Справа № 686/13559/14-ц
07.11.2014
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого судді - Заворотної О.Л.
при секретарі - Д'якович О.О.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та таємниці про стан здоров'я
встановив:
В липні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом з урахуванням уточнення до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та таємниці про стан здоров'я, стягнення моральної шкоди, в обґрунтування якого вказала, що 23 травня 2014 року ОСОБА_3 демонстративно, незаконно поширювала конфіденційні відомості про стан психічного здоров'я позивачки, при цьому використовувала копії довідок з Хмельницького обласного психоневрологічного диспансеру, а також копію пенсійного посвідчення інваліда 2 групи безстроково без її згоди. Зокрема, 23 травня 2014 року про це було зазначено в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області. З огляду на викладене, позивачка просить її позов задовольнити, заборонити відповідачу використовувати медичну документацію, а також стягнути моральну шкоду в сумі 1500 грн.
Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_2 В судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення в яких вказала, що 07.04.2014р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із скаргою на дії адвоката ОСОБА_3, на вимогу листа від 17.04.2014р. їй необхідно було надати пояснення на скаргу і якщо викладені факти спростовуються, надати докази на їх спростування. Відповідачкою були підготовлені пояснення по справі про те, що вона здійснювала представництво в судах відповідно до довіреності від 21.10.2013р. та надавала правову допомогу ОСОБА_4, колишньому чоловіку позивачки, на підтвердження своїх слів надала копії документів, які необхідні були доповідачу в дисциплінарній справі, в подальшому подала заяву, в якій просить справу слухати за її відсутності, в задоволенні позову просить відмовити повністю.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 без згоди ОСОБА_1 було розповсюджено конфіденційну інформацію про стан її здоров'я, зокрема, що вона перебуває на обліку в Хмельницькому обласному диспансері з 2002 року, хворіє на психічне захворювання та є інвалідом 2 групи безстроково, на підтвердження чого надавала копії довідки за 2009 року №1285, копії довідки від 16 лютого 2009 року та копію пенсійного посвідчення.
Зокрема, в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 23 травня 2014 було зазначено, що ОСОБА_3 в своєму поясненні від 17.04.2014р. вказала, що ОСОБА_1 з 2002 року знаходиться на обліку в Хмельницькому обласному психоневрологічному диспансері, по свідчать копії довідок додані до пояснення.
Опитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили, що були свідками конфліктних ситуацій між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_3 не вступала в конфлікт.
Відповідно до ст.32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно ст.1 Закону України «Про інформацію» надалі Закон № 2657-XII інформація це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
В силу ст.11 Закону № 2657-XII інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про стан здоров'я.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.10.97 р. N 5-зп у справі N 18/203-97 щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та статті 12 Закону України "Про прокуратуру" розтлумачив, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані). Цей перелік не є вичерпним.
Ч.2 ст.21 Закону № 2657-XII дано визначення конфіденційної інформації, зокрема це є інформація про фізичну особу. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Ст.286 ЦК України визначено, що фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Фізична особа зобов'язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків або з інших джерел.
Кожен має право на повагу до його гідності; ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації; право особи вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію може бути обмежене, зокрема, для захисту репутації або прав інших людей (ст. ст. 28, 32, 34 Конституції України, ст. ст. 201, 270, 271, 297, 301, 302 ЦК України);
ст. ст. 8, 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.97 р. N 475/97-ВР визначено, що держава зобов'язана поважати приватне життя людини шляхом контролю за діяльністю також і приватних осіб, захищати особу від втручання з боку інших осіб, ступінь такого захисту щодо життя умовно - "звичайної людини", яка в розумінні Конвенції не є "публічною особою" і діяльність якої не охоплюється поняттям "значного суспільного інтересу", є найвищим.
Законом України «Про психіатричну допомогу», зокрема ст.6 передбачено, що медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та особи, яким у зв'язку з навчанням або виконанням професійних, службових, громадських чи інших обов'язків стало відомо про наявність у особи психічного розладу, про факти звернення за психіатричною допомогою та лікування у психіатричному закладі чи перебування в психоневрологічних закладах для соціального захисту або спеціального навчання, а також інші відомості про стан психічного здоров'я особи, її приватне життя, не можуть розголошувати ці відомості, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті. Документи, що містять відомості про стан психічного здоров'я особи та надання їй психіатричної допомоги, повинні зберігатися з додержанням умов, що гарантують конфіденційність цих відомостей. Вилучення оригіналів цих документів та їх копіювання може здійснюватися лише у випадках, встановлених законом.
Оскільки конфіденційну інформацію про стан здоров'я ОСОБА_1 було розповсюджено без дозволу останньої, ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що права позивача порушені та підлягають захисту.
Відповідно до ст. 280 Цивільного кодексу України, моральна шкода, заподіяна порушенням особистих немайнових прав людини, підлягає відшкодуванню.
Так, в силу абз. 2 ч. 1 ст. 302 Цивільного кодексу України збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27.02.2009, № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» звернуто увагу на те, що з огляду на положення статті 32 Конституції України, судам належить розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) від справ про захист інших особистих немайнових прав, зокрема, перелічених у статті 270 ЦК, порушених у зв'язку з поширенням про особу інформації, недоторканість якої спеціально охороняється Конституцією та законами України і поширення якої може завдати моральну шкоду навіть у випадку, якщо ця інформація відповідає дійсності і не порочить гідність, честь чи ділову репутацію.
Встановивши при вирішенні таких спорів факт поширення інформації про приватне життя позивача, що відповідає дійсності та не порочить його гідність, честь чи ділову репутацію, а також факт відсутності згоди позивача на поширення цієї інформації, суд повинен захистити його право на таємницю приватного життя та може зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду.
Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Винним у заподіяні позивачу моральних страждань внаслідок протиправних дій щодо розповсюдження без згоди особи конфіденційної інформації, є відповідач ОСОБА_3
При визначені розміру моральних страждань суд враховує, що позивачка ОСОБА_1, будучи інвалідом 2 групи, має психічне захворювання, у зв'язку із чим перебуває на обліку в ХОПНД з 2002 року, їй протипоказані будь-які психоемоційні навантаження, про те, свідоме незаконне, публічне розповсюдження відомостей про стан її здоров'я відповідачкою призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, враховуючи тривалість цих страждань, вимоги розумності та справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір даного відшкодування в сумі 1000 грн., яке слід стягнути з ОСОБА_3
З урахуванням викладеного, вимоги про заборону ОСОБА_3 використовувати медичну документацію щодо стану здоров'я ОСОБА_1, зокрема довідок ХОПНД від 16 лютого 2009 року та вересень 2009 року №1285, а також копії пенсійного посвідчення ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір в сумі 243,60грн.
Керуючись ст.ст. 28, 32, 34 Конституції України, ст.ст.8,10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 16, 23, 201, 270, 271, 280, 297, 301, 302, 1167 ЦК України, ст.ст.1, 11, 21 Закону України «Про інформацію», ст.6 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.39-1 Закону України «Основ законодавства про охорону здоров'я», ст.ст.60, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та таємниці про стан здоров'я - задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_3 використовувати медичну документацію, що стосується відомостей про стан здоров'я ОСОБА_1 та копію її пенсійного посвідчення інваліда 2 групи НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 243,60грн. на користь держави (Одержувач: УДКСУ у Хмельницькому районі, ЄДРПОУ 38045535, рр 31212206700490, банк одержувача: ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, КЕКД 22030001, Ідентифікаційний код суду 26515061, Пункт ставок судового збору 1.1).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області, через Хмельницький міськрайонний суд.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: