Справа № 488/1818/14-ц
Провадження № 2/488/1072/14 р.
Іменем України
07 липня 2014 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого по праві - судді Безпрозванного В.В.,
при секретарі судового засідання -Харитоновій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спільно нажите майно подружжя,
08 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що з 18 грудня 2004 року по 31 серпня 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За період шлюбу сторонами по справі за спільні кошти було набуто нерухоме майно, а саме земельна ділянка площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1.
Однак, правовстановлюючі документи на вказане майно видані та зареєстровані на ім'я позивача ОСОБА_2, що унеможливлює позивачу розпорядитися своєю часткою спільного майна.
Посилаючись на вимоги статей 60,61,63 Сімейного Кодексу України, ОСОБА_1 просила суд позов задовольнити та визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку, яка є спільно нажитим майном подружжя.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не представив доказів проти позову, тому суд на підставі ст. 224 ЦПК України, за письмовою згодою позивача, вважає за можливе розглянути справу заочно.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Нормами ст.60 Сімейного кодексу України (далі СК) передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).
Згідно з ч1, ч.3 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Виходячи з вищенаведених положень закону, дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна.
В процесі розгляду справи встановлено, що 18 грудня 2004 року між сторонами було укладено шлюб і це підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб (а.с.6).
29 серпня 2011 року рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва шлюб між сторонами розірвано (а.с.7).
Згідно свідоцтва про народження від вказаного шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із позивачем (а.с.8).
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 грудня 2006 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1000 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с.09).
Також 29 грудня 2006 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1, про що між ними був укладений договір купівлі-продажу.
Вказані договору купівлі продажу посвідчені приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_6 за р.№№ 2265, 2261.
На підставі зазначених договорів купівлі-продажу позивачу було видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯГ № 615230 та ЯГ №615229 від 19 липня 2007 року (а.с.11,14).
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.23, 24, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).
З фактичних обставин справи вбачається, що вказані земельні ділянки придбано в період шлюбу в інтересах сім'ї.
Спірне майно на час розгляду справи у заставі не перебуває, в зв'язку із чим 1/2 частина вказаних ділянок, на думку суду, на законних підставах належить позивачу ОСОБА_1
Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Таким чином, суд визнає за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_2.
У відповідності до вимоги статті 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 752,40 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спільно нажите майно подружжя -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спільно нажиту за час шлюбу земельну ділянку площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1, що зареєстрована за ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 752,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
На рішення суду може бути надана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В. В. Безпрозванний