13.11.2014
№ 1-кп/489/475/14 р.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
13.11. 2014 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
в присутності обвинуваченого ОСОБА_4
при секретарі судових засідань ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 04.03.1992 року Заводським районим судом за ч.2 ст.141 КК України до позбавлення волі строком на З роки;
- 03.09.1993 року Заводським районим судом за ст. 17, ч.І ст.140 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;
- 23.06.1994 року Центральним районим судом за ч.2 ст.141, ст.43 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;
- 26.06.2001 року Корабельним районим судом за ч.І ст. 229-6 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;
- 25.01.2002 року Ленінським районим судом за ч.І ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік;
- 23.07.2003 року Заводським районим судом за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;
- 22.12.2003 року Центральним районим судом за ст.395, ч.4 ст.70, ст.72 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки З місяці;
- 04.05.2006 року Заводським районим судом за ч.4 ст.296 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;
-11.11.2009 року Ленінським районим судом за ч.2 ст. 309, ст.71 КК України до позбавленя волі на строк 3 роки 6 місяців;
- 04.03.2010 року Миколаївським районим судом за ч.2,3 ст.185 ч.2 ст.309 КК України строком на 4 роки;
- 06.11.2014 р. Центральним районним судом м. Миколаєва яким він засуджений 06.11.2014 р. за ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавленням волі з застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням 1 рік,
зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( приют для бездомних)
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2, ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 309 ч. 2 КК України,
1-ий епізод.
03.06.2014 року, приблизно о 10 годин 00 хвилин ОСОБА_4 , маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з метою таємного викрадення чужого майна переліз через паркан у двір будинку АДРЕСА_2 , де шляхом вільного доступу намагався таємно викрасти майно ОСОБА_6 , а саме: трубу Металеву довжиною 3,5 м, вартістю 280 гривен, трубу металеву довжиною 4 м, вартістю 320 гривень, а всього на загальну суму 600 гривень, але не довів свій зочинний намір до кінця, оскільки був виявлений мешканцями зазначеного будинку.
ОСОБА_4 усвідомивши що, його злочиний намір виявлено стороніми особами намагався втекти, але був затриманий працівниками міліції через деякий час.
Суд визнає винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України, тобто у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці) не доведенню до кінця з причин не залежних від його волі.
2-ий епізод.
12.07.2014 року, приблизно о 13:30, ОСОБА_4 діючи повторно, біля будинку № 17 по пр. Миру в м. Миколаєві, будучи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно придбав, у невстановленої в ході слідства особи, особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, у перерахунку на суху речовину масою - 0,014 г, без мети збуту, для особистого вживання.
Незаконно зберігаючи при собі небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильованцй, у перерахунку на суху речовину масою - 0,014 г, ОСОБА_4 переніс його на зупинку громадського транспорту «Васляєва» розташованого на пр. Миру у м. Миколаєві.
Суд визнає винним обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, повторно.
3-ій епізод.
Крім - того 22.07.2014, приблизно о 16:00 ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні прийомного пункту металу «Стимул», який належить ОСОБА_7 та розташований за адресою: АДРЕСА_3 , помітивши на столі електричну турбінку, маючи намір на таємне викрадення майна, взяв вищевказану електричну турбінку та поклав її до пакета, з котрим він прийшов, завдавши матеріальну шкоду у розмірі 300 гривень.
Після цього ОСОБА_4 пішов з місця вчинення злочину в невідомому напрямку. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Суд визнає винним ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинену повторно, що кваліфікується за ч. 2 ст. 185 КК України.
Так обвинувачений вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі і дав свідчення по суті пред'явленого обвинувачення які відповідають вищевказаним фактичним обставинам справи і не суперечать їм з його пояснень вбачається:
- по першому епізоду від 03.06.2014 року, що приблизно о 10 годин 00 хвилин він будучи в скрутному матеріальному становищі із за огорожи будинку АДРЕСА_2 з подвір'ї, взяв дві труби з метою здати на прийомний пункт та поправити своє матеріальне становище. Але його помітили мешканці будинку його догнали, труби які він не зміг викрасти у нього забрали.
- по другому епізоду від 12.07.2014 року показав, що приблизно о 13:30, він йшов у свої справах випив пива і біля будинку № 17 по пр. Миру, зустрів знайому яка йому запропонувала опій, а він не відмовився та придбав у неї опій для особистого вживання. Придбавши опій він пішов на зупинку маршрутного таксі де його й затримали працівники міліції за адміністративне правопорушення.
Його покази узгоджуються з висновком експерта № 1309 від 14.07.2014 р. надана на експертизу рідина в одноразовому медичному шприці, містить опій ацетильований, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію ацетильованого в складі наданої на експертизу рідини (в перерахунку на суху речовину) становить - 0,014 грама.
- по третьому епізоду від 22.07.2014 він показав, що приблизно о 16:00 він знаходився у приміщенні прийомного пункту металу «Стимул», який належить ОСОБА_7 та розташований за адресою: АДРЕСА_3 , помітивши на столі електричну турбінку, він її взяв попрацювати. Коли він її брав то цього ніхто не бачив. Через три дні він відніс її на пункт і віддав.
За клопотанням сторін та на підставі ч.3 ст.349 КПК України суд визнає не доцільним дослідження доказів, що до тих обставин, які не кім не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, також у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Також суд вважає за можливе прийняти рішення по справі в відсутність потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 які були належним чином повідомлений, але в судове засідання не з'явились, причини не явки суду не повідомив та письмових клопотань до суду про відкладення справи слуханням не надавали. Також суд вважає, що потерпілі використали своє право бути присутні в судовому засіданні і при таких обставинах суд вважає за можливе прийняти рішення по справі на свій розсуд.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого - є щире каяття, відшкодування збитків, обставин, що обтяжують покарання є вчинення одного із злочинів в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченим вчинено злочин середньої тяжкості, особу обвинуваченого, його задовільнену характеристику у лікаря психіатра на обліку не стоїть. Стоїть на обліку у лікаря нарколога.
При призначенні покарання за цим вироком, остаточно призначити покарання з урахуванням вироку Центрального районного суду м. Миколаєва яким він засуджений 06.11.2014 р. за ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавленням волі з застосуванням ст. 75 КК України.
При таких обставинах суд вважає що виправлення обвинуваченого можливе при призначенні покарання не пов'язаного з позбавленням волі з застосуванням ч. 1 ст.. 70, ч. 4 ст. 70 з застосуванням ст.. 75 КК України.
На думку суду саме така міра покарання буде достатньою для його виправлення та його переховування.
Керуючись ст.374, 375 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання:
- по ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України 1 рік позбавлення волі;
- по ч. 2 ст. 185 КК України 1 рік і 6 місяців позбавлення волі;
- по ч. 2 ст. 309 КК України 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва яким він засуджений 06.11.2014 р. за ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавленням волі і остаточно призначити покарання у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням 2(два) роки.
На підставі п. 3,4 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися до органу кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Строк відбуття покарання обчислювати з дня ухвалення вироку.
Запобіжний захід не обирався.
Стягнути з Міронова процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 196,56 грн. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, ЗКПО 25574110, р/р 31251272210005).
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: