Справа № 1418/1797/12
Провадж.№ 2/481/52/2013
"23" січня 2013 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Васильченко Н.О.
при секретарі Кічігіну Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -
05.09.2012 року позивачка ОСОБА_1 звергнулася до суду з цивільним позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,06 га, розташовану в АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки не визнав і просив відмовити в позові, в останнє з судових засідань відповідач не з'явився і не повідомив суд про причини своєї відсутності.
Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до такого висновку.
Згідно договору дарування житлового будинку від 15.04.1999 року посвідченого Новобузькою державною нотаріальною конторою та зареєстрованого у реєстрі за №374, перебуваючи у подружніх стосунках з позивачкою, відповідач ОСОБА_2 подарував їй житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1.
01.04.2003 року шлюб між сторонами було розірвано.
Після розлучення з відповідачем позивачка звернулася до Новобузької міської ради Миколаївської області із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації по отриманню Державного акту на право власності на нерухоме майно, але в цьому їй було відмовлено, оскільки земельна ділянка під будинком (для його обслуговування) зареєстрована на відповідача ОСОБА_2 згідно рішення виконкому Новобузької міської ради Миколаївської області №219 від 26.04.1994 року та зареєстрованому в Книзі записів державних актів за №1335 від 18.07.1995 року. Сам відповідач ухиляється від переоформлення земельної ділянки, оскільки після розлучення з позивачкою не підтримує з нею дружніх стосунків.
Згідно ст.30 ЗК України (в редакції 1992 року) що діяв на момент укладення договору дарування від 15.04.1999 року, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст.67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.
Статтею 120 ЗУ України (нині діючого), а також ст.377 ЦК України передбачено що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, в суду є достатньо законних підстав які дають можливість визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 10, 11 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,06 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1у межах, вказаних у Державному акті на право приватної власності на землю серії ІV-МК №012807, виданому ОСОБА_2 згідно рішення виконкому Новобузької міської ради Миколаївської області №219 від 26.04.1994 року та зареєстрованому в Книзі записів державних актів за №1335 від 18.07.1995 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: