Справа № 676/666/14-ц
Провадження № 22-ц/792/1818/14
03 листопада 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді П'єнти І.В.,
суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,
при секретарі: Сацюк Г.О.
за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
У січні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП. В обгрунтування якого зазначав, що 01 квітня 2013 року ОСОБА_3 керуючи автомобілем Fiat Doblo, д.н. НОМЕР_4, на 198 км. 820 м. автодороги Житомир-Чернівці не дотримався визначеної дистанції і допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107, д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6, внаслідок чого з вини відповідача був пошкоджений автомобіль ВАЗ 2107. Вина відповідача підтверджується постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 17 травня 2013 року. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження, вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля ВАЗ-21070 внаслідок його пошкодження, складає 5217 грн. 96 к, ,загальна вартість робіт по ремонту автомобіля становить 5890 грн., а вартість прибданих позивачем запчастин становить 930 грн. Крім того, позивач вважає, що він має право на відшкодування і моральної шкоди, яка йому завдана у зв'язку з пошкодженням належного йому автомобіля, яку він оцінює в 10000 грн.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги .та просив стягнути з відповідача на його користь 6820 грн. матеріального збитку, матеріальний збиток за сплачені послуги з експертного дослідження в сумі 380 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн., витрати на парвову допомогу в сумі 5776 грн. 40 к. та судовий збір в розмірі 243 грн. 60 к.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 21 лютого 2014 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ПрАТ СК «Статус».
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2014 року позов ОСОБА_6. до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 5217,90 грн. шкоди завданої внаслідок ДТП, 2500 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, 2769,60 грн. витрат з надання правової допомоги адвокатом., 243,60 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що позивач не використав гарантованого йому законом права отримати відшкодування від страховика за завдану йому матеріальну шкоду внаслідок ДТП, а тому суд першої інстанції був зобов'язаний відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що судом фактично звільнено страховика від його обов'язку виплатити постраждалому матеріальну шкоду, як цього вимагає чинне законодавство та зобов'язано страхувальника сплатити позивачеві шкоду, від якої він звільнений. Зазначає, що позивач не надав жодних доказів понесених душевних страждань, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням його автомобіля. Крім того, апелянт посилається на те, що визначений судом розмір витрат з правової допомоги не відповідає розмірам, встановлених цивільним процесуальним законодавством.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав.
Представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_1 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у передбаченому ЦПК України порядку.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно п.п. 1,2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду таким визнати не можна, оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства, допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.
Процесуальний порядок повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання визначний у ст. ст. 74-77 ЦПК України. Враховуючи зміст зазначених правових норм, відповідача слід вважати належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, про що в матеріалах цивільної справи є належні відомості.
Колегією суддів встановлено, що 27.06.2014 року судом першої інстанції було проведено розгляд даної справи, однак відомості про те, що відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Статус» належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, у матеріалах справи відсутні (рекомендоване повідомлення повернулось за закінченням терміну зберігання - а.с. 108). За відсутності даних відомостей, здійснення розгляду справи є неприпустимим та є порушенням процесуального права, що в свою чергу, є обов'язковою підставою для скасування рішення, відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 01 квітня 2013 року біля 12 год. 20 хв. на 198 км 820 м автодороги Житомир-Чернівці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ВАЗ 2107, д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6 та «Fiat Doblo», д.н. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_3 ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3, який не обрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, не дотримався визначеної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем належним позивачу ОСОБА_6, транспортний засіб якого зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 17 травня 2013 року ОСОБА_3 був підданий адміністративній відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 6).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, власника автомобіля «Fiat Doblo», д.н. НОМЕР_4, застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від №АВ/3440629 від 08.01.2013 року (а.с. 40).
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив із вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, врахувавши при цьому як ступінь його вини, так і глибину душевних страждань, яких зазнав позивач у зв'язку з пошкодженням належного йому автомобіля, неможливість значний період часу користуватись транспортним засобом внаслідок пошкодження та дійшов в цій частині обґрунтованого висновку про стягнення з винної особи на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2500 грн.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду в цій частині.
Задовольняючи частково позов в частині стягнення матеріальної шкоди та стягуючи з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 5217 грн. 90 к., суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем розміру завданої майнової шкоди, так і доведеності обставин та підстав покладення за неї відповідальності на відповідача ОСОБА_3
Проте, з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд допустив невідповідність висновків обставинам справи, порушив та неправильно застосував норми матеріального права - п. 5 ч. 1 ст. 997 ЦК України.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто, виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 зазначеного Закону, страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, власника автомобіля «Fiat Doblo», д.н. НОМЕР_4, застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.01.2013 року, ліміт відповідальності становить 100 тис. грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, та 50 тис. грн. за шкоду, заподіяну майну, франшиза - 1000 грн.
Майнова шкода, завдана позивачу, становить 5217 грн. 96 к., що підтверджується висновком №373 експертного автотоварознавчого дослідження від 14.05.2013 року (а.с. 10-15).
При цьому, колегією суддів не приймаються до уваги накладна №200 від 25.05.2013 року на запчастини, загальною вартістю 930 грн., в підтвердження понесених позивачем витрат на придбання запчастин, оскільки при визначенні розміру майнової шкоди за висновком експертного автотоварознавчого дослідження врахована загальна вартість запчастин на суму 1338 грн. 28 к. (а.с. 15).
Крім того, не може бути взято до уваги наданий позивачем акт №138 прийому передачі виконаних робіт по ремонту автомобіля від 09.07.2013 року на суму 5890 грн., оскільки у ньому відсутні відомості щодо прийняття обсягу та вартості таких робіт самим ОСОБА_6 та їх оплати (а.с. 27).
Понесені позивачем витрати по оплаті послуг з експертного дослідження на суму 380 грн. не являються витратами, пов'язаними з розглядом справи (а.с. 25).
Встановлено, що 09.04.2013 року позивачем ОСОБА_6 було подано заяву до ПрАТ «Страхова компанія «Статус» (отримана директором ХРД) на виплату страхового відшкодування. Разом з тим, відомості щодо виплати страхового відшкодування чи відмови у його виплаті відсутні (а.с. 41).
Пунктом 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України, апеляційним судом вживались заходи щодо з'ясування обставин про виплату страхового відшкодування потерпілому чи підстав відмови у виплаті, надсилались відповідні запита на адресу відповідача - страхової компанії. Однак, відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Статус» суду не було надано інформацію про результати розгляду заяви потерпілого (а.с. 140-141, 145-147, 150-151).
З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що відповідальність за завдану матеріальну шкоду в розмірі 4217 грн. 96 к. несе саме приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» в межах страховового ліміту, за мінусом франшизи.
Відповідно, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням в розмірі 1000 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3
В зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення в цій частині.
Крім того, неможливо погодитись з висновком суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат. І з цього приводу є підставними доводи апеляційної скарги.
Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду.
Частиною 1 ст. 56 ЦПК України передбачено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Згідно положень ч. 4 ст. 42 ЦПК України документи, що посвідчують повноваження адвоката як представника, можуть також посвідчуватися ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» встановлено мінімальну заробітну плату з 01.01.2014 року в розмірі 1218 грн.
Відповідно до умов договору про надання правової допомоги №54 від 09.04.2013 року, адвокат ОСОБА_1 зобов'язався забезпечити надання позивачу ОСОБА_6 правової допомоги у вигляді консультування правового характеру та здійснення представництва його інтересів в суді протягом дії договору (а.с. 29-30).
Матеріалами справи документально підтверджено, що позивач ОСОБА_6 визнав факт надання йому правової допомоги адвокатом ОСОБА_1, та, відповідно, здійснив оплату правової допомоги на суму 4557 грн. 40 к. (а.с. 73-78).
Разом з тим, колегією суддів приймаються до уваги лише надані позивачу послуги з надання правової допомоги по підготовці позовної заяви та додатків до неї - 3 год. (1461 грн. 60 к.), та підготовку заяви про збільшення позовних вимог - 4 год. (1948 грн. 80 к.). Загальна сума витрат на правову допомогу становить 3401 грн. 40 к.
Витрати на правову допомогу щодо подачі заяви до страхової компанії - 30 хв. (229 грн. 40 к.), участі у огляді транспортного засобу - 1 год. (458 грн. 80 к.), підготовці та подачі запиту до УДАІ УМВС України - 30 хв. (229 грн. 40 к.), підготовці та подачі запиту до Кам'янецького міськрайонного суду - 30 хв. (229 грн. 40 к.), не є витратами, пов'язаними з розглядом справи, в розумінні ст. 79 ЦПК України, а тому не підлягають відшкодуванню.
Тому, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає компенсація витрат на правову допомогу з урахуванням граничного розміру 40 % від 1218 грн. мінімальної заробітної плати = 487 грн. 20 к.. х 7 год. роботи адвоката за договором пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 76,51%, що становить 2609 грн. 30 к. Відповідно, з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Статус» підлягає стягненню 2109 грн. 10 к. (80,83% від стягнутої суми), та з відповідача ОСОБА_3 - 500 грн. 20 к. (19,16% від стягнутої суми).
Крім того, на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з явкою представника позивача до суду, відповідно до ч. 2 ст. 85 ЦПК України, яка передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові.
Згідно ст. 140 ПК України, до складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
У заяві про збільшення позовних вимог представник позивача зазначає, що брав участь в судових засіданнях суду першої інстанції 21.02.2014 року, 13.03.2014 року, 11.04.2014 року, 25.04.2014 року та 06.05.2014 року, та витрати на відрядження складають 1219 грн.. (а.с. 79-83). Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 25.04.2014 року особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились (а.с. 61). Відповідно, ні позивач, ні його представник витрат на відрядження за 25.04.2014 року не понесли. А тому, витрати пов'язані з явкою представника позивача до суду становлять: 1218 грн .Х 0,2 Х 4 = 974 грн. 40 к.
З врахуванням вищевикладеного, відшкодуванню підлягають дані витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 76,51%, що становить 745 грн. 51 к. Відповідно, з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Статус» підлягає стягненню 602 грн. 67 к. (80,83% від стягнутої суми), та з відповідача ОСОБА_3 - 142 грн. 84 к. (19,16% від стягнутої суми).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача і судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 76,51%, що становить 186 грн. 38 к. Відповідно, з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Статус» підлягає стягненню 150 грн. 65 к. (80,83% від стягнутої суми), та з відповідача ОСОБА_3 - 35 грн. 73 к. (19,16% від стягнутої суми). Крім того, з відповідача ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди - 25%, що становить 60 грн. 90 к.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі 5217 грн. 90 к. та в частині стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» на користь ОСОБА_6 4217 грн. 96 к. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 2862 грн. 42 к. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 1000 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 678 грн. 49 к. судових витрат..
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 60 грн. 90 к. судового збору.
В решті рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2014 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В.П'єнта
Головуючий у першій інстанції - Семенюк В.В. Провадження № 22-ц/792/1818/14
Доповідач -П'єнта І.В. Категорія № 34