Справа № 158/2308/14-а
Провадження № 2-а/0158/72/14
11 листопада 2014 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Костюкевича О.К.
секретаря - Хмілевської І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі про визнання неправомірною відмови у перерахунку пенсії судді у відставці, -
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі про визнання неправомірною відмови у перерахунку пенсії судді у відставці.
Позов мотивує тим, що вона працювала на посаді судді Ківерцівського районного суду Волинської області. Згідно постанови Верховної Ради України від 15.01.2009 року позивача було звільнено із займаної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків. З 04.02.2009 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі та отримує пенсію відповідно до Закону України „Про державну службу". Позивач вважає, що у зв'язку із прийняттям Закону України „Про судоустрій і статус суддів" та підвищенням посадових окладів працюючим суддям Ківерцівського районного суду Волинської області вона має право на перерахунок пенсії відповідно до положень ст. 37-1 Закону України „Про державну службу". У грудні 2013 року вона звернулась до управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі із заявою про перерахунок пенсії, однак їй в цьому було відмовлено, про що повідомлено листом № 51/02-25 від 6.01.2014 року. Посилаючись на зазначені обставини, вона звернулась до суду із позовними вимогами про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі провести їй перерахунок та виплату пенсії відповідно до положень ст. 37-1 Закону України „Про державну службу", ст. 129 Закону України „Про судоустрій і статус суддів". Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 28.04.2014 року визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог ст. 37-1 Закону України „Про державну службу", ст. 129 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" та зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 15 липня 2013 року по 28 квітня 2014 року на підставі положень ст. 37-1 Закону України „Про державну службу", ст. 129 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням виплачених сум.
24.09.2014 року позивач повторно звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку її пенсії з вищенаведених підстав, проте знову їй було відмовлено.
В зв'язку з вищенаведеним, просить визнати незаконною відмову відповідача у перерахунку та виплаті пенсії судді у відставці та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату їй пенсії починаючи з 28.04.2014 року до наступної зміни заробітної плати судді.
Відповідачем Управлінням Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі було подано заперечення на позовну заяву, відповідно до якої в задоволенні позову просять відмовити, оскільки пенсія позивачу нараховується та виплачується відповідно до вимог діючого законодавства. На момент виходу на пенсію позивача діяв Закон України «Про статус суддів». Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не містить положень про перерахунок раніше призначених пенсій суддям у відставці у разі зміни грошового утримання діючих суддів загальної юрисдикції, крім того не має зворотної дії в часі. Підстав для перерахунку пенсії, яка виплачується позивачу, немає, оскільки згідно ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" перерахунок пенсії, призначеної за цим законом, здійснюється у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям в порядку, встановленому КМУ, та на підставі рішень КМУ, тобто вимоги ст. 37-1 Закону України „Про державну службу" можуть бути застосовані у випадку прийняття відповідної постанови КМУ про підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, однак таких рішень КМУ не приймалось. Позивачем ОСОБА_1 до відповідача було подано заяву про перерахунок її пенсії не встановленого зразка, копію довідки про заробітну плату, хоча повинен бути доданий лише оригінал такої довідки.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, згідно поданої заяви просить проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відповідно до поданої заяви просить проводити розгляд справи у відсутності їх представника, просили в задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді судді Ківерцівського районного суду Волинської області. Згідно постанови Верховної Ради України від 15.01.2009 року її було звільнено із займаної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку за станом здоров'я. З 04.02.2009 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі та отримує пенсію відповідно до Закону України „Про державну службу". 24.09.2014 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі із заявою про перерахунок пенсії відповідно до положень ст. 37-1 Закону України „Про державну службу" у зв'язку з підвищенням посадових окладів працюючим суддям, однак їй в цьому було відмовлено, про що повідомлено листом № 4088/02-25 від 26.09.2014 року.
Постановою Маневицького районного суд у Волинської області від 28.04.2014 року визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог ст. 37-1 Закону України „Про державну службу", ст. 129 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" та зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 15 липня 2013 року по 28 квітня 2014 року на підставі положень ст. 37-1 Закону України „Про державну службу", ст. 129 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням виплачених сум.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 43 Закону України „Про статус суддів" (в редакції, яка була чинна на момент призначення пенсії позивачу) кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків. Судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України „Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України „Про державну службу".
Згідно ст. 37 Закону України „Про державну службу" (в редакції, яка була чинна на момент призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ст. 37-1 вказаного Закону у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 129 Закону України „Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України „Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат.
Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у зв'язку із підвищенням посадового окладу працюючого судді Ківерцівського районного суду Волинської області наявні підстави для перерахунку пенсії позивачу, яка працювала на посаді судді цього суду, була звільнена із займаної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку за станом здоров'я, та отримує пенсію відповідно до ст. 37 Закону України „Про державну службу".
Згідно п. 4 постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року „Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV „Про внесення змін до Закону України „Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України „Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії. Відповідно до п. 5 вказаної постанови перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Необхідні для проведення перерахунку пенсії довідки були представлені позивачем відповідачу.
Суд не бере до уваги положення постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року „Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" в тій частині, що перерахунок пенсії непрацюючим пенсіонерам слід здійснювати у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям лише відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, оскільки вони суперечать ст. 37-1 Закону України „Про державну службу", яка не пов'язує право особи на перерахунок пенсії із рішеннями КМУ.
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягає ст. 37-1 Закону України „Про державну службу".
Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Крім того, представником відповідача не враховано, що згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч зазначеним нормам КАС України представником відповідача не було подано відповідних доказів в обґрунтування заперечень на заявлені позивачем вимоги.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача проводити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 28.04.2014 року до наступної зміни заробітної плати судді до задоволення не підлягають, оскільки постановою Маневицького районного суду Волинської області від 28.04.2014 року зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 15.07.2013 року по 28.04.2014 року, а тому перерахунок пенсії слід проводити з 29.04.2014 року, а так як ст. 6 КАС України передбачено право звертатися з адміністративним позовом за захистом вже порушених прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав, а тому останнім днем періоду слід вважати 11.11.2014 року.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що слід визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 37-1 Закону України „Про державну службу", ст. 129 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 29.04.2014 року по 11.11.2014 року на підставі положень ст. 37-1 Закону України „Про державну службу", ст. 129 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст.ст. 88, 94 КАС України з позивача ОСОБА_1, якою на час ухвалення судового рішення у справі не сплачено судовий збір та не представлено суду документів, що надають право на звільнення від його сплати, підлягає стягненню на в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7-14, 71, 86, 94, 104-105, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 37, 37-1 Закону України „Про державну службу", ст. 129 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3.06.2013 року, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог ст. 37-1 Закону України „Про державну службу", ст. 129 Закону України „Про судоустрій і статус суддів".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 29 квітня 2014 року по 11 листопада 2014 року на підставі положень ст. 37-1 Закону України „Про державну службу", ст. 129 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 73 (сімдесят три) грн.. 08 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ківерцівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Ківерцівського районного суду О.К.Костюкевич