Справа № 478/1520/14-п 13.11.2014 14.11.2014 14.11.2014
Номер провадження: 33/784/288/14
.
14 листопада 2014 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області
у складі:
головуючого судді Кваші С.В.,
при секретарі Параконного О.О.
прокурора Кременцова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 вересня 2014 року, якою:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Тридуби Кривоозерського району Миколаївської області, не працюючий, який проживає у АДРЕСА_1;
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП та провадження відносно нього закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності,
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1, в період часу з 19.04.2010 року по 03.04.2014 року перебував на посаді голови Казанківської районної державної адміністрації, являючись державним службовцем, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно не повідомив у письмовій формі безпосереднього керівника (Миколаївську обласну державну адміністрацію) про наявність конфлікту інтересів, а саме 20.08.2013 року виніс розпорядження «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель по не витребуваних земельних часток (паях) ФГ «Кам'яна криниця - 2011» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великоолександрівської сільської ради, головою якого являється його дружина ОСОБА_2, чим своїми діями порушив вимоги ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за що передбачена відповідальність за ст.172-7 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.
Стверджує, що він ніякого відношення до ФГ «Кам'яна криниця - 2011», головою якого є його дружина ОСОБА_2, не має і винесене розпорядження не стосувалося його власних інтересів, а тому неповідомлення ним про конфлікт інтересів не є адміністративним правопорушенням.
На думку апелянта він не є суб'єктом даного правопорушення, оскільки на день складання протоколу про адміністративне правопорушення він був безробітним та не відносився до кола осіб, до яких застосовується ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції» та вказане розпорядження закріплювало рішення колегіального органу - комісії, на засіданні якого він особистої участі не приймав.
Заслухавши прокурора, який вважав постанови суду законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 такою, що не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляції не підлягає задоволенню на таких підставах.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, за який його притягнуто до адміністративної відповідальності, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у постанові судді.
В суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що на час винесення розпорядження «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель по не витребуваних земельних часток (паях) ФГ «Кам'яна криниця - 2011» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великоолександрівської сільської ради за №209-р від 20 серпня 2013 року він працював на посаді голови Казанківської районної державної адміністрації та являвся державним службовцем. Згідно до розпорядження виконуючого обов'язки Президента України Головою Верховної Ради України 03.04.2014 року був звільнений із займаної посади та на момент складання протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, не являвся суб'єктом вказаного правопорушення.
Вважає що дане розпорядження, стосується лише ОСОБА_2 яка є його близьким родичем (дружина), а не його особисто. Жодної суперечності між його особистими інтересами та службовими повноваженнями не викликало і не могло жодним чином вплинути на об'єктивність або неупередженість при прийнятті рішення, що свідчить про відсутність конфлікту інтересів.
Вказане вище розпорядження приймалося на підставі протоколу №3 засідання районної комісії по вирішенню питань щодо надання в оренду земельних ділянок на конкурсній основі, тобто розпорядження фактично закріплювало рішення колегіального органу - комісії, на засіданні якого він особисто участі не приймав.
Проте пояснення ОСОБА_1 в суді першої інстанції є суперечливими та спростовуються наступними доказами по справі.
Відповідно до розпорядженням Президента України від 15.04.2010 року №164/2010-рп ОСОБА_1 призначено головою Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області.
Розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 14.05.2010 року №106-рк ОСОБА_1 присвоєно 5 ранг державного службовця в межах 3 категорії посад.
Розпорядженням виконуючого обов'язки Президента України Головою Верховної Ради України від 03.04.2014 року №422/2014-рп ОСОБА_1 звільнено з посади голови Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області.
Згідно із вимогами п.п. «в» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
У відповідності до ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, зазначені у пункті 1 та пунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язанні:
1) ужити заходи щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;
2) повідомити невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голова районної державної адміністрації видає розпорядження одноособово і несе за нього відповідальність згідно із законодавством.
Як вбачається з розпорядження Казанківської районної державної адміністрації №209-р від 20.08.2013 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель по не витребуваних земельних частках (паях) ФГ «Кам'яна криниця-2011» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великоолександрівської сільської ради», надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель по не витребуваних земельних частках (паях) голові ФГ «Кам'яна криниця - 2011» ОСОБА_2 загальною площею 6,7 га (рілля - не витребувані паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великоолександрівської сільської ради. Зобов'язано голову ФГ «Кам'яна криниця - 2011» ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1.) замовити в землевпорядній організації технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виготовити її в річний термін. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на першого заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_3
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 є керівником фермерського господарства «Кам'яна криниця - 2011 року».
З копії паспорту серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_2 Казанківським РВ УМВС України в Миколаївській області від 10.01.1998 року, в графі сімейний стан зазначено, що Миколаївським РАГС м. Миколаєва 17.03.1984 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_1
Абзацом 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» встановлено, що близькі особами є чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, сукупність досліджених доказів вказує на те, що ОСОБА_1 перебуваючи в період з 19.04.2010 року по 03.04.2014 року на посаді голови Казанківської районної державної адміністрації, являючись державним службовцем, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно не повідомив у письмовій формі безпосереднього керівника (Миколаївську обласну державну адміністрацію) про наявність конфлікту інтересів, а саме 20.08.2013 року виніс розпорядження «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель по не витребуваних земельних часток (паях) ФГ «Кам'яна криниця - 2011» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великоолександрівської сільської ради, головою якого являється його дружина ОСОБА_2, чим своїми діями порушив вимоги ст.14 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», тим самим вчинив адміністративно корупційне правопорушення, передбачене ст.172-7 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що він ніякого відношення до ФГ «Кам'яна криниця - 2011», головою якого є його дружина ОСОБА_2, не має і винесене розпорядження не стосувалося його власних інтересів, а тому неповідомлення ним про конфлікт інтересів не є адміністративним правопорушенням є безпідставними, оскільки така думка апелянта суперечить абз.2 ч.1 ст.1, ст.14 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».
Твердження апелянта на тому, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності, коли він вже був звільнений із займаної посади, а тому він і не є суб'єктом правопорушення не заслуговує на увагу, так як на момент скоєння корупційного діяння він був головою Казанківської державної адміністрації, і відповідно, являвся суб'єктом корупційного правопорушення.
Думка апелянта, що вказане розпорядження фактично закріплювало рішення колегіального органу - комісії, на засіданні якого він особисто участі не приймав є необґрунтованою, оскільки відповідно до ч.1 ст.41 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» голова районної державної адміністрації видає розпорядження одноособово і несе за нього відповідальність згідно із законодавством.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що суд першої інстанції встановив всі обставини справи та надав їм вірну юридичну оцінку, кваліфікувавши дії ОСОБА_1 ст.172-7 КУпАП.
З урахуванням вищенаведеного підстав для скасування постанови суду та закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, як просить апелянт, немає.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 вересня 2014 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП залишити без зміни.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області С.В. Кваша