Справа № 1418/2065/12
Провадж.№ 2/481/53/2013
"23" січня 2013 р. Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого -судді: Васильченко Н.О.,
при секретарі: Кічігіну Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно, -
10 жовтня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом в якому просив визнати за ним право власності на напівпричепу СТАС Е3 8390, НОМЕР_1, 1989 року випуску, а також зобов'язати відповідача ОСОБА_2 передати (повернути) йому вказаний напівпричіп
Свої позовні вимоги позивач аргументував тим, що 08.06.2012 року його дружина ОСОБА_3 згідно виданої ним довіреності продала відповідачу ОСОБА_2 напівпричіп СТАС Е3 8390, НОМЕР_1, 1989 року випуску, але покупець не сплатив оговорену суму коштів (40 000 грн) в повному обсязі, тобто не виконав умови договору, а отже і не набув права власності на вищевказане майно.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, але не заперечував факт того, що не виплатив останньому всю оговорену суму за куплений напівпричіп і виплачувати її немає наміру, оскільки позивач грубо повівся з ним при витребуванні коштів.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та обґрунтувавши наявні докази, дійшов наступного висновку.
Так в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 являвся власником напівпричепу СТАС Е3 8390, НОМЕР_1, 1989 року випуску, який вирішив продати. З цією метою він розмістив оголошення у засобах масової інформації, яке в подальшому зацікавило відповідача ОСОБА_2
08.06.2012 року між ОСОБА_2 (покупцем) з однієї сторони та ОСОБА_3 (продавець згідно довіреності позивача ОСОБА_1) з іншої, була досягнута усна домовленість про укладення договору купівлі-продажу напівпричепу СТАС Е3 8390, НОМЕР_1, 1989 року випуску, який сторони оцінили на суму 5.000 у.о. тобто 40.000 гривень.
Вказаний договір в письмовій формі не укладався, тобто сторони уклали усний договір купівлі-продажу.
Крім того, відповідач ОСОБА_2 також домовився з ОСОБА_3 про те, що суму грошей за плату напівпричепу віддасть частинами, а саме відразу сплатить 19.000 гривень, а іншу частку 21.000 гривень віддасть до 10.08.2012 року. На підтвердження свої слів ОСОБА_2 склав розписку у присутності двох свідків в якій зобов'язався повернути позивачу останню частку грошей в розмірі 21.000 гривень в рахунок сплати за придбаний напівпричіп.
Сама ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона забажала від відповідача відразу всю суму (40.000 гривень), проте, у зв'язку з тим, що згоди про продаж напівпричепу вони дійшли надвечір, по закінченню робочого дня, коли нотаріальні контори вже не працювали та не було змоги оформити договір купівлі-продажу, відповідач вмовив її сплатити частину суми коштів в розмірі 19.000 гривень, а іншу частину зобов'язався повернути до 10.08.2012 року.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він був присутнім при складанні розписки відповідачем ОСОБА_2, який в рахунок плати за напівпричіп дійсно зобов'язався повернути до 10.08.2012 року 21.000 гривень, залишок від оговореної суми в 40.000 гривень.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив що саме біля його двору стояв напівпричіп СТАС Е3 8390, НОМЕР_1, 1989 року випуску, але йому нічого невідомо про передачу коштів та домовленість між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2
Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть ста ти будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Так, для договору купівлі-продажу істотними умова ми виступають предмет і ціна.
Отже, правочини, за якими сторони не досягли згоди хоча б за однією з істотних умов є неукладеним.
Відповідач ОСОБА_2 в установлений сторонами строк не виплатив позивачеві оговорений залишок в розмірі 21.000 гривень, що в судовому засіданні підтвердив і сам відповідач.
За викладених вище обставин у відповідача ОСОБА_2 не виникло право власності на спірне майно, напівпричепу СТАС Е3 8390, НОМЕР_1, 1989 року випуску.
На ряду з вищевикладеним суд вбачає за необхідне відмовити в задоволені позову позивача виходячи з наступного.
Відповідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно довідки відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м.Новий Буг Миколаївської області від 03.01.2013 року, відповідно облікових даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи «Автомобіль», напівпричіп СТАС Е3 8390, НОМЕР_1, 1989 року випуску, 01.11.2012 року було зареєстровано та присвоєно державний номерний знак НОМЕР_2 за громадянкою ОСОБА_7.
Відповідно ч.3 ст.388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд визнає право позивача на витребування його майна з чужого незаконного володіння, проте оскільки його позовні вимоги стосуються відповідача, який не є власником спірного майна, а суд розглядає позови лише в межах заявлених позовних вимог, позивачу слід відмовити в задоволенні позову.
Оскільки в задоволенні позову позивачу відмовляється в повному обсязі, відповідно ст.88 ЦПК України, судові витрати понесені ним, належить віднести на його рахунок.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 215-218 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення вмотивованого рішення апеляційної скарги.
Суддя Новобузького районного суду
Миколаївської області Н.О. Васильченко