30 жовтня 2014 року Справа № 803/1934/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Дмитрука В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького міського відділу Управління державної міграційної служби України у Волинській області, Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (Луцький МВ УДМС України, відповідач-1) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2014 року залучено до участі в даній адміністративній справі відповідача - Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (УДМС України у Волинській області, відповідач-2).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 липня 2014 року позивач звернувся до Луцького МВ УДМС України з метою подання документів на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Позивачем було подано органу міграційної служби заяву-анкету встановленого зразка, паспорт громадянина України, копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см та оригінал квитанції про сплату державного мита. Посадова особа відповідача-1 вимагав надання додаткових документів - заяви-доручення для оформлення довідки про несудимість та ксерокопії паспорта громадянина України, наполягав на обов'язковій сплаті добровільної платної послуги вартістю 87,15 грн. за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та оплаті 120 грн. за бланк паспорта з обов'язковим наданням квитанцій про оплату цих послуг.
Позивач з такими вимогами працівника Луцького МВ УДМС України не погодився, їх не виконав, оскільки такі вимоги не передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31 березня 1995 року "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" (Постанова КМУ № 231 від 31 березня 1995 року). Луцьким МВ УДМС України відмовлено позивачу у прийнятті документів на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
ОСОБА_1 26 липня 2014 року звернулась до начальника Луцького МВ УДМС України у Волинській області із письмовою заявою про оскарження дій відповідача-1 щодо відмови у прийнятті документів на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Листом відповіді від 06 серпня 2014 року за № 0710/63-Ф відповідачем-1 роз'яснено позивачу, що оскаржені добровільні платні послуги, надані підрозділами відповідача-1, трактуються як адміністративні послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та підлягають обов'язковій сплаті. Запропоновано позивачу оплатити вартість послуг за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн. та вартість бланка паспорта в розмірі 120 грн., а також повторно звернутися до відповідного підрозділу ДМС України з переліком документів, визначених пунктом 9 Додатку №4 до Наказу ДМС України від 11 березня 2013 року № 48 (у редакції наказу ДМС України від 15 жовтня 2013 року за № 232).
Позивач вважає такі дії щодо відмови в прийнятті та оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів неправомірними, оскільки така відмова не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, діючі нормативно-правові акти не передбачають обов'язку заявника надавати додаткові документи, замовляти та додатково оплачувати окремі платні послуги, які він не замовляв, не отримував та не мав наміру отримувати з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а у зв'язку з прийняттям постанови КМУ від 11 квітня 2011 року №292 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 року №47 та від 04 червня 2007 року № 795", було виключено абзац 2 пункту 1, який встановлював плату за бланк закордонного паспорта.
Позивач просила визнати протиправними дій щодо відмови їй в оформленні та видачі паспорта громадянина України для тимчасового виїзду за кордон; вимоги про надання фотокопій паспорта громадянина України; вимоги про надання письмової заяви-доручення для оформлення довідки про несудимість; вимоги по оплаті послуг в сумі 87 грн. 15 коп.; вимоги про оплату бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 120 грн.; зобов'язати відповідача-1 повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих документів та відповідно до Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231; зобов'язати відповідачів привести у відповідність до законодавства України інформаційні картки адміністративних послуг оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон; стягнути з відповідачів моральну шкоду в сумі 197 316 грн.
В письмових запереченнях проти адміністративного позову від 13 жовтня 2014 року № 0701/5953 (а.с. 22-30) відповідач його вимог не визнав з наступних підстав.
Відповідно до Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1098 від 26 жовтня 2011 року, Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 04 червня 2007 року № 795 для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон повинен був оплатити вартість послуг, наданих Луцьким МВ УДМС України, та вартість бланка паспорта. Вказав, що процедура оформлення та видачі паспорта передбачає вчинення дій не тільки щодо прийняття від заявника документів, а й цілого комплексу дій, які визначають зміст послуг з оформлення та видачі такого паспорта, тому вимога щодо сплати вартості послуг з оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартості бланка паспорта, як передумова для надання позивачу відповідної адміністративної послуги, є обґрунтованою. Крім цього вказав, що фотокопії паспорта у позивача не вимагалась, оскільки для оформлення паспорта для виїзду за кордон, він надав оригінал паспорта громадянина України, а письмова заява про оформлення довідки про несудимість, надається відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 7 Закону України "Про захист персональних даних", на підставі згоди суб'єкта персональних даних на їх обробку. З метою забезпечення встановлення єдиного на всій території України порядку надання адміністративних послуг підрозділами ДМС України зразки інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг розроблені та затверджені ДМС України, а керівники територіальних підрозділів позбавлені можливості вносити будь-які зміни до затверджених ДМС України зразків інформаційних карток в частині визначення порядку та умов надання адміністративних послуг, оскільки вони є типовими та єдиними для будь-яких територіальних підрозділів ДМС України. З наведених підстав позивач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В судове засідання позивач не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача-1 також в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Представник відповідача-2 в судове засідання прибув, додаткових клопотань не заявляв. Ухвалою суду розгляд справи переведено в письмове провадження.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково огляду на наступне.
Судом встановлено, що 26 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Луцького МВ УДМС України з метою подання документів на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Позивачем було оформлено та подано заяву-анкету (а.с. 7), паспорт громадянина України; копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 10); дві фотокартки розміром 3,5х4,5 сантиметрів (а.с. 9) та оригінал квитанції про сплату державного мита у розмірі 170 грн. (а.с.11) відповідно до переліку, визначеного пунктом 10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення.
Посадова особа відповідача-1 вказав на необхідність подачі ОСОБА_1 додаткових документів, а саме: доказів оплати добровільної платної послуги вартістю 87 грн. 15 коп. за оформлення та видачу паспорта громадянина України для тимчасового виїзду за кордон та оплати вартості за бланк паспорта в розмірі 120 грн. Дані обставини представниками відповідачів не заперечувались.
Оскільки позивачем додаткові документи на вимогу відповідача-1 не були надані, йому було відмовлено в прийомі документів.
ОСОБА_1, не погодившись з відмовою у прийнятті документів, оскаржила такі дії працівників відповідача-1, звернувшись із відповідною заявою до начальника Луцького МВ УДМС України 26 липня 2014 року.
Листом від 06 серпня 2014 року за № 0710/69-Ф за підписом начальника Луцького МВ УДМС України було надано позивачу письмову відповідь (а.с. 12-13), в якій запропоновано оплатити вартість послуг за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87 грн. 15 коп. та вартість бланка паспорта в розмірі 120 грн. та повторно звернутися до відповідного підрозділу ДМС України з переліком документів визначених пунктом 9 Додатку № 4 до Наказу ДМС України від 11 березня 2013 року №48 (у редакції наказу ДМС України від 15 жовтня 2013 року № 232).
Дії відповідача-1 щодо відмови у прийнятті документів ОСОБА_1 для оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон з підстав несплати вартості послуги за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 87 грн. 15 коп. та вартості бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 120 грн. суд вважає протиправними з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюються Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року № 3857-XII (Закон № 3857-XII).
Стаття 1 цього Закону встановлює право громадян України виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. Документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон (стаття 2 Закону №3857-ХІІ).
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 4 Закону № 3857-ХІІ оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. Порядок оформлення, видачі, обміну, повернення, вилучення, знищення, визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспорта громадянина України для виїзду за кордон виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Відповідно до вимог статті 7 Закону №3857-ХІІ правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню. З метою реалізації наведеної норми Кабінетом Міністрів України 31 березня 1995 року було прийнято постанову № 231, якою затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення (Правила № 231).
Пунктом 10 Правил № 231 встановлено, що для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (Декрет № 7-93), платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Відповідно до пункту 6 статті 2 Декрету № 7-93 державне мито справляється за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії. Підпунктом "б" пункту 6 статті 3 Декрету № 7-93 встановлено, що ставка державного мита за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлюються в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн.
Разом з тим, у пункті 27 розділу І Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, розмір плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098), визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87 грн. 15 коп.
Проаналізувавши вищевказані норми, суд приходить до висновку, що сплата встановленого Декретом № 7-93 державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України паспорта на право виїзду за кордон, у тому числі й вартість бланка такого паспорта, вартість персоналізації, з огляду на що вимога повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта є протиправною.
При цьому, неправомірною є й вимога відповідача стосовно сплати вартості бланка у розмірі 120 грн. у зв'язку з тим, що Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 (Порядок №1098), на який посилається Луцький МВ УДМС України, не встановлює розмір такого відшкодування, не передбачають його й Правила № 231.
З аналізу наведеного вбачається, що умови, які є обов'язковими для виконання при оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлюються виключно положеннями Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року № 21-416а13, яка в силу частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Відносно заперечень відповідача з посиланням на положення Закону України "Про адміністративні послуги" від 06 вересня 2012 року №5203-VІ (Закон № 5203-VІ) та норми Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 суд зазначає наступне.
Статтею 9 Закону № 5203-VІ визначено, що адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг; фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання чи місця перебування, крім випадків, установлених законом, заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій чи усній формі.
Відповідно до статті 11 Закону № 5203-VІ при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір). Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб'єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб'єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо). Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.
Частина друга статті 20 цього ж Закону визначає, що до набрання чинності законом, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори), плата за надання адміністративних послуг (адміністративний збір) при зверненні за отриманням платних адміністративних послуг сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Таким чином, положення Закону № 5203-VІ передбачають сплату адміністративної послуги одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків). Проте на даний час відповідний закон, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори) не прийнятий, а тому відповідна плата сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством, а саме Декретом № 7-93, оскільки інші платежі спеціальними правовими актами, що регулюють правовідносини з оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, - Законом № 3857-ХІІ та Правилами № 231 не передбачені.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно із пунктами 2, 3 Порядку № 1098 послуги надаються за письмовою заявою фізичних або юридичних осіб із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові (найменування), місця реєстрації/проживання (місцезнаходження) та виду послуги, а також за постановою (ухвалою) суду в цивільних та господарських справах; оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки, відділення поштового зв'язку або програмно-технічні комплекси самообслуговування.
З аналізу наведених положень Порядку № 1098 можна зробити висновок про те, що послуги, які надаються органами Державної міграційної служби не мають обов'язкового характеру та надаються лише за бажанням особи, на підставі поданої нею письмової заяви, тобто відповідач з огляду на положення Порядку № 1098 не може вимагати плати за адміністративні послуги.
Як встановлено судом, позивачем така заява до територіального органу ДМС України не подавалась, також ОСОБА_1 не отримувала та не мала наміру отримувати від відповідача додаткові послуги, а відтак, вимоги відповідача сплатити платежі за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, які не передбачені Законом № 3857-XII та Правилами № 231, є безпідставними.
Крім того, судом враховано, що рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі № 826/14785/13-а було визнано відсутність у Державної міграційної служби компетенції щодо встановлення обов'язкової плати за надання адміністративних послуг з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та встановлення обов'язкової оплати вартості бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон та бланку проїзного документа дитини для виїзду за кордон та оплати вартості їх персоналізації, визнаний протиправним та скасований наказ Державної міграційної служби України від 11 березня 2013 року № 48, яким було затверджено інформаційну картку адміністративної послуги оформлення та видачі або обміну паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
З врахуванням вимог статті 162 КАС України суд обирає спосіб захисту, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 - зобов'язує Луцький міський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області прийняти за особистим зверненням документи ОСОБА_1 для розгляду питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без сплати вартості послуги за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 87 грн. 15 коп. та вартості бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 120 грн.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача-1 щодо відмови позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України для тимчасового виїзду за кордон до задоволення не підлягають, оскільки фактично відповідач не відмовив позивачу, а не прийняв документи для оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Також позов в частині визнання протиправними дій відповідача-1 щодо вимоги надання фотокопій паспорта громадянина України та надання письмової заяви-доручення для оформлення довідки про судимість до задоволення не підлягають, оскільки неподання цих документів не є підставою відмови позивачу у прийнятті документів для оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Також суд вважає безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення позовну вимогу про зобов'язання першого заступника начальника Управління Державної міграційної служби України у Волинській області привести інформаційні картки адміністративних послуг оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у відповідність до законодавства України, виключивши з підпунктів 11.1 та 11.2 посилання на постанови Кабінету Міністрів України № 1098 та № 795 та оплати згідно цих постанов, оскільки рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі №826/14785/13-а було визнано відсутність у Державної міграційної служби компетенції щодо встановлення обов'язкової плати за надання адміністративних послуг з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та встановлення обов'язкової оплати вартості бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон та бланку проїзного документа дитини для виїзду за кордон та оплати вартості їх персоналізації, визнаний протиправним та скасований наказ Державної міграційної служби України від 11 березня 2013 року № 48, яким було затверджено інформаційну картку адміністративної послуги оформлення та видачі або обміну паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача-1 повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі їй паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих документів та відповідно до Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 не підлягають до задоволення з огляду на їх передчасність, оскільки відповідного рішення за його зверненням для оформлення паспорта до цього часу відповідачем-1 не прийнято.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо стягнення з Луцького МВ УДМС України на його користь моральної шкоди в розмірі 197 316 грн., завданої неправомірними діями відповідача, з врахуванням наступного.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 травня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до частини другої 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Разом з цим, звертаючись до суду з такою вимогою позивач повинен був зазначити та довести: в чому полягає завдана йому моральна шкода та з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір, вказати докази, якими це підтверджується.
Оскільки позивачем не надано доказів завдання йому моральної шкоди та не доведено в судовому засіданні причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і такою шкодою, тому вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди суд вважає недоведеними та такими що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Луцький міський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області прийняти за особистим зверненням документи ОСОБА_1 для розгляду питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без сплати вартості послуги за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 87 грн. 15 коп. та вартості бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон в сумі 120 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В.Дмитрук