Справа № 1418/2075/12
Провадж.№ 2/481/29/2013
"12" серпня 2013 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Васильченко Н.О.,
за участю секретарів - Кічігіна Д.А., Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства; треті особи: орган опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області та Ганнівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із цивільним позовом пред'явленим до відповідачки ОСОБА_2 в якому просив визнати його батьком дитини - ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Новий Буг Миколаївської області.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Від відповідачки ОСОБА_2, яка на момент розгляду справи у суді перебуває в місцях позбавлення волі, до суду надійшла розписка та пояснювальна в якій остання позовні вимоги позивача визнала та не заперечувала проти їх задоволення позову.
Третя особа орган опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову позивача.
Третя особа Ганнівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів в судове засідання не направила свого представника, проте від неї до суду надійшла заява з проханням справу слухати без її участі в судовому засіданні, оскільки проти позовних вимог позивача вона не заперечує.
Суд вислухавши позивача, представника органу опіки та піклування, свідків, вивчивши доводи позовної заяви та додані до неї письмові матеріали, дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 спільно та без реєстрації шлюбу з 2003 року по 2011 рік проживав із відповідачкою ОСОБА_2
Впродовж спільного проживання сторін, відповідачка ОСОБА_2 народила двох дітей, а саме: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в графі батько записаний ОСОБА_6, оскільки останній офіційно перебував у шлюбі з відповідачкою проте не проживав з нею, оскільки знаходився у місцях позбавлення волі впродовж 2003- 2005 років, тобто такий запис було зроблено зі слів відповідачки, що не суперечить нормам ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, оскільки при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Крім того, 05.04.2005 року рішенням суду, шлюб між відповідачкою та її законним чоловіком ОСОБА_6, було розірвано, а згодом ІНФОРМАЦІЯ_4 останній помер.
В 2011 році стосунки позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 погіршилися і сторони почали проживати окремо одне від одного. Спільно із ОСОБА_2 також залишився проживати старший син ОСОБА_3, який був направлений до Ганнівської школи-інтернат для навчання у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 Також вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 26.07.2012 року ОСОБА_2 (відповідачку у справі) було засуджено до 06 років позбавлення волі із конфіскацією ? частини належного їй майна.
Після засудження відповідачки, позивач не мав можливості забрати на виховання ОСОБА_3, оскільки батьком останнього був записаний покійний ОСОБА_6.
В судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які підтвердили факти того, що позивач разом з відповідачкою спільно та без реєстрації шлюбу проживати впродовж 2003-2011 років і саме в цей період у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_2.
Разом з тим, відповідно висновку експерта №83 від 23.04.2013 року, молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ймовірністю 99,99%; таким чином батьківство практично доведено.
Згідно ст.128 Сімейного кодексу України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу.
Таким чином суд, знаходить вичерпний перелік доказів на підтвердження позовних вимог позивача, а тому його позов підлягає задоволенню в повному обсязі як такий, що не суперечить вимогам діючого законодавства.
Керуючись ст.ст.125,128,134 Сімейного кодексу України, ст. ст. 5, 8, 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 батьком дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Новий Буг Миколаївської області.
Зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції Миколаївської області внести зміни у Книгу реєстрації народжень, актовий запис №58 від 13.05.2004 року про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключивши відомості в графі батько відносно ОСОБА_6, записавши в графу батько - ОСОБА_1.
Змінити прізвище та по-батькові неповнолітнього з ОСОБА_6 на ОСОБА_1 та з Миколайовича на Вадимовича, записавши в актовому записі про його народження №58 від 13.05.2004 року, як ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області, відповідно до ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя Новобузького районного суду
Миколаївської області Н.О. Васильченко