Вирок від 11.11.2014 по справі 469/1339/13-к

11.11.2014

Справа №469/1339/13-к

1-кп/469/12/14

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11листопада 2014 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді- ОСОБА_1

при секретарі- ОСОБА_2

за участі:

прокурорів- ОСОБА_3

- ОСОБА_4

обвинувачених - ОСОБА_5

- ОСОБА_6

- ОСОБА_7

захисників:- ОСОБА_8

- ОСОБА_9

потерпілих- ОСОБА_10

- ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013160150000659 від 14.08.2013 року, за обвинуваченням

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, розлученого, на утриманні 1 неповнолітня дитина, освіта - вища, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта - середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочину, передбаченого, ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2013 року, у передобідній час, ОСОБА_5 , перебуваючи в зоні відпочинку с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, на ґрунті довготривалих неприязних відносин вчинив сварку з громадянином республіки Конго ОСОБА_10 .

В подальшому ОСОБА_5 13.08.2013 року у вечірній час доби, точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не представилось можливим, зателефонував своєму знайомому з м. Миколаєва - ОСОБА_7 та попрохав його допомогти у вирішенні ранкового конфлікту з ОСОБА_10

Агамагомедов ОСОБА_15 , ОСОБА_6 та невстановлена в ході досудового розслідування та судового розгляду особа, 13.08.2013 року приблизно о 23.00 год. прибули на територію бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка розташована в зоні відпочинку с. Коблеве Березанського району Миколаївської області.

В ході розмови з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Агамагомедов ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування та судового розгляду особа почали реалізовувати спільно виниклий умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , та почали вимагати в останніх гроші.

Так, ОСОБА_6 завдав декілька ударів рукою в область обличчя ОСОБА_10 .

ОСОБА_7 в подальшому, з метою заволодіння майном, належним громадянам Конго, заздалегідь пристосованим предметом, ззовні схожим на ніж «бабочку», перебуваючи в приміщенні будинку, розташованого на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в зоні відпочинку с. Коблеве Березанського району Миколаївської області і до якого був вільний доступ, спричинив ножове поранення ОСОБА_10 . Вказані дії ОСОБА_7 загрози життю чи здоров'ю ОСОБА_10 не спричинили та не могли спричинити.

ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 , реалізуючи спільний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , змусили останнього піти з бази відпочинку «Вікторія» до банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою зняття в банкоматі ПАТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів з банківської картки ОСОБА_10 . Однак грошові кошти на вказаній банківській картці були відсутні, і останні повернулися до бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

В період відсутності ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 Малюжонок ОСОБА_16 та невстановлена в ході досудового розслідування та судового розгляду особа відкрито заволоділи належним ОСОБА_10 планшетом марки HTC Sensation Flyer, вартістю 2800 грн, відповідно до довідки ПП «Локтіонов» від 15.08.2013 та плеєром марки Ipod touch 8 GB, належного ОСОБА_11 вартістю 1352 грн., відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області № 85 від 13.09.2013 р.

Також з метою заволодіння майном ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 заволоділи банківською карткою ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , належною ОСОБА_10 , на якій на їхню думку знаходилися грошові кошти, та яка на той час знаходилася у знайомої ОСОБА_10 . ОСОБА_17 , яка перебувала на подвір'ї біля будинку, розташованого на території бази відпочинку « ОСОБА_18 ».

З викраденим майном ОСОБА_7 ,, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та не встановлена в ході досудового розслідування та судового розгляду особа з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном як своєю власністю, чим спричинили матеріальний збиток ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на загальну суму 4152 грн.

Крім того, останні своїми діями спричинили ОСОБА_10 легкі тілесні ушкодження.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у інкримінованому їм діянні не визнали.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду, що в серпні 2013 року він працював фотографом с. Коблеве Березанського району Миколаївської області на базі відпочинку «Валерія», в будинку, який він орендував, і у якому він дозволив проживати громадянам республіки Конго ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за плату. Однак, проживши у будинку близько трьох неділь, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не заплатили йому за проживання. До того ж, вони вели аморальний спосіб життя, так як часто вживали спиртні напої і влаштовували безлад. В зв'язку з цим, він запропонував ОСОБА_10 та ОСОБА_11 добровільно розрахуватися з ним за проживання та залишити будинок.

Оскільки громадяни Конго не хотіли виконати його прохання, він звернувся по телефону до свого знайомого ОСОБА_7 , який знаходився у місті Миколаєві, і пояснив йому ситуацію, що склалася, та попросив допомогти йому виселити громадян Конго, так як знав, що він раніше працював у нічному клубі охоронником і має відповідний досвід.

13.08.2013 року у вечірній час доби до нього на базу відпочинку «Валерія» на автомобілі приїхали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та незнайомий йому хлопець на ім'я ОСОБА_19 , і він коротко розповів їм суть проблеми та запропонував ОСОБА_6 зайти в середину будинку, і подивитися, що там робиться. Після цього він з ОСОБА_6 та ОСОБА_20 , зайшли у середину будинку, а ОСОБА_7 залишився на вулиці. В будинку вони стали свідками бійки двох громадян Конго між собою. При цьому вони побачили, що у одного з учасників бійки було плече у крові, а у іншого в руках були ножиці. Вони їх розняли, і запитавши, що трапилося, з'ясували, що громадяни Конго побилися через дівчину на ім'я ОСОБА_21 . Потім вони всі вийшли з будинку, і там на вулиці ОСОБА_10 показав ОСОБА_6 непристойний жест середнім пальцем, після чого ОСОБА_6 відштовхнув ОСОБА_10 рукою. Потім вони продовжували розмову з потерпілими, і в ході розмови він сказав потерпілим, що їм все ж таки необхідно з ним розрахуватися і залишити будинок. В решті-решт потерпілі сказали йому, що погоджуються заплатити йому за житло. Після цього він, ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , та потерпілі пішли до банкоматів, що знаходилися на території бази « ОСОБА_18 » знімати гроші з банківської картки ОСОБА_10 . Так як грошей на картці не виявилося, вони всі повернулися до будинку, де він проживав. Після цього хлопці поїхали до міста Миколаєва, а громадяни Конго стали розповідати йому, що у них нібито зникли якісь речі. Пояснив також, що основним його наміром у цій ситуації було бажання виселити ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а не забирати у них гроші. Потерпілі самі добровільно запропонували їм сходити з ними до банкомату, щоб зняти гроші. В цей час ОСОБА_6 продовжував знаходитися на території бази « ОСОБА_18 » біля будинку, де він проживав.

Вину у інкримінованому йому діянні не визнає.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 пояснив суду, що 13.08.2013 року до нього зателефонував ОСОБА_7 і запропонував йому поїхати з ним у с. Коблево, щоб допомогти забрати апарат для приготування солодкої вати. Сказав, що всі матеріальні витрати на поїздку він візьме на себе. Після цього він зателефонував своїй кумі ОСОБА_22 , щоб та приїхала до нього. Приблизно через годину вони під'їхали до бару, де знаходилися ОСОБА_7 та незнайомий йому хлопець на ім'я ОСОБА_19 . Далі вони всі разом поїхали в с. Коблеве. Прибувши в с. Коблеве на базу відпочинку «Валерія», вони попрямували до одного з будинків. Запитавши у ОСОБА_7 , куди вони йдуть, останній відповів йому, що до нього зателефонував ОСОБА_5 , і попросив його допомогти виселити з одного з будинків громадян Конго, які там проживають, і не бажають добровільно виселятися. Біля будинку, до якого вони підійшли, їх зустрів ОСОБА_5 , і пояснив їм, що в будинку проживають громадяни Конго, які не платять за проживання, пиячать, вживають наркотичні засоби, і не бажають добровільно залишити будинок. Посилаючись на наведене, попросив їх допомогти виселити їх з будинку. Під час зазначеної розмови вони почули, що в будинку відбувається бійка. Після цього ОСОБА_7 з ОСОБА_5 та ОСОБА_20 зайшли до будинку, а він залишився стояти біля будинку. З'ясувалося, що бійка відбувалася між громадянами Конго. В ході бійки ОСОБА_7 з ОСОБА_5 рознімали учасників бійки. Коли заспокоїлося, і всі вийшли на вулицю, до нього один з громадян Конго простягнув руку, до обличчя, і він штовхнув його у груди.

Потім він роз'яснив потерпілим про неприпустимість такої поведінки, і запропонував їм добровільно залишити будинок, у якому проживав ОСОБА_5 . Після цього він пішов до автомобіля, так як у нього розболілася голова, і хвилин через десять заснув. Прокинувся він лише у місті Миколаєві. Пояснив також суду, що самої бійки між громадянами Конго він не бачив, але бачив ножиці у одного з них у руках та плями крові на плечі.

Вину у інкримінованому йому діянні не визнає.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 пояснив суду, що йому належить апарат для приготування солодкої вати, який влітку 2013 року знаходився с. Коблеве. Так як бізнес у нього не склався, то він вирішив апарат для приготування солодкої вати забрати в м. Миколаїв. Хлопець на ім'я ОСОБА_19 , з яким він познайомився в барі у м. Миколаєві, запропонував йому допомогти забрати зазначене майно, оплативши витрати на його перевезення. Тоді він зателефонував ОСОБА_6 , і попросив його знайти автомобіль. Через деякий час приїхав ОСОБА_6 зі своєю кумою ОСОБА_21 на її автомобілі, і всі вони разом поїхали в с. Коблеве.

Прибувши в с. Коблеве на базу відпочинку «Валерія», вони підійшли до будинку, де їх чекав ОСОБА_5 , який пояснив, що у його будинку проживають громадяни Конго, які не платять за проживання, і не бажають добровільно залишити будинок. Під час їх розмови з ОСОБА_5 почалася бійка громадян Конго між собою. Він з ОСОБА_5 та ОСОБА_20 увійшли до будинку і стали розбороняти учасників бійки. В цей час ОСОБА_6 знаходився на вулиці. Коли бійка закінчилася, вони вийшли з будинку і почали розмовляти з потерпілими. Потім потерпілі запропонували сходити з ними до банкомату, щоб зняти кошти з карточки для того, щоб розрахуватися з ОСОБА_5 за проживання. До банкомату ходили він, ОСОБА_5 , ОСОБА_19 та потерпілі. ОСОБА_6 з ними до банкомату не ходив. Насильницьких дій стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 він не вчиняв. Похід до банкомату був добровільним.

Пояснив суду також, що ОСОБА_5 телефонував йому до того, як він вирішив поїхати в с.Коблеве за апаратом для приготування солодкої вати. Карточку, належну потерпілому ОСОБА_10 йому передав ОСОБА_19 та повідомив її пін-код. Однак, грошей з карточки він не знімав. Апарат для приготування солодкої вати вони забрали в той же день, коли відбувалися зазначені події в с. Коблеве на базі відпочинку «Валерія».

Вину у інкримінованому йому діянні не визнає.

Разом з тим, суд критично оцінює зазначені показання обвинувачених, і вважає, що їх вина в інкримінованому їм діянні підтверджується наступними доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 показав суду, що влітку 2013 року він разом з потерпілим ОСОБА_11 та іншими своїми знайомими проживав в будинку, розташованому в зоні відпочинку с. Коблеве на території бази відпочинку « ОСОБА_18 ».

Разом зі своїми знайомими він працював у ОСОБА_5 , а саме: ходили разом з ним по пляжу та фотографувалися з відпочиваючими. Напередодні вчинення злочину у нього виник конфлікт з ОСОБА_5 , в ході якого останній повідомив, що запросить своїх друзів з Миколаєва, які виселять його та його друзів з будинку.

В ніч з 13.08.2013 року він відпочивав разом з дівчиною на ім'я ОСОБА_21 в будинку на території бази відпочинку « ОСОБА_18 ».

Під час відпочинку до нього в кімнату зайшла невідома йому особа та попросила вийти. Вийшовши з кімнати, він побачив, що в приміщенні будинку знаходиться ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невідомий йому чоловік.

Останні почали вимагати від нього гроші на лікування нібито їх знайомого, з яким у ОСОБА_10 за день до цього нібито був конфлікт. Однак, він відмовився віддати їм гроші, і всі вони разом вийшли на вулицю. Перебуваючи на вулиці, він повідомив обвинуваченим, що грошей в нього немає, однак останні не повірили, і ОСОБА_6 наніс йому декілька ударів в обличчя. Після цього ОСОБА_5 повідомив іншим обвинуваченим, що у нього є банківська картка, на якій можуть знаходитися грошові кошти.

Коли вони зайшли в приміщення будинку, ОСОБА_7 спричинив йому ножем «бабочкою», який мав при собі, поранення руки.

В подальшому, щоб виконати вимоги обвинувачених, він разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 пішли до банкомату знімати гроші. Однак, зняти гроші не виявилося можливим, оскільки на його рахунку були відсутні кошти.

Повернувшись до будинку, ОСОБА_7 заволодів його банківською карткою, яка в той час знаходилась у свідка ОСОБА_17 , а ОСОБА_6 заволодів належним йому планшетом та айподом ОСОБА_11 .

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 дав показання, аналогічні за змістом показанням потерпілого ОСОБА_10 . Підтвердив обставини вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_10 , пропажу належного йому айподу та обставини нанесення ножового поранення ОСОБА_10 обвинуваченим ОСОБА_7 .

Допитана судом свідок ОСОБА_17 показала суду, що вона відпочивала разом зі своїми знайомими громадянами Конго в будинку на базі відпочинку «Валерія» в зоні відпочинку Коблеве.

Під час відпочинку невідома їй раніше особа увірвалася до кімнати, в якій вона перебувала разом з ОСОБА_10 , та покликала ОСОБА_10 до іншої кімнати. Коли ОСОБА_10 повернувся, вона запитала у нього що сталося, на що він відповів, що у нього вимагають гроші. На її запитання, чи винен він комусь гроші, останній повідомив, що ні. Потім її зачинили в кімнаті. Коли вона змогла вийти з кімнати, то побачила в іншій кімнаті бійку між обвинуваченими та потерпілими.

Коли бійка закінчилася вона побачила у ОСОБА_10 поранення руки, з якого текла кров. На її запитання ОСОБА_10 їй повідомив, що поранення спричинив ОСОБА_7 ножем, який мав при собі.

В подальшому вона бачила, як ОСОБА_10 з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 кудись пішли. Як їй потім стало відомо вони ходили до банкомату, щоб зняти з банківської картки гроші, належні Таланці.

Коли вони повернулися, то хлопець на ім'я ОСОБА_23 забрав у неї картку належну ОСОБА_10 . Вказану картку ОСОБА_10 їй передав, коли в нього обвинувачені почали вимагати гроші, з метою приховати картку від обвинувачених.

Також, суд вважає, що вина обвинувачених підтверджується показаннями свідка ОСОБА_24 в тій частині, де вона підтверджує факт поїздки обвинувачених в серпні 2013 року до с. Коблеве на базу відпочинку «Валерія», звідки вони привезли айпод та планшет, який потім було реалізовано.

До іншої частини показань ОСОБА_24 суд відноситься критично, оскільки, як вбачається з її показань та показань інших обвинувачених, ОСОБА_24 знаходиться у давніх дружніх стосунках з ОСОБА_6 , є його кумою, а тому, її слід вважати упередженою особою.

Крім показань потерпілих та свідків вина ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у інкримінованому їм злочині підтверджується також наявними в матеріалах кримінального провадження письмовими доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_10 від 14.08.2013 року на ім'я начальника Березанського РВ УМВС України у Миколаївській області, у якій він просить вжити заходи до невідомих осіб, які 14.08.2013 року близько 23:00 год. на базі відпочинку «Валерія» нанесли йому тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення правої руки, а також заволоділи належними йому планшетом марки «НТС» білого кольору, карточкою ПАТ КБ «Приватбанк», та плеєром марки Ipod touch 8 GB, належним його товаришу (Т1., ас.215);

- протоколом огляду місця події від 14.08.2013 року та фототаблицями (Т.1, а.с.216-221), згідно змісту якого 14.08.2013 року на базі відпочинку «Валерія», що знаходиться в с. Коблеве, в кімнаті №2, у дальньому лівому куті біля ліжка на відстані 30 см. виявлено пляму з речовини бурого кольору розміром 2 см., яку перенесено на серветку та поміщено у паперовий конверт, який потім опечатано;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2013 р. з додатком до протоколу (Т.1, а.с.222-224), з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_10 впізнав особу на фотознімку під №2, на якому зображено обвинуваченого ОСОБА_7 , як особу на ім'я ОСОБА_25 , що вчинила стосовно нього насильницькі дії з використанням ножа, який вона тримала у руці, а потім нанесла ним потерпілому удар;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2013 р. з додатком до протоколу (Т.1, а.с.225-227), з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_10 впізнав особу на фотознімку під №3, на якому зображено обвинуваченого ОСОБА_6 , як особу на ім'я ОСОБА_26 , що вчинила стосовно нього насильницькі дії з використанням пістолета;

- заявою потерпілого ОСОБА_10 від 15.08.2014 року (Т.1, а.с.229) про добровільну видачу працівникам міліції чоловічої футболки для подальшого проведення експертизи;

- протоколом огляду предмета від 15.08.2013 року з фототаблицею (Т.1, а.с.230-232), згідно даних якого 15.08.2013 року слідчим Березанського РВ УМВС України у присутності понятих було оглянуто та вилучено видану потерпілим ОСОБА_10 футболку різнокольорову у клітинку, на якій виявлено плями бурого кольору, а на задній частині розріз чи порив. Вилучену футболку поміщено до поліетиленового пакету з написом «Експертна служба №0138623» та опечатано;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2013 р. з додатком до протоколу (Т.1, а.с.236-238), з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_11 впізнав особу на фотознімку під №1, на якому зображено обвинуваченого ОСОБА_6 , як особу на ім'я ОСОБА_26 , що тримав предмет, схожий на пістолет, який він приставив до голови ОСОБА_10 ;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2013 р. з додатком до протоколу (Т.1, а.с.239-241), з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_11 впізнав особу на фотознімку під №2, на якому зображено обвинуваченого ОСОБА_7 , як особу на ім'я ОСОБА_25 , що вчинила насильницькі дії з використанням ножа, яким вона нанесла удар ОСОБА_10 ;

- заявою ОСОБА_24 від 14.08.2013 року (Т.1, а.с.242) про добровільну видачу працівникам міліції плеєра «Ipod» з зарядним пристроєм для повернення потерпілому;

- протоколом огляду предмета від 14.08.2013 року з фототаблицею (Т.1, а.с.243-246), згідно даних якого 14.08.2013 року слідчим Березанського РВ УМВС України у присутності понятих було оглянуто видані ОСОБА_24 предмети - Ipod touch 8 GB чорного кольору (задня кришка металевого кольору) з чорною гумовою вставкою (чохлом) та зарядний пристрій білого кольору з написом «BELKIN» та написом «Made in China» з тильної сторони;

- довідкою п/п ОСОБА_27 від 15.08.2013 року (Т.1, а.с.247) згідно якої станом на 14.08.2013 року вартість планшету - HTC (Sensation-P510e) Flyer становить 2800 грн.;

- даними проведеної судової товарознавчої експертизи, наявними у Висновку експерта №85 від 13.09.2013 року (Т.1, а.с.269-274), згідно якого залишкова вартість іРod (із зарядним пристроєм), з врахуванням зносу, станом на 14.08.2013 року становить 1352,00 грн.;

- заявою ОСОБА_5 від 14.09.2014 року (Т.1, а.с.248) про добровільну видачу своєї футболки жовтого кольору для проведення експертизи;

- протоколом огляду предмета від 14.08.2013 року з фототаблицею (Т.1, а.с.249-251), згідно даних якого 14.08.2013 року слідчим Березанського РВ УМВС України у присутності понятих було оглянуто добровільно видану обвинуваченим ОСОБА_5 футболку жовтого кольору, на якій з правої сторони наявні два фрагменти плям темно-бурого кольору. Вилучену футболку поміщено до спеціального полімерного пакету НДЕКЦ №0138623» та опечатано;

- протоколом обшуку від 19.08.2013 року (Т.1, а.с.259-261), з якого вбачається, що 19.08.2013 року о/у в ОВС УБОЗ УМВС України в Миколаївській області у присутності понятих було проведено обшук домоволодіння, де проживає обвинувачений ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого в кімнаті квартири на столі у барсетці чорного кольору було виявлено пластикову карточку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яку було вилучено і поміщено у пакет №63 УБОЗ УМВС України в Миколаївській області;

- довідкою Березанської ЦРЛ від 14.08.2013 року (Т.1, а.с.228), згідно якої у потерпілого ОСОБА_10 наявні колото-різана рана с/з правого передпліччя та забої лобової частини;

- даними проведеної судово-медичної експертизи, викладеними у Висновку експерта №1525 від 10.09.2013 року (Т.1, а.с.266), згідно якого у гр-на ОСОБА_10 наявні тілесні ушкодження у виді колото-різаної рани правої верхньої кінцівки, яка могла виникнути в результаті дії колюче-ріжучого предмету (не виключно від клинка ножа) чи тупого твердого предмета, що має гостро-ріжучий край, забої обличчя, які могли виникнути в результаті дії тупого твердого предмета, яким могли бути руки, ноги, і т. п. Виникнення даних тілесних ушкоджень у строк та обставинах викладених у постанові слідчого - не виключається. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;

- даними судово-імунологічної експертизи, наявними у Висновку експерта №504 від 02.10.2013 року (Т.1, а.с.282-283), згідно якого у зразку крові ОСОБА_10 , наданого на експертизу, виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО;

- даними судово-імунологічної експертизи, наявними у Висновку експерта №505 від 02.10.2013 року (Т.2, а.с.8-10), з якого вбачається, що у зразку крові ОСОБА_10 , наданого на експертизу, виявлені антигени А і В і Н ізосерологічної системи АВО, а на сорочці (виданій ОСОБА_10 та вилученій після огляду 15.08.2013 року) та футболці (виданій ОСОБА_5 та вилученій після огляду 14.08.2013 року) виявлена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлено антигени А, В и Н ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключено від особи (осіб), в групову характеристику якого (яких) входять зазначені антигени, в тому числі від ОСОБА_10 ;

- даними судово-імунологічної експертизи, наявними у Висновку експерта №506 від 02.10.2013 року (Т.2, а.с.12-13), з якого вбачається, що на представленому на експертизу фрагменті паперової серветки (вилученої 14.08.2013 року під час огляду місця події) виявлена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлено антигени А, В и Н ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключено від особи (осіб), в групову характеристику якого (яких) входять зазначені антигени, в тому числі від ОСОБА_10 ;

- заявою потерпілого ОСОБА_10 від 24.09.2013 року (Т.1, а.с.14) про отримання від ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 3000 гривень в рахунок відшкодування матеріальних збитків за викрадений планшет «HTC» та відсутність матеріальних претензій;

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає їх належними і допустимими та такими, що підтверджують вину обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Дійшовши такого висновку суд критично оцінює показання обвинувачених в обґрунтування їх невинуватості в інкримінованому діянні, оскільки вони суперечать показанням потерпілих, свідка ОСОБА_17 та даним досліджених письмових доказів, які між собою узгоджуються.

До того ж, показання самих обвинувачених щодо одних і тих же обставин містять суперечності.

Так, зокрема, за показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_6 заходив до будинку, у якому була бійка, що заперечує сам ОСОБА_6 .

Також, суд звертає увагу, що показання свідка ОСОБА_24 , згідно яких апарат для виготовлення солодкої вати вони до міста Миколаєва не привезли, суперечать у цій частині показанням обвинуваченого ОСОБА_7 , що ставить під сумнів версію обвинувачених про основну мету їх поїздки в с. Коблеве.

Крім того, суд вважає сумнівними з точки зору достовірності, показання обвинувачених про те, що потерпілі добровільно і без примусу ходили разом з обвинуваченими ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 до банкомату знімати гроші, оскільки даним обставинам передувала розмова потерпілих з обвинуваченими про необхідність передачі грошей ОСОБА_5 , перед якою ОСОБА_6 , за його же словами, штовхнув потерпілого ОСОБА_10 у груди. В зв'язку з цим, суд вважає неприродною раптову зміну поведінки потерпілих за обставин, викладених обвинуваченими, враховуючи, що потерпілі, за словами обвинувачених, до їх появи на базу відпочинку «Валерія», вже довгий час не платили гроші ОСОБА_5 за проживання.

Таким чином, дослідивши докази у справі, надані стороною обвинувачення, суд вважає вину обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, доведеною у судовому засіданні, а тому, факт невизнання обвинуваченими своєї вини в інкримінованому їм діянні, суд розцінює, як намагання обвинувачених уникнути кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Злочин є закінченим, вчиненим з прямим умислом і корисливим мотивом.

Призначаючи обвинуваченим покарання необхідне і достатнє для їх виправлення і попередження нових злочинів, суд у відповідності з положеннями ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів та особи обвинувачених, а саме:

- особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який по місцю проживання та навчання характеризується позитивно (Т.2, а с.47-52), раніше не судимий (Т.2, а.с.53), на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває (Т.2, а с.54, 55);

- особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який по місцю проживання та навчання характеризується позитивно (Т.2, а с.61-65), раніше не судимий (Т.2, а.с.66), на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває (Т.2, а с.78, 79);

- особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який по місцю проживання, навчання і попередньої роботи характеризується позитивно (Т.2, а.с.103, 104, 105), раніше не судимий (Т.2, а.с.85), у лікарів нарколога, психіатра не перебуває (Т.2, а с.86, 89);

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Відповідно до викладеного, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід призначити покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.186 КК України, у вигляді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про можливість звільнення обвинувачених від відбування з іспитовим строком відповідно до положень ст.75 КК України, суд, враховуючи особи винних та інші обставини справи, приймає до уваги, що обвинуваченими вчинено тяжкий злочин, потерпілими від якого є двоє осіб, а також ставлення самих обвинувачених до інкримінованого їм діяння, які не розкаялися у скоєному, а відтак, не усвідомили суспільну небезпеку їх діяння, що не дає підстав суду дійти висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбування покарання.

В зв'язку з цим, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, яке підлягає реальному відбуванню обвинуваченими.

До початку судового розгляду у даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_10 заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у сумі 32800 гривень (Т.1, а.с.12), а потерпілим ОСОБА_11 заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди у сумі 30000 гривень (Т.1, а.с.13).

Вирішуючи питання чи підлягають задоволенню зазначені цивільні позови, суд виходить з наступного.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, потерпілий ОСОБА_10 зазначає, що діями обвинувачених йому завдано 2800 грн. матеріальної шкоди внаслідок викрадення його майна.

Разом з тим, як вбачається з заяви потерпілого ОСОБА_10 від 24.09.2013 року (Т.1, а.с.14) ним отримано від ОСОБА_7 24.09.2013 року грошові коштів у сумі 3000 гривень в рахунок відшкодування матеріальних збитків за викрадений планшет «HTC», і будь-які претензії матеріального характеру до обвинуваченого, у потерпілого відсутні.

Таким чином, суд вважає, щу у стягненні з обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 2800 гривень матеріальної шкоди, - слід відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди, потерпілий ОСОБА_10 зазначає, що діями обвинувачених йому завдана моральна шкода, яка полягає у його стражданнях, неможливістю спілкуватися з близькими та втратою власного часу (Т.1, а.с.12), а потерпілий ОСОБА_11 вказує, що моральна шкода, завдана йому діями обвинувачених, полягає у неможливості користування майном (Т.1, а.с.13).

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вчинено протиправні дії (злочин) стосовно потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за скоєння яких передбачено кримінальну відповідальність згідно ч.2 ст.186 КК України, суд вважає, що для стягнення з обвинувачених на користь потерпілих моральної шкоди наявні правові підстави.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (п.9) визначає її розмір залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Враховуючи душевні та психічні страждання, яких зазнав кожний з потерпілих у даному кримінальному провадженні, суд дійшов до висновку, що заявлені у справі цивільні позови про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме: цивільний позов ОСОБА_10 в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню у розмірі 3000 грн., а цивільний позов ОСОБА_11 слід задовольнити у розмірі 500 грн.

Враховуючи, що обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд визнає винними у вчиненні злочину, який є тяжким, суд вважає, що з метою уникнення спробам обвинувачених ухилитися від відбування призначеного судом покарання, до набрання вироком законної сили стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим, обвинувачених слід взяти під варту в залі суду.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі п.п.4, 5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази по справі:

- чоловіча футболка з плямами бурого кольору, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.1 а.с.233, 235) - після вступу вироку в законну силу підлягає знищенню згідно п.4 ч.9 ст.100 КПК України;

- чоловіча футболка з плямами бурого кольору, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області у спеціальному пакеті НДЕКЦ №0138622 (Т.1 а.с.252, 254) - після вступу вироку в законну силу підлягає знищенню згідно п.4 ч.9 ст.100 КПК України;

- мобільний телефон марки «Nocia» серійний номер - НОМЕР_2 сріблястого кольору з сім-карткою мобільного оператора № НОМЕР_3 , грошові кошти, у сумі 131,00 гривень, купюрами номіналом - 1 грн. КЛ 5595319, 20 грн. МЕ 4361778, 20 грн. МВ 4859817, 100 грн. ЕХ 0212733, зв'язку ключів в кількості 6 штук з магнітом від вхідних дверей, банківський чек від 05.08.2013 року та запальничку чорного кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.1 а.с.255, 257), після вступу вироку в законну силу, - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 , як законному володільцю;

- пластикову картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.1, а.с.262, 264), після вступу вироку в законну силу, - повернути законному володільцю ОСОБА_10 згідно п.5. ч.9 ст.100 КПК України;

- іРod (із зарядним пристроєм) (Т.1, а.с.275), переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_10 (Т.1, а.с.276) - повернути законному володільцю ОСОБА_10 згідно п.5. ч.9 ст.100 КПК України;

Надані суду документи, - зберігати при справі.

Витрати на здійснення експертиз відшкодуванню не підлягають на підставі ч.4 ст.123 КПК України, оскільки здійснення експертиз входить до службових обов'язків експертів.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 392 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_12 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

У строк відбування покарання ОСОБА_5 зарахувати строк його затримання, а саме: з 14.08.2013 року по 16.08.2013 року.

ОСОБА_13 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

У строк відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати його строк тримання під вартою з 14.08.2013 року по 30.01.2014 року (Т.1, а.с.180-181).

ОСОБА_14 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

У строк відбування покарання ОСОБА_7 зарахувати його строк тримання під вартою з 14.08.2013 року по 30.01.2014 року (Т.1, а.с.180-181).

До набрання вироком законної сили обрати відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши їх під варту із зали суду.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у солідарному порядку на користь ОСОБА_10 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_10 , - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у солідарному порядку на користь ОСОБА_11 500 (п'ятсот) гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_11 , - відмовити.

На підставі п.4, 5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- чоловіча футболка з плямами бурого кольору, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.1 а.с.233, 235) - після вступу вироку в законну силу підлягає знищенню згідно п.4 ч.9 ст.100 КПК України;

- чоловіча футболка з плямами бурого кольору, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області у спеціальному пакеті НДЕКЦ №0138622 (Т.1 а.с.252, 254) - після вступу вироку в законну силу підлягає знищенню згідно п.4 ч.9 ст.100 КПК України;

- мобільний телефон марки «Nocia» серійний номер - НОМЕР_2 сріблястого кольору з сім-карткою мобільного оператора № НОМЕР_3 , грошові кошти, у сумі 131,00 гривень, купюрами номіналом - 1 грн. КЛ 5595319, 20 грн. МЕ 4361778, 20 грн. МВ 4859817, 100 грн. ЕХ 0212733, зв'язку ключів в кількості 6 штук з магнітом від вхідних дверей, банківський чек від 05.08.2013 року та запальничку чорного кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.1 а.с.255, 257), після вступу вироку в законну силу, - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 , як законному володільцю;

- пластикову картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області (Т.1, а.с.262, 264), після вступу вироку в законну силу, - повернути законному володільцю Таланці Ортега Урша згідно п.5. ч.9 ст.100 КПК України;

- іРod (із зарядним пристроєм) (Т.1, а.с.275), переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_10 (Т.1, а.с.276) - повернути законному володільцю Таланці Ортега Урша згідно п.5. ч.9 ст.100 КПК України;

Надані суду документи, - зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя:

Попередній документ
41369454
Наступний документ
41369456
Інформація про рішення:
№ рішення: 41369455
№ справи: 469/1339/13-к
Дата рішення: 11.11.2014
Дата публікації: 12.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Березанський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій