Справа № 168/706/14
Провадження № 2/168/203/14
13.11.2014 р. Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Хаврони О.Й.,
з участю секретаря - Ковальчука А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Вижівка справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ПАТ комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк) звернувся з позовом про стягнення заборгованості з відповідача, мотивуючи позов тим, що 12.08.2011 р. між ними було укладено договір, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 9000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Складовою частиною договору є «Умови та правила надання банківських послуг» та «Порядок користування платіжною карткою» та «Тарифи», з чим погодився відповідач. У позові покликається на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем належним чином зобов'язань у нього станом на 30.04.2014 р. виникла заборгованість у розмірі 13830,74 грн., а саме: 8333,19 грн. - заборгованість за кредитом, 3209,25 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1153,50 заборгованість по комісії за користування кредитом; а також 500 - штраф (фіксована частина), 1377,49 грн. - штраф (процентна складова). Просить стягнути із відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.
У судове засідання представник позивача подала заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, позов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
У судове засідання відповідач, будучи належно повідомленою, не з'явилась, у зв'язку із чим, враховуючи згоду позивача суд проводить заочний розгляд справи (в порядку ст. 224 ЦПК).
Враховуючи неявку сторін, розгляд здійснюється в порядку, передбаченому ч.2 ст. 197 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, розмір яких визначається сторонами у кредитному договорі з урахуванням вимог ст. 1056-1 ЦК України.
Позивач та відповідач 12.08.2011 року уклали договір, згідно з яким кредит позивач отримав кредит у розмірі 9000 грн. на 12 місяців з моменту його підписання, відповідно до якого клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками, відсотками за його використання, а також оплачувати комісії та штрафи на умовах, передбачених Договором.
У результаті неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість станом на 30.04.2014 р. у розмірі 13830,74 грн., а саме: 8333,19 грн. - заборгованість за кредитом, 3209,25 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1153,50 заборгованість по комісії за користування кредитом; а також 500 - штраф (фіксована частина), 1377,49 грн. - штраф (процентна складова).
Згідно з ст.526 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання. Божник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення(ст.612 ЦК України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).
За таких обставин та відповідно до зазначених норм матеріального права і умов укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку, що кредитор (Банк) має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором від боржника.
Разом з тим не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафів з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, встановлених договором або законом, є сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Поняття та види неустойки визначено у ст. 549 ЦК України, за змістом якої неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що штраф і пеня є видами неустойки як міри цивільно-правової відповідальності боржника, що наступає у разі порушення останнім взятих на себе зобов'язань, а не окремими видами штрафних санкцій, які можуть застосовуватися одночасно та незалежно один від другого.
Штраф і пеня як різновиди неустойки обчислюються у відсотках від суми невиконаного, неналежно виконаного або несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
Відповідно до Умов договору позичальник зобов'язується сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Згідно із доданим до позовної заяви позивачем розрахунком заборгованість відповідача за штрафами становить - 500 грн. та 634,80 грн., що разом становить 1134,80 грн.
Із наведеного розрахунку вбачається, що позивач нарахував неустойку у виді штрафу на суму заборгованості по кредиту, до якої було включено і суму нарахованої пені, тобто застосував до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність, а саме: два різновиди (штраф і пеню) одного й того ж самого виду відповідальності (сплата неустойки) за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором), що є неприпустимим.
В порушення ст. 549 ЦК України вимоги позивача про стягнення одночасно штрафу і пені за порушення відповідачем зобов'язання є безпідставними, оскільки з урахуванням встановленої Конституцією України неприпустимості подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення ці поняття є взаємовиключними і не можуть застосовуватися одночасно.
Крім того, умови договору про стягнення з відповідача передбаченої договором неустойки у виді фіксованого штрафу в розмірі 500 грн. не відповідають визначеному законом змісту цього поняття та його правовій природі як грошової суми, що обчислюється відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, що носить імперативний характер, у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а тому підстав для її стягнення немає, оскільки встановлення розміру штрафу як неустойки у фіксованій твердій грошовій сумі законом не передбачено і відступлення від таких положень закону відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України не допускається.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача нарахованої Банком суми штрафів задоволенню не підлягають, у решті позов слід задовольнити та стягнути з відповідача у розмірі 12695,94 грн., а саме: 8333,19 грн. - заборгованість за кредитом, 3209,25 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1153,50 заборгованість по комісії за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись ст.ст.610, 611, 612, 536, 625, 629, 1054, 1056 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 174, 212- 215 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 12695 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 94 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.
У решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Старовижівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. Й. Хаврона