№ 522/13704/14-к
1-кп/522/905/14
05 листопада 2014 р. Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому розгляді кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014160500004034 від 15.03.2014 року по обвинуваченню: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця за національністю, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 22.01.1987 року Жовтневим райсудом м. Одеси за ст.140 ч.3 КК України, до 3 років позбавлення волі, з випробуванням на 2 роки;
- 06.06.1989 року Ленінським райсудом м. Керч за ст.ст.140 ч.2, 43 КК України, до 3 років 6 міс. позбавлення волі, з конфіскацією майна;
- 08.10.1992 року Московським райсудом м. Харків за ст.ст.140 ч.2, 143 ч.2, 42 КК України, до 4 років 6 міс., позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 18.04.1997 року Жовтневим райсудом м. Одеси за ст.140 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 13.05.1999 року Центральним райсудом м. Одеси за ст.ст. 17, 141 ч.2 КК України до 1 року 6 міс., позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 24.07.2001 року Суворовським райсудом м. Одеси за ст.ст.141 ч.2, 140 ч.2, 42 КК України до 1 року 6 міс., позбавлення волі;
- 20.11.2002 року Богуснським райсудом м. Житомир за ст.ст. 185 ч.3, 15 ч.2, 186 ч.3, 307 ч.2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 17.01.2008 року Шевченківським райсудом м. Києва за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2, 3, 70 КК України до 4 років 6 міс., позбавлення волі;
- 25.09.2012 року Шевченківським райсудом м. Києва за ст.ст. 15, 185 ч.2 КК України до 1 року, позбавлення волі;
- 25.07.2013 року Миронівським райсудом Київської обл., за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, з випробуванням на 1 рік
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
Як встановлено та доведено судом в судовому засіданні - 15.05.2014 року приблизно о 14.00 год., ОСОБА_6 перебуваючи у другому хірургічному відділенні МКЛ№9, розташованої за адресою: м. Одеса, вул.Пастера, 9, побачив ОСОБА_7 , який розмовляв по мобільному телефону. В цей час, у ОСОБА_5 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_7 шляхом зловживання довірою. Продовжуючи злочинний намір ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 та зав'язав з останнім бесіду. Під час бесіди ОСОБА_5 , під приводом тимчасового користування до оператора «Астеліт» номер НОМЕР_1 , вартістю 1000 гривень, що належав останньому. ОСОБА_7 довіряючи ОСОБА_5 , передав йому свій мобільний телефон. Скориставшись довірою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 не маючи намірів повертати вищезазначений мобільний телефон, направився в сторону виходу з другого хірургічного відділення МКЛ№9 та у подальшому розпорядився майном потерпілого на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 1000 гривень.
Крім того, 11.06.2014 року у ОСОБА_5 , який перебував у другому хірургічному відділенні МКЛ№9, розташованої за адресою: м. Одеса, вул.Пастера, 9, виник злочинний намір, спрямований на заволодіння мобільним телефоном шляхом зловживання довірою. З метою реалізації злочинного наміру, ОСОБА_5 11.06.2014 року приблизно о 09.30 год., зайшов у палату вказаного відділення та зав'язав бесіду з ОСОБА_8 . Під час бесіди ОСОБА_5 , під приводом тимчасового користування, попросив у ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Fly», підключений до оператора мобільного зв'язку «МТС» номер НОМЕР_2 та підключений до оператора мобільного зв'язку «Київстар» номер НОМЕР_3 , вартістю 1500 гривень, що належав останньому. ОСОБА_8 довіряючи ОСОБА_5 , передав йому свій мобільний телефон. Скориставшись довірою ОСОБА_8 , ОСОБА_5 не маючи намірів повертати вищезазначений мобільний телефон, направився в сторону виходу з другого хірургічного відділення МКЛ№9 та у подальшому розпорядився майном потерпілого на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 1500 гривень.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю та підтвердив обставини вчинених ним злочинів, та зазначив, що зловживаючи довірою людей, просив у них мобільні телефони, під приводом подзвонити. На що останні погоджувались та давали йому свої мобільні телефони. Після того, як він отримував телефон, він з телефоном зникав та розпоряджався майном потерпілих на свій розсуд. При цьому він просив суд строго його не наказувати, провину свою він визнав та обіцяв більше таких злочинів не вчиняти.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайсто), вчиненого повторно, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність претензій матеріального та морального характеру у потерпілих.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Враховуючи повне визнання винного ОСОБА_5 , наявність пом'якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що його виправлення можливо лише в умовах ізоляції від суспільства на певний строк.
Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.349, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Миронівського районного суду Київської області від 25.07.2013 року і остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 3 (трьох) років та 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 13.06.2014 року, тобто з дня його фактичного затримання.
Речові докази по кримінальному провадженню - відсутні.
Судові витрати в кримінальному провадженні - відсутні.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору, адвокату, обвинуваченим.
Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
05.11.2014