Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/11157/14-к
Провадження № 1-кп/490/568/2014
25 вересня 2014 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, є українцем, громадянином України, здобув середню освіту, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, виконує разові роботи, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджувався:
- 12 листопада 2007 року - Заводським районним судом міста Миколаєва за частиною 2 статті 186 КК України - із застосування статті 69 КК України - до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 16 жовтня 2013 року - Корабельним районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України - до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі статті 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком в 2 роки
- 25 листопада 2013 року - Центральним районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 186 КК України - із застосуванням статті 71 КК України - до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України, -
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_4 , будучи засудженим Центральним районним судом міста Миколаєва за частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України та звільненим від відбування покарання з випробуванням, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку вчинив новий злочин за таких обставин.
21 березня 2014 року близько 14:30 години він, діючи за попередньою змовою з іншою особою проник до квартири АДРЕСА_2 , де у присутності потерпілого ОСОБА_7 із застосуванням відносно його насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволоділи належними потерпілому мобільним телефоном марки "SAMSYNG" моделі GT-S6102 вартістю 1.300 грн., золотим ланцюжком вартістю 3.350 грн. та грошовими коштами потерпілого у розмірі 200 грн.
Після цього з місця вчинення злочину ОСОБА_4 та інша особа зникли, отриманим розпорядились на власний розсуд.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Під час судового розгляду справи обвинувачений свою вину у вчиненні злочину за вказаних вище обставин визнав повністю, підтвердив наведені вище обставини та у содіяному покаявся.
Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України за такого суд, з урахуванням думки учасників судового провадження, про можливість такого, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин вчинення злочину ОСОБА_4 .
З вироку Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 листопада 2013 року вбачається, що цим вироком ОСОБА_4 був засуджений за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України від відбування покарання був звільнений з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки
Оцінюючи наведені вище докази у їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину за встановлених судом обставин доведеною.
Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Його дії слід кваліфікувати за статтею 186 Кримінального Кодексу України - як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, з проникненням у житло.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Як обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує його щире каяття.
Обставин, що передбачені статтею 67 КК України як такі, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого, суд виходе з санкції частини 3 статті 186 Кримінального Кодексу України, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
При оцінці ступеню тяжкості вчиненого злочину суд враховує, що вчинений обвинуваченим злочин є тяжким.
При оцінці особи винного суд враховує, що він не перебуває на обліку в Миколаївській обласній психіатричній лікарні № 1, але лікувався стаціонарно у 2005 році в цій установі з діагнозом " Психічний розлад внаслідок раннього органічного ураження головного мозку із зниженням когнітивної функції, емоційно-волевою нестійкістю", згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 380 від 20 серпня 2014 року на цей час страждає стійким розладом - органічним емоційно-лабільним розладом з легкими когнітивними порушенням, хоча є осудним.
Суд також враховує, що цей злочин, так само, як й попередні, були значною мірою зумовлені цим розладом.
Суд враховує також, що обвинувачений страждає на низьку важких соматичних хронічних хвороб.
Суд враховує також, що після звільнення з міць позбавлення волі ОСОБА_4 міцних зв'язків не отримав, отримувані ним заробітки носять мінливий характер.
Суд враховує також встановлені вище обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
З урахуванням наведеного суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання відповідно до санкції частини 3 статті 186 Кримінального Кодексу України у вигляді позбавлення волі.
При цьому на підставі частини 1 статті 71 Кримінального Кодексу України до цього покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 листопада 2013 року, від відбування покарання за який обвинувачений був звільнений, але вчинив новий злочин під час іспитового строку.
Вирішення питання про запобіжний захід.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 28 липня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оскільки йому призначається покарання у вигляді позбавлення волі, підстави для зміни цього запобіжного заходу вочевидь є відсутніми, та до набрання чинності вироком цей запобіжний захід слід залишити без змін.
При цьому відповідно до частини 5 статті 72 КК України строк попереднього ув'язнення слід зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 186 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у вигляді позбавленням волі строком на 5 років.
На підставі частини 1 статті 71 Кримінального Кодексу України частково приєднати до визначеного цим вироком покарання невідбуту частину покарання, визначеного вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 листопада 2013 року у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, та остаточно за сукупністю вироків визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць /п'ять років один місяць/.
Зарахувати у строк відбуття покарання період попереднього ув'язнення, через що рахувати цей строк з моменту затримання - з 26 липня 2014 року.
До набрання вироком чинності запобіжний захід відносно ОСОБА_4 залишити попереднім - тримання під вартою.
Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з моменту його проголошення.
СУДДЯ = ОСОБА_8 =
13.11.2014