Справа №474/689/14-к 12.11.2014 12.11.2014 12.11.2014
12 листопада 2014 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12014150200000169 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2014 року, відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Капітанка Врадіївського району Миколаївської області, проживає в АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гуляницьке Врадіївського району Миколаївської області, проживає в АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_8 ,
захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,
обвинувачені - ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ,
потерпілий - ОСОБА_9 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 .
Захисник просить скасувати вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2014 року та ухвалити відносно ОСОБА_5 новий вирок із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України з іспитовим строком.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 .
Обвинувачений просить змінити вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2014 року та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком Врадіївського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 визнано винними у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. ОСОБА_5 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано не відбуте покарання за вироком Врадіївського районного суду Миколаївської області від 15.02.2013 р. у виді 1 року обмеження волі і остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна,
ОСОБА_7 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано не відбуте покарання за вироком Врадіївського районного суду Миколаївської області від 15.03.2013 р. у виді 1 року 6 місяців обмеження волі і остаточно призначено покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі без конфіскації майна
Вирішено питання щодо речових доказів по кримінальному провадженні.
Узагальнені доводи апелянтів.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 зазначає, що судом не враховані наступні обставини.
ОСОБА_5 знав, що працюючи у потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_7 користується квадроциклом, належним потерпілому. Знаючи про це, ОСОБА_5 погодився на пропозицію ОСОБА_7 піти до ОСОБА_9 і взяти квадроцикл, щоб поїхати у село по своїх справах. ОСОБА_7 один зайшов на територію домоволодіння потерпілого і викотив квадроцикл на вулицю. Коли вони вже повертались, на квадроциклі відламалось колесо, ОСОБА_5 залишив ОСОБА_7 з транспортним засобом, розраховуючи на те, що ОСОБА_7 поверне квадроцикл.
На другий день ОСОБА_5 просив пробачення у потерпілого ОСОБА_9 , оскільки не знав про те, що ОСОБА_7 брав квадроцикл без дозволу потерпілого.
Маючи іспитовий строк, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ОСОБА_7 бере транспортний засіб без дозволу потерпілого, нікуди би з ним не поїхав.
Апелянт просить звернути увагу на те, що ОСОБА_5 щиро розкаявся у скоєному, свою вину визнав повністю, має позитивну характеристику за місцем мешкання, ним були відшкодовані майнова та моральна шкода потерпілому в сумі 2 000 грн., жителі с. Капітанка в своєму клопотанні просять не позбавляти ОСОБА_5 волі, депутати Гуляницької сільської Ради в своєму клопотанні просять передати ОСОБА_5 на поруки депутатському корпусу Гуляницької сільської ради, що свідчить про те що останній не несе загрози для суспільства.
Вказує на те, що відповідно до матеріалів провадження, заява про вчинення злочину написана матір'ю потерпілого ОСОБА_9 , що є значним порушенням закону.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вказує на те, що під час спільного вживання спиртних напоїв, він чув як ОСОБА_5 просив у ОСОБА_9 квадроцикл, але погодився останній, чи ні, він не чув. З подвір'я квадроцикл викотив ОСОБА_5 , а завів його він, оскільки знав як це робиться та лише згодом зрозумів, що квадроцикл вони взяли незаконно.
Свою вину у скоєному визнає та вказує на те, що потерпілий, якому вони відшкодували збитки за вчинений злочин, в судовому засіданні просив не позбавляти їх волі та ніяких претензій до нього та ОСОБА_5 не має. Звертає увагу на те, що для суспільства він не уявляє небезпеки, оскільки спиртними напоями не зловживає, працює, хоча і неофіційно.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
15.05.2014 р. приблизно о 24.00 годині ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, маючи намір на незаконне заволодіння квадроциклом марки ТХМ - 50QTB, належним ОСОБА_9 , прийшли до домоволодіння АДРЕСА_2 . Впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , без дозволу проникли на територію зазначеного домоволодіння та підійшли до квадроциклу марки ТХМ - 50QTB який знаходився на подвір'ї. Знаючи як завести двигун квадроциклу, ОСОБА_7 викотив його з подвір'я та разом з ОСОБА_10 відкотили його по вулиці на відстань 20 метрів від домоволодіння ОСОБА_9 . Далі ОСОБА_7 , за допомогою ключа запалювання, завів двигун квадроцикла та сів за кермо квадроцикла, а ОСОБА_5 сів на квадроцикл позаду ОСОБА_7 і вони поїхали в сторону с. Капітанівка Врадіївського району Миколаївської області. Незаконно заволодівши транспортним засобом - квадроциклом марки ТХМ - 50QTB, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розпорядились ним за власним розсудом, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 1 500 грн.
Дії ОСОБА_5 та ОСОБА_7 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, мотиви вчинення, характер, форму вини, особу кожного із обвинувачених, які мають постійне місце проживання, те що будучи раніше засудженими до покарання у виді обмеження волі, умовно з іспитовим строком, обвинувачені під час іспитового строку вчинили новий тяжкий злочин, позитивні характеристики обвинувачених. Також судом враховані обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та молодий вік обвинувачених, обставини, які обтяжують покарання - рецидив злочинів, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинувачених на підтримку апеляційних скарг, захисника ОСОБА_6 , який уточнивши апеляційні вимоги, просив змінити вирок суду, потерпілого, який підтримав подані апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Дослідженим доказам суд першої інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та вірно кваліфікував їх дії, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Дії обвинувачених кваліфіковані правильно та апелянтами не оспорюються.
При призначенні покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 судом дотримані вимоги ст.ст. 65, 66, 67 КК України.
Зокрема, судом враховані дані про особи обвинувачених, які характеризуються позитивно, але будучі раніше засудженими до покарання у виді обмеження волі, умовно з іспитовим строком, вчинили новий тяжкий злочин, у зв'язку з чим кожного обвинуваченого можливо характеризувати лише посередньо, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому та їх молодий вік, а також обставини, які обтяжують покарання - рецидив злочину, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_7 обставини скоєного ним злочину, судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно досліджені, а тому апеляційним судом не переглядаються.
Посилання ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 на те, що обвинувачені не знали про протиправність своїх дій не заслуговують на увагу, оскільки ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_5 не отримували від потерпілого ОСОБА_9 згоди на користування квадро циклом, скоїли злочин в нічний час доби, дії вчиняли таємно.
В апеляційних скаргах йдеться про відшкодування потерпілому обвинуваченими майнової та моральної шкоди, завданої злочином. Це є підставою для призначення їм покарання в межах нижчої санкції статті за передбачений злочин, але не зменшує ступеню тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення.
Вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення в період іспитового строку свідчить про відсутність у них намірів виправлення, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для пом'якшення обвинуваченим покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у тому числі із тих підстав, на які посилаються апелянти.
Оскільки кримінальне правопорушення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вчинено протягом іспитового строку, то відповідно до вимог ст. 71 КК України їм обґрунтовано частково приєднано невідбуту частину покарання ОСОБА_7 за попереднім вироком Врадіївського районного суду Миколаївської області від 15.03.2013 р., ОСОБА_5 - за попереднім вироком Врадіївського районного суду Миколаївської області від 15.02.2013 р.
Захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі зазначає про бажання депутатського корпусу Гуляницької сільської ради взяти обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки, але це не можливо оскільки звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки можливо лише при вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, вперше.
Твердження захисника ОСОБА_6 про порушення закону при поданні заяви про вчинене кримінальне правопорушення є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 60 КПК України заявником може бути фізична або юридична особа, яка звернулась із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Також судом першої інстанції при призначені покарання була врахована наявність позитивної характеристики від Гуляницької сільської ради.
Таким чином вирок суду є обґрунтованим та зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2014 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді
___________ ___________ _____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3