Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
11 листопада 2014 р. № 820/16784/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рубан. В.В.,
за участі
секретаря судового засідання -Салацької Я.І.,
представника позивача - Горобій Т.В.,
представника відповідача - Гнатченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Головного управління Міндоходів в Харківській області про визнання дій протиправними, -
Позивач, Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міндоходів в Харківській області, в якому просив суд: визнати дії ГУ Міндоходів у Харківській області щодо проведення перевірки, результати якої оформлені у вигляді акту перевірки №137/20-40-21-01-12/37199618 від 14.07.2014 протиправними та зобов'язати відповідача відкликати даний акт перевірки; стягнути судовий збір за подання даного адміністративного позову із відповідача шляхом його перерахування на розрахунковий рахунок ДП "Укрспирт": р/р 26000010051325 в АТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 37199618, № свідоцтва платника ПДВ 100321108, ІНП № 371996126597.07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд.16.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головним управлінням Міндоходів в Харківській області 14.07.2014 було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та іншого законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту; проведення інвентаризації спирту та спиртовмісних рідин в місцях зберігання Караванського МПД ДП «Укрспирт» за адресою місця провадження діяльності: Харківська область, Люботинський район, с. Караван, вул. Заводська, 23. За наслідками даної перевірки було складено акт №137/20-40-21-01-12/37199618 від 14.07.2014 р. Висновком акту перевірки №137/20-40-21-01-12/37199618 від 14.07.2014 встановлені порушення ДП «Укрспирт» п.п. 16.1.13 п. 16 ст. 16 Податкового кодексу України; п. 85.2 ст.85 ПК України; пп.213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПК України; ст. 14 Закону України №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: вивезення спирту етилового з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску. Акт перевірки складений з численними порушеннями чинного законодавства та став підставою для винесення Державною Фіскальною службою України рішення про застосування фінансових санкцій до ДП «Укрспирт» №000279 від 12.08.2014 у вигляді штрафу в розмірі 4640577,36 грн. Позивач зазначив, що не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки та вважає, їх такими, що порушують його законні права та інтереси, на підставі чого просив позов задовільними.
Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що позивач, з посиланням на діючі законодавчі норми, спростовує фактично висновки акту перевірки, які стали підставою для притягнення позивача до фінансової відповідальності шляхом прийняття Державною фіскальною службою України рішення № 000279 від 12.08.14 р., яке на теперішній час оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва. Відповідач вважає, що незважаючи на те, що підприємство заявляє до суду вимогу про визнання протиправними дій відповідача та про зобов'язання його вчинити певні дії, позивач фактично просить визнати протиправними (неправомірними, хибними, помилковими) висновки акту перевірки № 137/20-40-21-01-12/37199618 від 14.07.14 шляхом його відкликання контролюючим органом та скасування в судовому порядку. Фактична перевірка Караванського місця провадження діяльності ДП «Укрспирт» була проведена фахівцями ТУ Міндоходів у Харківській області на підставі наказу від 09.07.14 № 278 та направлення на перевірку від 09.07.14 № 166. Відповідач вважає, що у спірних відносинах діяв виключно на підставах та в межах повноважень та у спосіб, що передбчений законодавством України, в зв'язку з чим, висновки викладені в акті є законними та обґрунтованими, а у позові слід відмовити.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно із визначенням, наведеним у пункті 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права, свободи або інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що з метою контролю дотримання вимог регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, з метою реалізації функцій, визначених пп. 191.16, 191.1.17 п. 191.1 ст. 191, згідно наказу ГУ Міндоходів у Харківській області від 09.07.2014 № 278 «Про проведення фактичної перевірки», направлення на перевірку від 09 липня 2014 року № 166 та на підставі акту відмови від підпису у направленні на перевірку від 14.07.2014 р. № 7/20-40-21-02-40/37199618, складеному у відповідності до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України Головним управлінням Міндоходів в Харківській області було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та іншого законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту; проведення інвентаризації спирту та спиртовмісних рідин в місцях зберігання Караванського МПД ДП «Укрспирт» за адресою місця провадження діяльності: Харківська область, Люботинський район, с. Караван, вул. Заводська, 23.
За результатами зазначеної перевірки 14.07.2014 року складено Акт № 137/20-40-21-01-12/37199618, яким згідно висновку перевірки Караванського МПД ДП спиртової та лікеро-горілчаноі промисловості «Укрспирт» встановлено порушення пп. 16.1.13. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України; п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України; пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України; ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (із змінами та доповненнями).
14.07.2014 р. Головним управлінням Міндоходів в Харківській області складено акт
відмови від підписання та отримання акта перевірки № 8/20-40-21-02-40/37199618, в якому зазначено, що після ознайомлення з актом перевірки від „14" липня 2014 року № 137/20-40-21-01 « 12/37199618 т.в.о. керівника Караванського МПД ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», код ЄДРПОУ 37199618, місце провадження діяльності: Харківська обл., м. Люботин, с. Караван, вул. Заводська, 23, відмовився від підписання та отримання акта перевірки та т.в.о. керівника Караванського МПД ДП «Укрспирт» Єжелий Є.А. попереджений про відповідальність, ознайомлений з обов'язками, правами і порядком оскарження дій посадових осіб ГУ Міндоходїв у Харківській області.
15.07.2014 р. ГУ Міндоходїв у Харківській області відповідно до п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України направлено Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" засобами поштового зв'язку, для підписання акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та іншого законодавства, регулюючого відносини у сфері виробництва та обігу спирту; проведення інвентаризації спирту, спиртовмісних рідин в місцях зберігання Караванського місця провадження діяльності ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», код ЄДРПОУ 37199618, місце провадження діяльності: Харківська обл., м. Люботин, с. Караван, вул. Заводська, 23.
Як зазначив позивач в адміністративному позові та судовому засіданні, він вважає протиправними дії ГУ Міндоходів у Харківській області щодо складання акту перевірки №137/20-40-21-01-12/37199618 від 14.07.2014 та не згоден с його змістом та висновками, тобто фактично оскаржує зміст та висновки цього акту.
При цьому, суд зазначає, що рішення прийняте на підставі вказаного акту позивачем не оскаржується.
Згідно до пп. 19-1.1.14., 19-1.1.16., 19-1.1.17. ст. 19 ПК України контролюючі органи виконують такі функції:
- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
-проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Відповідно до п.61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 61.2. ст. 61 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Статтею 62 цього кодексу передбачені способи здійснення податкового контролю, а саме податковий контроль здійснюється шляхом: п. 62.1.1. ведення обліку платників податків; п. 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; п. 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з п. 41.1. ст.41 цього Кодексу контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Підстави, порядок проведення органами державної податкової служби перевірок та умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до їх проведення наведені у 8-ій главі "Перевірки" Податкового кодексу України. Зокрема, Податковим кодексом України передбачено проведення документальних позапланових перевірок (ст.78 ПК України) та камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок (ст.75 ПК України), які передбачають дотримання певної процедури їх проведення.
Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України 75.1. контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
За приписами п. 80.10 ст. 80 ПК України, порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.1. ст.86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Пунктом 86.6 ст. 86 ПК України передбачено, що відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Відповідно до п.86.7. ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
З наведених положень випливає, що Акт складений за наслідками перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення такої перевірки або неможливості її проведення і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Отже із змісту вищенаведеного вбачається, що право на внесення певної інформації до акту про проведення фактичної перевірки виникає у податкового органу за наслідками її проведення, з урахуванням тих фактичних обставин, які встановлені в результаті проведення перевірки. Тобто, фактично в даному акті викладаються оціночні судження контролюючого органу з приводу результатів проведення перевірки.
Таким чином, інформація, викладена податковим органом в Актах про проведення фактичної перевірки сама по собі не впливає на наявні у позивача права, не створює для нього додаткових обов'язків, не визначає правову поведінку позивача, отже прав та інтересів позивача не порушує.
Суд також зазначає, що дії стосовно проведення спірної перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства.
Власне ж проведення фактичної перевірки з оформленням акту про її результати, а також висновки, викладені в цьому акті не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, оскільки вони є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Крім того, з правового аналізу приписів Податкового Кодексу України, вбачається обов'язок, а не право, податкового органу викладення відповідних висновків останнього, отриманих за результатами перевірок.
При цьому, визначаючи правові наслідки незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, законодавець у пункті 86.7 статті 86 ПК України передбачив право платника податків подати свої заперечення на такий акт.
Суд вважає за необхідне зазначити, що при фактичному проведенні перевірки та складенні акту перевірки, діями податкового органу, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин будуть відповідні рішення про донарахування податкових зобов'язань та/або визначення штрафних (фінансових) санкцій.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єкта відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Факти та висновки, викладені в акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу викладені в акті перевірки можуть бути підтвердженні або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій в основу яких покладені згадувані висновки акту.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.
Позивачем, в порушення вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про то, що діями відповідача з приводу складання оскаржуваного акту, було порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновків, що акт перевірки не є рішення суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України, не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин, є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймаються відповідні рішення контролюючого органу, а тому оцінка акту, в тому числі і оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Головного управління Міндоходів в Харківській області про визнання дій протиправними залишити без задоволення.
2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанова виготовлена 14.11.2014 року.
Суддя Рубан В.В.