Провадження № 2а/522/8/14
Cправа № 522/282/14-а
16 травня 2014 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення судових витрат, -
Позивач у січні 2014 року звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій управління у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з 01.01.2004 року за списком № 2, визнання протиправною відмову управління у перерахунку пенсії за віком з урахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до цих районів починаючи з 09.02.2007 року, зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах з 01.01.2004 року, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до цих районів починаючи з 09.02.2007 року та стягнення судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він перебуває на пенсійному обліку в управлінні пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та з 09.02.2007 року отримує пенсіє за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Під час нарахування пенсії за віком, йому за списком № 2 було враховано пільгове обчислення стажу в період роботи із шкідливими і важкими умовами праці в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до цих районів. Він працював в зазначених місцевостях у період з 15.02.1976 року по 19.04.1986 року. Також, він під час роботи у вказаних місцевостях працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а саме: у період з 26.04.1976 року по 01.02.1977 року будівельним майстром Сургутської ділянки будівельно-монтажного поїзду № 326; з 01.02.1977 року по 09.03.1977 року будівельним майстром; з 09.03.1977 року виконробом по Ульт-Ягунської ділянки; з 01.02.1981 року по 20.04.1985 року будівельним майстром Сургутської ділянки в будівельно-монтажному поїзді № 304; з 22.04.1985 року по 17.04.1986 року майстром з будівництва на Сургутській ділянці Сургутського спеціалізованого управління тресту «Востокбурвод». Вважає, що під час призначення йому пенсії, управлінням неправильно зроблено розрахунок стажу роботи для призначення пенсії. З довідки про розрахунок його стажу для призначення пенсії вбачається, що його загальний стаж роботи становить 25 років 10 місяців і 22 дні, але за період з 15.02.1976 року по 17.04.1986 року не було застосовано коефіцієнт (1,5). Таким чином, до його стажу не було включено стаж у 5 років та 1 місяць. 30.05.2013 року він звернувся до управління з заявою про перерахунок пенсії, але 21.06.2013 року управління своєю відповіддю повідомило йому про відсутність факту підтверджуючих пільги, що передбачають пільгове обчислення страхового стажу у зв'язку з чим управління надіслало запит до Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Сургут. 28.10.2013 року до управління надійшла архівна довідка з Державного архіву соціально-політичної історії Тюменської області, якою його трудовий стаж у період з 01.02.1977 року по 1985 рік був підтверджений. До теперішнього часу його пенсія не була перерахована. В його трудовій книжці є відмітка про те, що підприємства на яких він працював знаходяться в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. У 2004 році він звертався до управління за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням роботи у відповідних місцевостях (коефіцієнт 1,5) та надав повний пакет документів про наявність трудового стажу та стажу у важких умовах праці. Протоколом № 97 від 10.06.2004 року управління йому відмовило у призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі ненадання даних про пільгову роботу. Він мав вийти на пенсію на пільгових умовах ще з 01.01.2004 року, але йому було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. від 10.01.2014 року адміністративний позов було залишено без розгляду в частині позовних вимог за період з 01.01.2004 року по 08.07.2013 року, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. від 10.01.2014 року по зазначеній адміністративній справі було відкрито провадження з 09.07.2014 року.
Вищезазначені ухвали поштовими відправленнями були надіслані сторонам.
Відповідач Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (надалі відповідач) скористався своїм правом на захист та 13.05.2014 року надав до суду письмові заперечення, згідно яких просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог виходячи з наступного. Позивач знаходиться на обліку в управлінні з 09.02.2007 року та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до прикінцевих положень вказаного закону періоди роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, тобто до 01.01.1991 року. Пунктом 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року передбачалося надання пільг щодо зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі за 1,5 року при обрахуванні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком при умові укладання трудових контрактів про роботу в цих районах на строк 5 років, а з 1967 року на 3 роки. Підставою для зарахування страхового стажу з вказаним коефіцієнтом можуть бути трудові книжки або письмові трудові договори. Період роботи з 15.02.1976 року по 17.04.1986 року був зарахований позивачу на загальних підставах, через відсутність відомостей про укладання трудового контракту, або користування пільгами у вказаний період роботи. Щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за списком № 2, то така пенсія має відмінність пенсії за віком лише у достроковому віці призначення пенсії. З урахуванням того, що провадження по справі відкрито з 09.07.2013 року, нарахування та виплата пенсії на пільгових умовах, не вплине на розмір пенсії позивача, оскільки пенсія за віком була призначена з 09.02.2007 року.
Розглянувши справу в порядку скороченого провадження (ст.183-2 ч.1 п.2 КАС України) одноособово, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши приписи чинного законодавства України у відповідний період, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (надалі позивач) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (надалі відповідач) та отримує пенсію за віком, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 13.11.2007 року (оборот а.с.12) з 09.02.2007р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем заведена пенсійна справа № 149847 та проводилися пенсійні виплати на користь позивача.
З копії трудової книжки позивача вбачається, що він з 15.02.1976 року по 17.04.1986 року працював на наступних посадах та у наступних місцевостях, а саме: з 15.02.1976 року по 19.04.1976 року слюсарем-монтажником у КММУ-4 тресту «Тюменьгормонтаж» Ямало-Ненецького національного округу; з 26.04.1976 року по 01.02.1977 року будівельним майстром Сургутської-прорабської ділянки, на якій був створений будівельно-монтажний поїзд № 304; з 01.02.1977 року по 09.03.1977 року будівельним майстром будівельно-монтажного поїзду № 304; з 09.03.1977 року по 01.02.1978 року призначений виконробом на Ульт-Ягунську ділянку; з 01.02.1978 року по 20.04.1985 року будівельним майстром на Сургутській ділянці; з 22.04.1985 року по 17.04.1986 року майстром з будівництва на Сургутській ділянці Сургутського спеціалізованого управління-тресту «Востокбурвод» Хантимансійського автономного округу Тюменської області (а.с.18-20).
Позивач своєю заявою від 30.05.2013 року звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України № 32-V від 26.07.2006 року «Про внесення змін до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.21), на що листом відповідача від 21.06.2013 року № 217/В-11 отримав відмову на підставі відсутності у пенсійній справі підтвердження пільг, що передбачає пільгове обчислення його страхового стажу та про направлення відповідного запиту до Пенсійного фонду РФ в м. Сургут щодо підтвердження наявності вказаного трудового стажу та отримання пільг (а.с.23).
Тобто згідно позовних вимог позивач вважає, що відповідач неправильно з'ясував факт розповсюдження дії пільги за працю в умовах Крайньої Півночі за період з 15.02.1976р. по 19.04.1986р.
З позову вбачається ,що позивач працював:
з 15.02.1976р. по 19.04.1976р.- в КММУ-4 тресту Тюменьгормонтаж;
з 26.04.1976р. по 01.02.1977р.- в БМП № 326 Сургутської ділянки;
з 01.02.1977р. по 1.02.1981р. по Ульт-Ягунській ділянці;
з 01.02.1981р. по 20.04.1985р. в Сургутській ділянці Сургутського ділянці в БМП №304;
з 22.04.1985р. по 17.04.1986р- в Сургутській ділянці Сургутського СУТ «Востокбурвод».
На запит відповідача з Державного архіву соціально-політичної історії Тюменської області надійшла архівна довідка від 15.10.2013р., з якої вбачається, що з архівних документів Спеціалізованого будівельно-монтажного поїзду №304 (СМП-304) тресту «Уралтранстехмонтаж» з наказів по особовому складу : позивач прийнятий
з 01.02.1977р. за переводом з СМП-326 майстром;
з 09.03.1977р. призначений в.о. прораба Ульт-Ягунської дільниці;
з 21.11.1977р. за переводом призначений в.о. прораба на Усть-Юганську дільницю;
з 0.01.1978р. переведений прорабом , з 01.01.1978р. переведений майстром
з 06.01.1978р. переведений з 01.02.1978р. буд-майстром, а з 31.03.1980р.-інженер з техніки безпеки , з 30.04.1982р. призначений в.о. ст. інженера - на Сургутську дільницю;
Проте накази з особового складу та особові картки СМП -304 в архіві відсутні., а в відомостях по заробітній платі він значиться лише по січень 1985р. відомості про заключення срочного трудового договору, розповсюдження льгот за працю в умовах в РКП відсутні, відомості по заробітній платі СМП-304 за 1983р. до архіву не поступали.
Таким чином відсутні належні відомості про працю з 15.02.1976р. по 01.02.1977р. , та про нарахування заробітної плати позивачу в СМП-304 за період з 01.02.1981р. по 20.04.1985р.,
Також відсутні будь-які відомості щодо праці позивача в Сургутській ділянці Сургутського СУТ «Востокбурвод» за період з 22.04.1985р. по 17.04.1986р.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.72 року Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.90 р. особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Таким чином надана позивачем копія трудової книжки та довідка з Державного архіву соціально-політичної історії Тюменської області спростовує твердження позивача щодо його праці в період з 15.02.1976р. по 01.02.1977р., та наказів СМП-304 з 1983-1985р. та нарахування йому заробітної плати в період 1983-1985р.р.
Тому суд вважає, що за ці періоди позивачу слід відмовити.(з 15.02.1976р. по 01.02.1977р., та за 1983р. -по 19.04.1986р.)
Проте Як установлено судом трудова книжка позивача, а також архівні довідки підтверджують факт роботи в особливих умовах позивача за інший період . Вказані документи містять всю необхідну інформацію для пільгового обчислення страхового стажу за період з 01.02.1977р. по 1983р. , а тому відмова відповідача за цей період в такому обчисленні є протиправною.
Вказані підприємства на яких працював позивач знаходилось у місті Нижнівартовську Ханти-Мансійського автономного округу, місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі.
Проте суд вважає, що зазначений вище трудовий стаж позивача за період з 01.02.1977 року по 1982 рік включно був підтверджений (а.с.25 та 25 оборот).
Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про підтвердження стажу, займаних посад та місця роботи з яких вбачається, що місцевості у яких працював позивач у період з 15.02.1976 року по 17.04.1986 року є місцевостями прирівняними до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а посади відносяться до посад за списком № 2, тобто до посад на які розповсюджувалася дія Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року та від 26.09.1967 року «про пільги для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них» (а.с.30-46). Районний коефіцієнт застосовувався (1,7).
З матеріалів справи вбачається, що на теперішній час, позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач своїм протоколом № 97 від 10.06.2004 року відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком за списком № 2 на підставі ненадання позивачем даних про пільгову роботу у тримісячний термін (а.с.28).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності. після відповіді від 21.06.13р. та отримання ним 28.10.13р. архівної довідки з Державного архіву соціально-політичної історії Тюменської області.
Що стосується вимоги позивача про неправомірну відмову відповідача в нарахуванні йому пенсії на пільгових умовах за Списком №2 з 01.01.2004р., то суд приходить до наступного висновку.
Згідно протоколу № 97 від 10.06.2004р. позивачу було відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах за списком №2 у зв'язку з ненаданням даних про пільгову пенсію.
Оскільки будь-яких вагомих та обґрунтованих доказів причин не звернення позивача до суду з 2004р. позивач не надав, тому враховуючи вимоги ст.99,100 КАС України суд вважає, що його заява про поновлення строку на звернення до суду не підлягає задоволенню
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що позивач з 09.07.06.2013 року має право на перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі в період роботи з 01.02.1977 року по 1982 рік включно.
Частиною 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі ч. 3 ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України слід стягнути 68 грн. 82 коп. судових витрат, понесених останнім на сплату судового збору при подачі позову до суду.
Керуючись ст.ст. 6-14, 17, 19, 71, 94, 99, 100, 122, 157, 159-163, 167, 183-2, 185, 186 КАС України; суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій з 01.01.2004 року та з 09.02.2007 року, зобов'язання вчинити певні дії з 01.01.2004 року та з 09.02.2007 року та стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком з урахуванням роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі в період з 01.02.1977 року по 1982 рік включно.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання постанови суду.
Суддя: Л.В. Домусчі
16.05.2014