10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Кулініч Я.В.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
іменем України
"12" листопада 2014 р. Справа № 286/4017/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Моніча Б.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "30" липня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про зобов'язання провести нарахування та виплату коштів ,
У липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, в якому просив зобов'язати відповідача провести нарахування та виплатити коштів відповідно до ст.ст.39,51 "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 30.07.2014 р. позов задоволено повністю.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі провести позивачу донарахування та виплату за період з 1 січня 2014 року по 30 червня 2014 року:
доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення щомісячно у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 2-х мінімальних заробітних плат, встановленій законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно;
додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 25% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно;
підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі виконати постанову негайно у межах суми платежу за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, якою посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Овруцького районного суду.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі, віднесений до 3 категорії громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, має статус дитини війни, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач отримує виплати згідно зі ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
Згідно положень ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до третьої категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу вказані доплати виплачувалися у фіксованому розмірі, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року, №836 від 26.07.1996 року та №1381 від 28 грудня 2011 р., а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком та мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закон України "Про соціальний захист дітей війни" мають вищу юридичну силу по відношенню до вищезазначених постанов КМУ відповідач неправомірно виплачував доплати до пенсії та додаткову пенсію в менших розмірах, ніж це передбачено зазначеними Законами.
Крім того, Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру вищезазначених виплат застосуванню підлягає саме ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "30" липня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук
Б.С. Моніч
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100
- ,