Справа: № 751/9888/14 Головуючий у 1-й інстанції: Косач І.А. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
11 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Карпушової О.М., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районноїу м. Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районноїу м. Чернігові ради про визнання незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
24.10.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районноїу м. Чернігові ради про визнання неправомірними дій відповідача при призначенні щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 120 грн. неправомірними; зобов'язання зробити перерахунок та призначити щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік в розмірі, передбаченим статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», тобто в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а саме - в розмірі 6090 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Конституція України, Закони України мають найвищу юридичну силу, тому відповідач повинен сплатити допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2014 р. позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради при призначенні ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 120 грн. та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради здійснити перерахунок та призначити щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік в розмірі передбаченим статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року та статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VІІ від 16 січня 2014 року, тобто в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а саме - в розмірі 6090 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2014 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що на час нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 року постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 була дійсною і її дія відмінена чи зупинена не була, тому дії відповідача є правомірними.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і є інвалідом 2 групи.
Вказана грошова допомога за 2014 рік була виплачена позивачу у травні 2014 року в розмірі - 120 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
26 червня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про донарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 08.07.2014 року № П-158 Управління відмовило позивачу у перерахунку допомоги на оздоровлення за 2014 рік.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Виходячи із змісту ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ЧАЕС II групи складає 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
Відповідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 63 Закону України «Про статусі і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Проте, починаючи з 01.01.2014, у тому числі на момент виплати допомоги на оздоровлення позивачу у сумі 120 грн., Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014, не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. 48 вказаного Закону, яким визначено щорічну допомогу на оздоровлення.
Виходячи з принципів адміністративного судочинства - верховенства права та пріоритетності Законів над іншими нормативними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачу з 01 січня 2014 року застосуванню підлягає норма ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 № 562.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови суду.
Керуючись ч. 10 ст.1832, ст.195, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районноїу м. Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2014 р. - залишити без задоволення.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районноїу м. Чернігові ради про визнання незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
.
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.