Справа: № 2а-267/14 Головуючий у 1-й інстанції: Галась І.А. Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
31 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва (далі - УПФУ у Деснянському районі) про визнання протиправними дій щодо не включення в розрахунок пенсії матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, та зобов'язання включення в розрахунок пенсії таких виплат з 18.09.2013 р.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2014 року позов задоволено, визнано неправомірними дії УПФУ у Деснянському районі щодо не включення в розрахунок розміру пенсії позивача "Інших виплат" та зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії, відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - графи "Інші виплати" починаючи з 01.10.2013 р.
На вказану постанову УПФУ у Деснянському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФУ у Деснянському районі та отримує пенсію на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Однак, така пенсія була призначена позивачу без врахування матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які були виплачені позивачу згідно довідки Верховного суду України від 18.03.2014 р. №98 за період роботи з 01.03.2012 р. по 28.02.2014 р.
Як вбачається з листа УПФУ у Деснянському районі від 21.03.2014 р. №1536/09/М-276 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у зв'язку з тим, що матеріальна допомога не входить до розрахунку по заробітній платі для призначення пенсії.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Отже, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входять до системи оплати праці державного службовця.
Також, згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Крім того, стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 06 листопада 2013 року, від 03 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14).
Крім того, у постанові від 03 червня 2014 року (справа №21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України "Про державну службу" та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Отже, висновок відповідача про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, не входять до складу заробітної плати державного службовця, - є помилковим.
Як вбачається з матеріалів справи, для проведення перерахування пенсії позивач до заяви додала встановленого зразка довідку про складові заробітної плати, у якій вказані розміри матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань.
Таким чином, відмова УПФУ у Деснянському районі в перерахунку позивачу пенсії з врахуванням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань є неправомірною.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу УПФУ у Деснянському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
.
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Межевич М.В.
Горбань Н.І.