному обсязі, претензій до підсудних немає.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в повному обсязі визнали свою вину у вчинені інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, що наведені у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не бажають оспорювати фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.
Крім повного визнання обвинуваченими своєї вини, їх вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вірно розуміють зміст обставин справи і суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції.
З урахуванням викладеного суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у незаконному заволодінні транспортним засобом, і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 289 КК України, а ОСОБА_4 у заздалегідь не обіцяному зберіганні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і кваліфікує його дії за ст. 198 КК України
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу.
Так, ОСОБА_5 раніше не судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, спричинені збитки відшкодував повністю.
Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданих збитків.
З передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає жодної.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу.
Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, спричинені збитки відшкодував повністю.
Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданих збитків.
З передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає жодної.
З урахуванням викладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особи підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи - позитивно, вину у вчиненому визнав, розкаявся, відшкодував спричинені збитки, раніше не судимий, суд призначає ОСОБА_5 покарання необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 75 КК України звільняє ОСОБА_5 від відбування покарання з покладенням на них обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
З урахуванням викладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особи підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи - позитивно, вину у вчиненому визнав, розкаявся, відшкодував спричинену шкоду, суд призначає ОСОБА_4 покарання необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 75 КК України звільняє ОСОБА_4 від відбування покарання з покладенням на них обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Речові докази та судові витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у справі заявлено не було.
Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію..
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Ківерцівського районного суду ОСОБА_1