ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" листопада 2014 р. Справа № 809/3241/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Боршовського Т.І.
за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичвтормет" про стягнення заборгованості в сумі 706127,89 грн., -
09.10.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичвтормет" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 706127,89 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не погашено в повному обсязі зобов'язання по штрафних (фінансових) санкціях з податку на прибуток, застосованих згідно податкових повідомлень-рішень № 0000992203 від 26.12.2013 року, № 0009941501 від 12.04.2013 року та з податку на додану вартість, застосованих згідно податкових повідомлень-рішень № 0014121502 від 20.06.2013 року, № 0011491502 від 15.05.2013 року, № 0010341502 від 19.04.2013 року, № 0005901502 від 21.03.2013 року, № 0000071502 від 21.02.2013 року, № 0001002203 від 26.12.2013 року. Загальна сума податкового боргу відповідача станом на день звернення до адміністративного суду становила 706127,89 грн., в тому числі пеня в розмірі 88341,20 грн., яка ним не сплачена.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши 06.11.2014 року до суду клопотання про розгляд справи без участі представника в судовому засіданні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також до вказаного клопотання долучив уточнюючі довідки-розрахунки суми податкового боргу та виписки з особової картки платника - відповідача у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явку представника не забезпечив. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Франка, будинок 10, квартира 2, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою установи зв'язку - УДППЗ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставини, суд дійшов висновку про те, що судова повістка про дату й час проведення судового засідання в даній справі вручена відповідачу належним чином.
Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, а тому його належить задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що 09.11.2007 року проведено державну реєстрацію ТОВ "Галичвтормет" як юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 26.08.2014 року (а.с.6-7). Відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платник податків і зборів.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість, заборгованість з яких є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпунктів 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України є загальнодержавними податками і зборами.
Відповідач згідно пункту 133.1 статті 133 та пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 75.1 Податкового кодексу України визначено, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Щодо грошових зобов'язань відповідача з податку на прибуток та податку на додану вартість, то судом встановлено таке.
На підставі актів перевірок № 661/22-4/35516741 від 24.01.2013 року, № 3079/35516741/15-1 від 11.04.2013 року позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000992203 від 26.12.2013 року та № 0009941501 від 12.04.2013 року, якими відповідачу визначено грошові зобов'язання за основним платежем на суму 298832,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 2 грн. та 1020,00 грн. відповідно (а.с.35-65).
20.06.2013 року, 15.05.2013 року, 19.04.2013 року, 20.03.2013 року, 20.02.2013 року та 24.01.2013 року позивачем за наслідками проведених камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість, складено акти № 209/15-2/35516741, № 3544/15-2/35516741, № 3241/15-2/35516741, № 2369/15-2/35516741, № 1405/15-2/35516741, та за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт № 661/22-4/35516741, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0014121502 від 20.06.2013 року, № 0011491502 від 15.05.2013 року, № 0010341502 від 19.04.2013 року, № 0005901502 від 21.03.2013 року, № 0000071502 від 21.02.2013 року, № 0001002203 від 26.12.2013 року, якими до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020,00 грн., 1020,00 грн., 1020,00 грн., 1020,00 грн., 1020,00 грн., 104279 грн. відповідно, та визначено грошові зобов'язання за основним платежем на суму 208557 грн. (а.с.13-60).
Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу, що підтверджується копіями супровідних листів рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.16, 17, 21, 27, 34, 62, 65).
Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, немає судових рішень за фактом оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень.
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Оскільки суду не подано доказів адміністративного оскарження податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0000992203 від 26.12.2013 року, № 0009941501 від 12.04.2013 року, № 0014121502 від 20.06.2013 року, № 0011491502 від 15.05.2013 року, № 0010341502 від 19.04.2013 року, № 0005901502 від 21.03.2013 року, № 0000071502 від 21.02.2013 року, № 0001002203 від 26.12.2013 року відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України, враховуючи, що згадані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися до адміністративного суду, то суд в цій адміністративній справі дійшов висновку про те, що визначені позивачем відповідачу грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість є узгодженими та є податковим боргом останнього перед державним бюджетом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.
Податковий борг відповідача, як вбачається з облікових карток, довідок-розрахунків боргу, з врахуванням часткової оплати (переплати за попередній період), складає з податку на прибуток суму 298832 грн., з податку на додану вартість суму 312836 грн.
Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Як вбачається з уточнюючих довідок позивача та облікових карток платника податку, за відповідачем по особовому рахунку рахується пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по податку на прибуток в розмірі 46934,20 грн. та податку на додану вартість в розмірі 41407,00 грн.
Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" за № 1974 від 26.11.2012 року, про що свідчить копія конверту та квитанції № 1130 від 30.11.2012 року (а.с. 8). Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі, відсутності заборгованості станом на день подання даного позову, дана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.
Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав. Натомість податковий борг відповідача підтверджується вищевказаним податковими повідомленнями-рішеннями, витягами зі облікових карток платника податку - відповідача по вказаних податкових зобов'язаннях за спірний період.
Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись передбаченими ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України повноваженнями, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичвтормет" про стягнення податкового боргу в сумі 706127,89 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичвтормет" (ідентифікаційний код 35516741) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 706127 (сімсот шість тисяч сто двадцять сім) гривень 89 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Боршовський Т.І.
Постанова складена в повному обсязі 07.11.2014 року.