Справа № 167/493/13-ц
Провадження № 2/159/1052/14
м. Ковель 11 листопада 2014 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Панасюка С.Л.,
за участю секретаря Віндюк Н.І.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 до Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки недійсними,
ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 звернулися в суд з вказаним позовом.
Вимоги обґрунтовані тим, що 16 листопада 2012 року були проведені публічні торги, на яких ОСОБА_7 придбала житловий будинок загальною площею 169,3 кв.м., житловою площею 124,3 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1808 га., розташовану в с. Липини Луцького району Волинської області. Позивачі вважають, що прилюдні торги проведені з порушеннями законодавства, що і стало підставою їхньої вимоги визнати прилюдні торги, протокол проведення прилюдних торгів, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки недійсними. А саме, порушена процедура повідомлення про прилюдні торги, незаконно не допущена до участі в торгах ОСОБА_6, під час підготовки до торгів виконавча служба допустила порушення, протокол проведення прилюдних торгів та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки є незаконними, як через зазначені вище порушення, так і через те, що на торгах був лише один учасник і майно продане за стартовою ціною, розрахунок за придбане майно ОСОБА_7 провела несвоєчасно, державний виконавець самовільно та незаконно змінив спосіб виконання рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав повністю, заперечивши його тим, що він не був учасником оспорюваних прилюдних торгів і майна на них не придбавав.
Представники Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів, - АТ «Райффайзен Банк Аваль», - вважає проведені публічні торги законними, а вимоги позивачів необґрунтованими.
Позов слід задовольнити повністю.
16 листопада 2012 року були проведені публічні торги, на яких ОСОБА_7 придбала житловий будинок загальною площею 169,3 кв.м., житловою площею 124,3 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1808 га., розташовану в с. Липини Луцького району Волинської області.
Верховний Суд України у висновках, викладених в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України, за перше півріччя 2013 року, відзначив правову позицію, висловлену в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13.02.2013 року у справі № 6-174цс12:
«Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є правочином.
Оскільки відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, то така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 цього Кодексу).
Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5».
Тобто, суд висловив правову позицію, що допущені порушення процедури проведення торгів є підставою для визнання таких торгів недійсними.
Оспорювані позивачами прилюдні торги були проведені з порушеннями встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5, в редакції, яка діяла на момент проведення торгів, (далі - «Тимчасового положення»), що є підставою для визнання їх недійсними.
Порушена процедура повідомлення про прилюдні торги, а саме:
а) повідомлення про прилюдні торги опубліковане з пропуском строків.
Друге речення пункту 3.5 Тимчасового положення передбачало:
3.5. ... Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.
Акт переоцінки майна було складено 24 жовтня 2012 року. Оголошення було опубліковано 01 листопада 2012 року - на восьмий день з моменту переоцінки майна, тобто, з порушенням встановленого строку.
б) опубліковане повідомлення не містило інформації, яка вимагається.
Пункти 3.6, 3.8, 3.9 Тимчасового положення передбачають:
3.6. Зміст інформаційного повідомлення повинен містити:
1) найменування, опис і характеристику нерухомого майна;
2) його місцезнаходження (адресу);
3) стартову ціну;
4) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати;
5) порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів;
6) дату, час та місце ознайомлення з майном;
7) дату, час та місце проведення прилюдних торгів;
8) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги;
9) кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах;
11) інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів.
3.8. Якщо реалізації підлягає земельна ділянка, то в інформації додатково зазначаються:
розмір земельної ділянки, місце її розташування;
правовий режим земельної ділянки;
цільове призначення земельної ділянки;
обмеження на використання земельної ділянки (установлені на підставі містобудівних та санітарних норм і правил, включаючи архітектурно-планувальні, технічні, екологічні умови).
3.9. Якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира, то в інформації додатково зазначаються:
розмір житлової та нежитлової площі будинку, квартири;
адресу чи місцезнаходження;
правовий режим квартири, будинку;
обмеження на використання квартири, будинку;
відомості про земельну ділянку, на якій розташований будинок (її правовий режим та розмір);
матеріали стін квартири, будинку;
процент зносу.
Проте, всупереч вимогам Тимчасового положення, не публікувалися строки сплати (підпункт 4 пункту 3.6), номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів (підпункт 5 пункту 3.6), дата, час та місце ознайомлення з майном (підпункт 6 пункту 3.6), інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів (підпункт 11 пункту 3.6), правовий режим земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки, обмеження на використання земельної ділянки (установлені на підставі містобудівних та санітарних норм і правил, включаючи архітектурно-планувальні, технічні, екологічні умови) (пункт 3.8), розмір житлової площі будинку, правовий режим квартири, будинку, обмеження на використання квартири, будинку, відомості про земельну ділянку, на якій розташований будинок (її правовий режим та розмір), матеріали стін квартири, будинку, процент зносу (пункт 3.9).
Відсутність в інформаційному повідомленні про торги вищевказаної інформації є порушенням законодавства України і суттєвим порушенням процедури торгів. Це порушення, допущене під час підготовки торгів, є таким, що може вплинути на результати торгів, зменшити можливість участі в торгах потенційних покупців і вплинути на формування ціни реалізації, що порушує права стягувача та боржника на погашення боргу за рахунок продажу майна за найкращою ціною.
Отже, порушення процедури проведення оспорюваних публічних торгів, виражене у невідповідності змісту інформаційного повідомлення вимогам, встановлених пунктами 3.6, 3.8, 3.9 Тимчасового положення, є підставою для визнання торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону, що тягне за собою визнання їх недійсними.
До того ж, першим реченням пункту 3.5 Тимчасового положення передбачено, що спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 року № 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 року за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується.
Пунктами 4.1, 4.2, 4.4, 4.5 згаданого Положення передбачено:
4.1. До Єдиного реєстру підлягають обов'язковому внесенню відомості про всі прилюдні торги (аукціони) з реалізації арештованого державними виконавцями майна (далі - торги), інформація про майно, що реалізується, та результати проведення прилюдних торгів (аукціону).
4.2. Відомостями про торги, що вносяться до Єдиного реєстру, є:
реквізити організації, якій передане майно для реалізації (повне найменування, місцезнаходження, телефон, адреса веб-сайта тощо);
підстава проведення торгів;
місце, дата і час проведення торгів;
місце, дата і час ознайомлення з майном, яке продається;
відомості про те, чи відбулися торги;
відомості про реалізоване майно (переможець торгів, ціна продажу) чи відомості про зняття майна з реалізації (дата зняття, підстава).
4.4. Якщо продажу підлягає земельна ділянка, то у відомостях про майно додатково зазначаються:
розмір земельної ділянки, місце її розташування;
цільове призначення земельної ділянки;
наявність комунікацій тощо.
4.5. Якщо продажу підлягають житловий будинок, будівля, споруда, то у відомостях про майно додатково зазначаються:
розмір площі;
поштова адреса (місцезнаходження);
призначення;
матеріали стін;
кількість поверхів;
інформація про підсобні приміщення та споруди;
відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда.
Проте, всупереч цим вимогам у повідомленні не наведені місце, дата і час ознайомлення з майном, яке продається (пункт 4.2), цільове призначення земельної ділянки, наявність комунікацій (пункт 4.4), матеріали стін, кількість поверхів (пункт 4.5).
Крім цього, відповідачем ПП «СП «Юстиція» було порушено вимоги чинного законодавства стосовно порядку реєстрації учасників для проведення прилюдних торгів, скільки під час реєстрації учасників прилюдних торгів 16.11.2012 року позивачу ОСОБА_6 було неправомірно та безпідставно відмовлено в прийнятті заяви про участь у торгах та, відповідно, у реєстрації її, як учасника цих торгів.
Підставою для відмови в прийнятті заяви про участь у торгах послугувало те, що ОСОБА_6 невчасно сплатила суму гарантійного внеску, оскільки з копії квитанції №N0ТІК32859 від 16.11.2012 року вбачається, що оплату внеску було здійснено 16.11.2012 року о 09:07 год., в той час, як реєстрація учасників закінчувалася о 09:00 год. цього дня. На думку ПП «СП «Юстиція», на момент закінчення реєстрації учасників прилюдних торгів позивачкою ОСОБА_6 не було виконано вимоги ч.1 п. 3.12 Тимчасового положення, які передбачають, що для участі в прилюдних торгах покупець подає спеціалізованій організації:
заяву про участь у прилюдних торгах;
документи, що підтверджують сплату гарантійного внеску.
Водночас ч.2 п. 3.12 Тимчасового положення передбачає, що організатор прилюдних торгів зобов'язаний забезпечити безперешкодне прийняття всіх заяв на участь у прилюдних торгах, а також забезпечити вільний доступ покупців до місця проведення прилюдних торгів.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація учасників закінчувалася до 09:00 год. 16.11.2012 року. Позивачка ОСОБА_6 звернулася із заявою про участь у прилюдних торгах до настання цього часу, їй було надано рахунок для сплати гарантійного внеску, вона його сплатила після 09:00 год. через об'єктивні причини - банківські установи розпочинають свою роботу після 09:00 год.
Тим не менше, заява ОСОБА_6 була в розпорядженні ПП «СП «Юстиція» і ця заява була подана до закінчення реєстрації. Зазначені вимоги ч.2 п. 3.12 Тимчасового положення зобов'язували відповідача допустити ОСОБА_6 до участі у торгах за таких обставин. Необґрунтоване обмеження кількості учасників торгів з формальних міркувань є істотним порушенням, що, поза усяким сумнівом, вплинуло на результати оспорюваних торгів, зменшило число потенційних покупців, а отже, вплинуло на формування ціни реалізації, що порушило права стягувача та боржника на погашення боргу за рахунок продажу майна за найкращою ціною. До того ж, відповідач не забезпечив право ОСОБА_6 знати строк сплати внеску, порушивши вимоги підпункту 4 п.3.6 Тимчасового положення, який передбачає, що інформаційне повідомлення повинне містити строк сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів. Інформаційне повідомлення такого строку не містить, а це дає підстави позивачам стверджувати, що саме ця обставина перешкодила ОСОБА_6 подати документи, які підтверджують сплату гарантійного внеску, до 09:00 год. 16.11.2012 року.
Крім цього, підставою для визнання торгів недійсними є істотні порушення, допущені державним виконавцем під час підготовки до оспорюваних публічних торгів.
Твердження третьої особи - АТ «Райффайзен Банк Аваль», що порушення, допущені державною виконавчою службою, не можуть братися до уваги під час розгляду цього позову, оскільки сторони виконавчого провадження не оскаржили їх свого часу у встановленому порядку, є невірним.
Відсутність скарги на дії державного виконавця не легалізує допущені порушення і не робить ці дії законними. Складові процедури проведення торгів мають ґрунтуватися на актах і діях державного виконавця, які відповідають вимогам закону. Незаконна дія чи акт можуть мати наслідком тільки незаконну дію чи акт. Неправомірна поведінка на одній з стадій процедури не може дати правомірний результат. Тому дії державного виконавця, нерозривно пов'язані з процедурою прилюдних торгів, мають перевірятися на відповідність закону у справах про визнання прилюдних торгів недійсними навіть якщо вони не були оскаржені у встановленому порядку. До того ж, справа про визнання прилюдних торгів недійсними розглядається за процедурою позовного провадження і відсутність звернення зацікавленої сторони до суду за окремими, передбаченими ЦПК України, процедурами не може бути перешкодою для неї у відстоюванні своєї позиції.
Державний виконавець самовільно змінив порядок і спосіб виконання судового рішення.
11.05.2012 року було винесено постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_5, ОСОБА_1 солідарно 1038366,71 грн. та з кожного по 865,00 грн.
11.05.2012 року було винесено постанову державного виконавця про арешт рухомого та нерухомого майна, транспортних засобів та сільськогосподарської техніки ОСОБА_1
11.05.2012 року були направлені запити державного виконавця до Держсільгоспінспекції у Волинській області, Головного управління держкомзему у Волинській області, Луцької ОДПІ, Волинського обласного БТІ, Луцького ВРЕР ДАІ у Волинській області про надання інформації щодо належного ОСОБА_1 рухомого та нерухомого майна, земельних ділянок та поточних рахунків.
31.07.2012 року було складено акт опису і арешту майна боржника (житлового будинку та земельної ділянки в АДРЕСА_1).
Зазначені вище документи свідчать, що виконавець провадив виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_1 коштів, а не виконавче провадження по зверненню стягнення на предмет іпотеки.
Проте, 25.09.2012 року між ДВС та ПП «СП «Юстиція» було підписано договір №09 В/431/12/І про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки). Тобто, у цьому договорі належна ОСОБА_1 нерухомість фігурує вже як предмет іпотеки.
04.12.2012 року складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.
В документах виконавчого провадження не йшлося про те, що арештовані будинок та земельна ділянка є іпотечним майном, на яке звертається стягнення. На виконанні перебував виконавчий документ про стягнення боргу, а не про звернення стягнення на іпотечне майно.
Отже, державний виконавець самовільно змінив спосіб виконання рішення суду та здійснив стягнення на передане в іпотеку майно.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних и кримінальних справ у ч.2 п.45 постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що у разі якщо за судовим рішенням із відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то судом не може бути змінений спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.
Тобто, навіть суд в рамках процедури зміни способу виконання судового рішення не вправі змінити спосіб його виконання зі стягнення заборгованості на звернення стягнення на майно. Тим більше таким правом не наділена посадова особа державної виконавчої служби.
Відтак, самовільна зміна способу виконання судового рішення і продаж нерухомості як іпотечного майна - є незаконними.
Провадження з стягнення боргу, у ході якого звертається стягнення на майно, і провадження з звернення стягнення на предмет іпотеки не можуть довільно, за бажанням державного виконавця чи сторони виконавчого провадження перетікати одне в одне. Кожне з них має як підставу відкриття окремий документ (судове рішення), який має свою специфіку, і свої істотні особливості. Стягувач звернувся до суду саме з позовом про стягнення боргу, а не з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки і, тим самим, визначив, яким саме має бути провадження. Довільно, «на ходу», змінювати провадження є порушенням, в тому числі і прав боржника, який захищався від одного позову, а отримав виконавче провадження зовсім за іншими вимогами.
Крім цього, пункт 3.2 Тимчасового положення передбачає, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 року № 74/5, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.12.99 року за № 865/4158 (із змінами і доповненнями).
Однак в матеріалах виконавчого провадження відсутня експертна оцінка, яка була б проведена в рамках цього провадження.
Так, як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2012 року, державним виконавцем ОСОБА_14 було відкрите виконавче провадження №32546534, у якому стягувачем є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а боржником - ОСОБА_1
Як передбачено ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження», для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності-суб'єктів господарювання.
Пунктом 5.7.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5. Зареєстровано в Мін'юсті 02.04.2012 за №489/20802, передбачено, що для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Проте, як видно з інформації про виконавче провадження, що знаходиться у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, в рамках виконавчого провадження №32546534, постанови про залучення оцінювача не виносилося.
Натомість у матеріалах виконавчого провадження міститься підписана державним виконавцем ОСОБА_9 постанова від 31.07.2012 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Однак, виконавче провадження не передавалося від державного виконавця ОСОБА_14 державному виконавцю ОСОБА_9
Пунктами 6.2, 6.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи.
Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу ДВС, виконавчої групи у зв'язку:
а) із зміною дислокації, перерозподілом обов'язків, уведенням спеціалізації державних виконавців, необхідністю перерозподілу навантаження;
б) з хворобою державного виконавця, його перебуванням у відрядженні чи відпустці, а також у разі включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі ДВС;
в) з відводом (самовідводом) державного виконавця відповідно до Закону;
г) із звільненням державного виконавця чи відстороненням від виконання повноважень за посадою відповідно до Закону України «Про державну службу»;
ґ) якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито різними державними виконавцями;
д) з іншими обставинами, що ускладнюють виконання рішення.
При передачі виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого відповідні відомості заносяться до Єдиного реєстру.
Жодних підстав для передачі виконавчого провадження іншому виконавцю не існувало; жодних документів про передачу виконавчого провадження №32546534 виконавцю ОСОБА_9 немає, у т.ч. в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.
Таким чином, постанова від 31.07.2012 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання, для участі у виконавчому провадженні, підписана державним виконавцем ОСОБА_9, не може вважатися постановою в рамках виконавчого провадження №32546534. Із самої постанови вбачається, що вона винесена не у виконавчому провадженні №32546534, а у виконавчому провадженні №32546554.
Постановою було залучено оцінювача ОСОБА_10 для оцінки належного ОСОБА_1 нерухомого майна, хоча в тексті постанови говориться, що це майно належить іншій особі. На постанові відсутній підпис оцінювача про те, що його ознайомлено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, як того вимагають ч.5 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 2.2.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, які передбачають, що за відмову без поважних причин від надання висновку чи за надання висновку, що містить завідомо неправдиві відомості, експерт несе кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі такого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем (ч.5 ст.13), за відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку експерт несе кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем (п. 2.2.3).
Відтак, слід зробити висновок, що в рамках виконавчого провадження №32546534 постанови про залучення оцінювача не виносилося, як того вимагає ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження». Тому в цьому провадженні була відсутня належна експертна оцінка нерухомого майна, яка б відповідала вимогам п.3.2 Тимчасового положення, який передбачає, що Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою.
За таких обставин, проведення будь-яких прилюдних торгів було неможливим, а проведення таких торгів є незаконним.
Крім цього, державний виконавець без дозволу органу опіки та піклування передав на реалізацію нерухоме майно, право користування яким мали неповнолітні.
Пункт 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачав, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.
У будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали діти ОСОБА_1 - ОСОБА_11, 1999 року народження, та ОСОБА_12, 2004 року народження, що підтверджується записами в будинковій книзі.. Про це було відомо державному виконавцю, однак в порушення приписів законодавства, виконавець проігнорував вимоги згаданої вище Інструкції.
Відповідно, передача на реалізацію нерухомого майна без дозволу органу опіки та піклування була незаконною.
Крім цього, акт уцінки (переоцінки) від 24.10.2012 року не відповідає законодавству.
У зв'язку з тим, що перші торги не відбулися, передане на реалізацію майно було піддано уцінці (переоцінці) згідно акту уцінки (переоцінки) від 24.10.2012 року.
Пунктом 4.5.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що у разі якщо майно не було продано у зв'язку з відсутністю попиту, воно підлягає уцінці державним виконавцем відповідно до чинного законодавства, яка проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення строку реалізації майна на комісійних умовах. Про проведення уцінки майна державним виконавцем складається акт, у якому зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, вартість майна, за якою воно передавалося на реалізацію, вартість майна після уцінки. Про проведення уцінки майна та її результати державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після її проведення повідомляє спеціалізовану організацію, що здійснює реалізацію майна.
Реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження в акті уцінки не зазначено. Відсутність відомостей про номер виконавчого провадження не можна вважати несуттєвим формальним порушенням, оскільки у виконавчому провадженні мала місце ситуація, коли експертна оцінка нерухомого майна була проведена в рамках виконавчого провадження з іншим номером. Відтак, відсутність в акті уцінки обов'язкових реквізитів виконавчого документа та номеру виконавчого провадження свідчать про невідповідність акту уцінки вимогам законодавства.
Пункт 4.7 Тимчасового положення передбачає, що повторні прилюдні торги проводяться в місячний строк з дня проведення уцінки.
Оскільки майно з прилюдних торгів було продане на підставі незаконно складеного акту уцінки - такий продаж є незаконним.
Протокол проведення прилюдних торгів та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки прийняті за наслідками торгів, які були проведені незаконно, а тому протокол і акт також є незаконними.
Пунктами 4.14, 6.1, 6.4 Тимчасового положення передбачено, що під час прилюдних торгів ведеться протокол. Протокол підписується ліцитатором і переможцем торгів і затверджується керівником спеціалізованої організації.
Після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.
На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
І протокол, і акт є документами, на підставі яких виникають права та обов'язки. Відтак, ці документи у випадку їх незаконності мають бути визнані недійсними судом.
Вище наведене обґрунтування, чому прилюдні торги від 16.11.2012 року є незаконними і підлягають визнанню недійсними:
1. Повідомлення про прилюдні торги опубліковане з пропуском встановлених строків.
2. Опубліковане повідомлення про прилюдні торги не містило всієї інформації, яка вимагається законодавством.
3. Недопущення ОСОБА_6 до участі в торгах було незаконним.
4. Державний виконавець самовільно змінив порядок і спосіб виконання судового рішення.
5. В матеріалах виконавчого провадження відсутня належна експертна оцінка нерухомого майна.
6. Державний виконавець без дозволу органу опіки та піклування передав на реалізацію нерухоме майно, право користування яким мали неповнолітні.
7. Акт уцінки (переоцінки) від 24.10.2012 року не відповідає законодавству.
Кожна з цих обставин є самостійною підставою для визнання незаконними прилюдних торгів. Відтак, у випадку визнання торгів недійсними слід визнати недійсними протокол проведення прилюдних торгів від 16.11.2012 року та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 04.12.2012 року, як похідні документи, котрі були складені за наслідками торгів.
Крім цього, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки складено з недотриманням вимог Тимчасового положення.
Пунктом 4.2 Тимчасового положення передбачено, що лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців.
Заявки на участь у торгах подало чотири кандидати, однак, троє з них фактично відмовилися від участі в торгах, про що ствердило у своїх письмових запереченнях ПП «СП «Юстиція». Відтак, на торгах фактично був лише один учасник - ОСОБА_7
Відповідно до пункту 4.5 Тимчасового положення якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни покупці не висловлюють бажання придбати майно за ціною, оголошеною ліцитатором, то запропонований об'єкт продажу знімається з торгів і прилюдні торги за даним лотом не проводяться.
Однак, на оспорюваних прилюдних торгах 16.11.2012 року майно було продано за наявності одного учасника і за стартовою ціною, що недопустимо та незаконно.
ПП «СП «Юстиція» вважає, що торги відбулися у відповідності до вимог Закону України «Про іпотеку», стаття 45 якого передбачає, що прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника, у такому разі майно може бути придбане ним за початковою ціною.
Однак, стаття 41 Закону України «Про іпотеку» передбачає застосування норм цього закону до тих відносин, які виникли з рішень судів, або виконавчих написів нотаріуса, якими звертається стягнення на майно:
«Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.»
В той же час, виконавче провадження №32546534 було відкрите на підставі судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 грошового боргу, а не за наслідками звернення стягнення на предмет іпотеки. Відтак, Закон України «Про іпотеку» у цьому випадку не може застосовуватися.
Крім цього, п. 5.1 Тимчасового положення передбачає, що на підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно.
Однак, протокол було затверджено 16.11.2012 року, а розрахунки за майно відбувалися наступним чином:
1) 26.11.2012 року сплачено покупцем 34836,40 грн.
2) 28.11.2012 року - 247000,00 грн.
3) 03.12.2012 року - 66528,05 грн.
Таким чином, друга і третя суми були сплачені на восьмий і на одинадцятий банківські дні, що є порушенням п. 5.1 Тимчасового положення. Сторона відповідача посилається на ст.46 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює, що розрахунок має відбуватися протягом 10 робочих днів з дня підписання протоколу. Однак, передусім, норми Закону України «Про іпотеку» у цьому випадку не застосовуються, а окрім цього, останній платіж був здійснений з порушенням навіть десятиденного строку.
Пункт 7.1 Тимчасового положення встановлює, що прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі:
відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;
якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота;
несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно. У такому випадку майно реалізовується на наступних прилюдних торгах, які проводяться в порядку, визначеному цим Положенням.
Отже, за вказаних вище порушень, державний виконавець не вправі був складати акт про реалізацію предмета іпотеки. Складений ним 04.12.2014 року акт є незаконним і його слід визнати недійсним.
Державний виконавець не мав права складати «акт про реалізацію предмета іпотеки», у цьому випадку мав складатися «акт про проведені прилюдні торги».
Пунктом 6.1 Тимчасового положення передбачено, що після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.
Натомість виконавець, через те, що ним самовільно та незаконно було змінено спосіб виконання рішення (із стягнення коштів на звернення стягнення на майно), склав акт про реалізацію предмета іпотеки, як це передбачено ст. 47 Закону України «Про іпотеку».
Проте, як вже зазначалося, цей закон не може застосовуватися у спірних правовідносинах, оскільки проводилося виконавче провадження по стягненню коштів, а не по зверненню стягнення на майно. До того ж, складений державним виконавцем акт не відповідає і вимогам, які висуває до змісту таких актів ст.47 Закону України «Про іпотеку», а саме:
«Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються:
…
відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця;
…
сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування;
відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону.
Цих відомостей в акті не зазначено, а тому він підлягає визнанню недійсним і з цієї підстави.
Твердження сторони відповідачів, що порушення процедури проведення публічних торгів, якщо вони і мали місце, є неістотними, суд відхиляє. Тимчасове положення не встановлює у своїх нормах, які вимоги є істотними, а які ні. До того ж, якщо ділити вимоги Тимчасового положення на істотні і неістотні, це призведе до того, що вимоги, які визнані неістотними, взагалі не будуть виконуватися. Це є недопустимим, перш за все, з огляду на те, що прилюдні торги є особливою процедурою, де право власності на майно переходить не внаслідок вільної згоди особи, якій воно належить, а шляхом примусу. Тому норми, які визначають процедуру проведення прилюдних торгів, мають виконуватися неухильно і повно, без усяких відступів і спрощень. Інакше, будуть порушені права як стягувача, так і боржника, які зацікавлені в тому, щоб майно було продане за найкращою ціною.
Отже, викладене приводить до однозначного висновку про необхідність визнання недійсними прилюдних торгів від 16.11.2012 року, протоколу проведення прилюдних торгів від 16.12.2012 року та акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 04.12.2012 року.
Доводи відповідача ОСОБА_3, що він не має стосунку до вимог позивачів, а тому в позові до нього слід відмовити, суд відхиляє. Позивачі зазначили заявника відповідачем, оскільки вважають, що справжнім покупцем будинку є він, а ОСОБА_7 є удаваним покупцем. Твердження ОСОБА_3, що особа лише тоді може бути відповідачем у цивільній справі, коли порушила право, чи інтерес позивача, невірне. Яскравим доводом такої невірності є справи про звільнення майна з-під арешту, де до участі у розгляді справи залучаються усі стягувачі, зацікавлені у арешті майна для стягнення боргу. Таке залучення необхідне для захисту прав самих же цих стягувачів, оскільки рішення у справі може прямо зачепити їхні права та інтереси і вони мають право відстоювати свої права, користуючись процесуальними правами відповідача. Саме з таких міркувань позивачі залучили до участі у справі ОСОБА_3, а потім і ОСОБА_7, і ці міркування є правильними. До того ж, ОСОБА_3 не дав згоду на заміну себе як відповідача на ОСОБА_7, підтвердивши тим самим, що йому не байдуже, яке буде рішення у справі. Питання, чи є заявник справжнім покупцем будинку, чи ні, може бути предметом інших справ, але вже у цій справі він має мати право захищати свої інтереси, якщо бажає це робити. Це зумовлене тим, що від результатів розгляду цієї справи залежить, чи будуть згадані інші справи, чи ні.
Доводи відповідача ОСОБА_3, що наслідком розгляду справи може бути лише повторне проведення прилюдних торгів, є невірним. Внаслідок торгів право власності на будинок перейшло від ОСОБА_1 до ОСОБА_7 і право останньої на будинок тепер не може бути проігнороване. Для повторних торгів (якщо для них будуть передбачені законом підстави) необхідно повернути будинок у власність ОСОБА_1, оскільки саме вона є відчужувачем будинку, якщо виходити з того, що прилюдні торги є оформленням відносин договору купівлі-продажу. Таке повернення можливе через вимогу про застосування наслідків недійсності угоди (у формі публічних торгів) або ж через вимогу про витребування будинку з чужого незаконного володіння. Саме такі вимоги є логічним наслідком позовів про визнання прилюдних торгів недійсними, а не будь-які інші (якщо розглядати прилюдні торги як правочин).
Тому рішення про відмову в позові до ОСОБА_3 є недоречним у цій справі і не може бути прийняте.
Судові витрати належить стягнути в користь позивачів, які їх сплачували, з Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», які допустили порушення процедури проведення прилюдних торгів, що має наслідком визнання їх і актів, які їх супроводжували, недійсними. Розмір судового збору, який підлягає поверненню, слід визначити на підставі встановлених Законом «Про судовий збір» ставок на момент вчинення процесуальної дії (за подання позовної заяви, двох заяв про забезпечення позову, апеляційної та касаційної скарги).
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, на підставі ч.1 ст.203,ч.1 ст.215 ЦК України, ч.ч.1, 5 ст.13 Закону Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.41, 47 Закону України «Про іпотеку», суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсними прилюдні торги, проведені 16 листопада 2012 року в приміщенні за адресою: м. Луцьк Волинської області, вул. Коперніка, 8а, з реалізації житлового будинку, загальною площею 169,3 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розміщеного на земельній ділянці площею 0,1808 га., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, і є власністю ОСОБА_1 (номер лоту 8, стартова і продажна ціна без ПДВ 405075 грн., переможець торгів ОСОБА_7, протокол № 09-В/431/12/І-8).
Визнати недійсним протокол Луцької філії ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» № 09-В/431/12/І-8 від 16 листопада 2012 року проведення прилюдних торгів в приміщенні за адресою: м. Луцьк Волинської області, вул. Коперніка, 8а, з реалізації житлового будинку, загальною площею 169,3 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розміщеного на земельній ділянці площею 0,1808 га., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і є власністю ОСОБА_1 (номер лоту 8, стартова і продажна ціна без ПДВ 405075 грн., переможець торгів ОСОБА_7), затверджений директором Луцької філії ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» Дацюком В.С. 16 листопада 2012 року.
Визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 04 грудня 2012 року, складений державним виконавцем відділу ДВС Луцького районного управління юстиції ОСОБА_14, затверджений 04 грудня 2012 року начальником відділу ДВС Луцького районного управління юстиції ОСОБА_15, про реалізацію з прилюдних торгів, проведених 16 листопада 2012 року в приміщенні за адресою: м. Луцьк Волинської області, вул. Коперніка, 8а, житлового будинку, загальною площею 169,3 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розміщеного на земельній ділянці площею 0,1808 га., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і є власністю ОСОБА_1 (номер лоту 8, стартова і продажна ціна без ПДВ 405075 грн., переможець торгів ОСОБА_7, протокол № 09-В/431/12/І-8).
Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в користь ОСОБА_5 понесені ним витрати на судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп., у рівній частці з кожного.
Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на судовий збір в сумі 374 (триста сімдесят чотири) грн. 14 коп., у рівній частці з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
ГОЛОВУЮЧИЙ: С.Л.ПАНАСЮК