Справа № 500/5425/14-ц
Провадження № 2/500/2495/14
16 вересня 2014 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Грубіян Л.І.
при секретарі - Матвійчук Н.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, зареєстрованого 23.02.1998 року Багатянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис № 05, мотивуючи тим, що шлюбно-сімейні стосунки не склалися з причин відсутності взаєморозуміння та різних поглядів на життя, втрати любові та поваги один до одного, в зв'язку з чим їх сім'я фактично розпалася, вони фактично разом не проживають з березня 2014 року, та сумісного господарства не ведуть. Спору про місце проживання дітей, немає. Спір про розподіл сумісного майна буде вирішуватися в окремому провадженні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, підтримав позовні вимоги.
Відповідачка ОСОБА_2, позовні вимоги визнала, але не з тих підстав які зазначені позивачем у позовній заяві, пояснивши, що вони разом не проживають з січня 2014 року, та позивач ОСОБА_1, систематично знущається над нею, вчиняє сварки та б'є її у присутності дітей, тому збереження шлюбу не є можливим.
Вислухавши пояснення сторін, та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 23.02.1998 року, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого Багатянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис № 05, від шлюбу вони мають дітей, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено відповідними свідоцтвами про народження. Спору про місце проживання дітей, немає. Спір про розподіл сумісного майна буде вирішуватися в окремому провадженні. Сторони будь-яких мір для примирення не приймають, посилаючись на недоцільність збереження шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, які мають істотне значення.
Оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, суд вважає за можливе шлюб розірвати.
Керуючись ст.ст.10,60,209,212,213-215 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрований 23.02.1998 року Багатянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис № 05.
Після розірвання шлюбу за ОСОБА_2 залишити прізвище «ОСОБА_2».
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя