Номер справи: 164/1576/14-к
Провадження по справі: 1-кп/164/89/2014
Категорія: 3
13 листопада 2014 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014030160000293 від 13 серпня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, неодруженого, охоронника ТзОВ ,,Хайбері'', раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 14 липня 2014 року, приблизно о 14 годині, в АДРЕСА_1 , поблизу подвір'я, належного потерпілому ОСОБА_5 , на грунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_5 , які виникли через конфлікт останнього з дядьком обвинуваченого, в ході з'ясування відносин між ними, ОСОБА_4 умисно наніс потерпілому декілька ударів коліном правої ноги у ділянку лівої сторони тулуба, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді садна лівої половини грудної клітки та закритого перелому шостого ребра зліва по передньо - аксилярній лінії.
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 94 від 21 серпня 2014 року тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться: садно лівої половини грудної клітки до категорії легких тілесних ушкоджень, а закритий перелом шостого ребра зліва по передньо - аксилярній лінії - за ознакою тривалості розладу здоров?я (більше 21 дня) до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_4 винуватість свою в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, показав, що він 14 липня 2014 року, приблизно о 14 годині, в с. Старий Чорторийськ Маневицького району Волинської області разом із своїм дядьком прийшов до подвір'я, належного потерпілому ОСОБА_5 , щоб вияснити його стосунки із дядьком. Там між ними виник конфлікт і він наніс потерпілому, на його думку, один удар коліном правої ноги у ділянку лівої сторони тулуба, чим спричинив йому тілесні ушкодження. Щиро кається, просить суворо не карати.
Крім повного визнання своєї винуватості в інкримінованому кримінальному правопорушенні самим обвинуваченим ОСОБА_4 його винуватість в пред'явленому обвинуваченні підтверджується іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який погодився з показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 щодо місця, часу та обставин, при яких він спричинив йому тілесні ушкодження, але наполягає на тому що обвинувачений наніс йому два, а не один удар коліном в область тулуба. Понесені ним матеріальні збитки йому відшкодовані обвинуваченим, а тому ніякий претензій до нього він не має, і все йому прощає.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно вимог ст. 349 КПК України судом із згоди учасників судового провадження визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що він вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки умисно спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я (більше 21 дня).
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 по ступені тяжкості вчинив злочин середньої тяжкості.
Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: його позитивну характеристику за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, будучи забезпеченим, займався суспільно - корисною працею, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До обставин справи, що пом'якшують покарання підсудного суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Як обтяжуючу покарання обставину суд враховує вчинення ним злочину щодо особи похилого віку.
Виходячи із наведеного, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання без ізоляції його від суспільства у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності з звільненням від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку.
Призначення такого покарання ОСОБА_4 відповідно ст. 65 КК України буде необхідним й достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ним самим так і іншими особами.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, періодично з'являтися в інспекцію для реєстрації.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та засудженому.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: