Справа № 487/6756/13-к
Номер провадження 1-кп/487/23/14
Іменем України
12.11.0214 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі:
головуючого судді - Бобрової І.В.
при секретарі - Табунщик К.С.,
за участю старшого прокурора прокуратури Заводського району міста Миколаєва Гаврилко О.О.,
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013160030003609 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хорол, Полтавської області, громадянина України, українця, неодруженого, непрацюючого, з середньо-професійною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 28.12.2000 року Хорольським районним судом
Полтавської області, за ст. 101 ч. З КК України (в редакції 1960 року) до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 26.03.2007 року Хорольським районним судом Полтавської області, за ст. 289 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 23.04.2007 року Хорольським районним судом Полтавської області, за ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки;
- 08.04.2008 року Хорольським районним судом Полтавської області, за ст.ст. 185 ч. 3, 190 ч. 2 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 26.10.2011 з ВК №23 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 6 місяців,
у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України
30.06.2013 року близько 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на перехресті вул. Скороходова та вул. Сидорчука в м. Миколаєві, побачив у ОСОБА_3 жіночу сумочку, після чого в нього раптово виник корисливий умисел направлений на відкрите заволодіти чужим майном. Діючи умисно з корисливих мотивів ОСОБА_2 без застосування фізичного насилля, шляхом ривка, відкрито заволодів жіночою сумочкою ОСОБА_3, в якій знаходились: грошові кошти в сумі 300 гривень та мобільний телефон «Nокіа» вартістю 200 гривень з сім-картою оператора «Лайф», що матеріальної цінності для потерпілої не представляє, на рахунку якої грошей не було.
Після цього ОСОБА_2, утримуючи при собі викрадене майно з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 500 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений вину свою за пред'явленим обвинуваченням за ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, суду показав, що 30.06.2014 року він зустрівся зі своїми кумами, випили горілки та пішли в кафе. Повертаючись з кафе, він побачив попереду себе жінку - ОСОБА_3, яка тримала під рукою жіночу сумочку. Раптово він вирішив заволодіти сумочкою останньої, томі вирвав її неї і втік. В сумочці був мобільний телефон та 300 грн.. Даним майном розпорядився на власний розсуд. Цивільний позов визнав. У скоєному щиро розкаюється.
З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого злочину, судом в порядку ст.349 ч.3 КПК України, за недоцільністю не проводилось дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались. При цьому суд обмежився допитом обвинуваченого та характеризуючих ОСОБА_2 матеріалів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.
В кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов, в якому вона просить стягнути з винної особи ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 500,00 грн., яка складається з вартості викраденого телефону та грошових коштів.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, цивільний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, які є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем реєстрації характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною справи, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 - є щире каяття у вчиненому злочині.
Обставиною справи, що обтяжує покарання ОСОБА_2 - є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, а також ставлення обвинуваченого до скоєного, щиросердне каяття, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства, та вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції ч.2 ст.186 КК України, застосувавши положення ст.ст. 75,76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України , суд -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 років років позбавлення волі.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку - двох років шести місяців не вчинить нового злочину.
Застосувати ст. 76 КК України та покласти на ОСОБА_2 обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Цивільний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 500 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.
Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - особисте зобов'язання.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
Суддя Заводського районного
суду м.Миколаєва І.В. Боброва