23 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 523/6391/14-а
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Аліна С.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Державного нотаріуса Другої Одеської державної нотаріальної контори , за участю 3-ї особи - ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва, зобов'язати виготовити технічну документацію на домоволодіння, -
29.04.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, Державного нотаріуса Другої Одеської державної нотаріальної контори , за участю 3-ї особи - ОСОБА_3, в якому просив визнати частково недійсним свідоцтво про право спадщини за законом ВКА № 583969 на ім'я ОСОБА_4 в частині зазначення наявності гаражу за літерою «О» відповідно до технічного паспорту ділянки АДРЕСА_1 в м. Одесі від 04.09.2007 року; визнати частково недійсним свідоцтво про право спадщини за законом ВКА № 583969 на ім'я ОСОБА_4 в частині зазначення площі земельної ділянки, на якій розташовані будівля та господарські споруди, а саме зазначення площі 657 м2 замість 576 м2 відповідно до договору купівлі-продажу 1958 року; зобов'язати КП «МБТІ та РОН» виготовити нову технічну документацію на домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Одесі на ім'я ОСОБА_4. Без наявності неіснуючого гаражу за літерою «О» та з наявністю надлишків земельної площі 81 м2.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2014 року провадження по справі закрито.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2014 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що дана категорія справ має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2014 року.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав:
Суд першої інстанції, закриваючи провадження по справі, виходив з того, що позовні вимоги в частині визнання недійсним свідоцтва про право спадщини відносяться до підсудності цивільного судочинства, а вимога про зобов'язання КП «БТІ» ОМР виготовити нову технічну документацію не відноситься до підсудності адміністративних судів, оскільки КП «БТІ» ОМР на теперішній час не є суб'єктом владних повноважень.
Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з вищезазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне:
Пунктом першим частини другої статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частина 2 статті 4 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
В свою чергу, відповідно до ст. 1301 Цивільного кодексу України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Колегія суддів вважає, що предметом спору, в даному випадку, є захист цивільних прав та інтересів, тобто наявний спір про право цивільне.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів доходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право спадщини за законом ВКА № 583969 на ім'я ОСОБА_4 в частині зазначення наявності гаражу за літерою «О» відповідно до технічного паспорту ділянки АДРЕСА_1 в м. Одесі від 04.09.2007 року та визнання частково недійсним свідоцтво про право спадщини за законом ВКА № 583969 на ім'я ОСОБА_4 в частині зазначення площі земельної ділянки, на якій розташовані будівля та господарські споруди, а саме зазначення площі 657 м2 замість 576 м2 відповідно до договору купівлі-продажу 1958 року повинні розглядатись за правилами цивільного судочинства, а тому висновок суду першої інстанції стосовно наявності підстав для закриття провадження по справі в цій частині позовних вимог є правомірним та обґрунтованим.
Разом з тим колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пункту першого частини першої статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрація об'єктів нерухомості була покладена на комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації, які виконували делеговані владні повноваження, що полягають у офіційному визнанні і підтвердженні державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства здійснювало делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Повноваження з проведення технічної інвентаризації новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів надані комунальним підприємствам - бюро технічної інвентаризації.
В розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України бюро технічної інвентаризації є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню із направленням справи до апеляційного суду на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2014 року скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв