ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 листопада 2014 року 09:27 № 826/14984/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Тимчук М.Д.,
за участі представників:
від позивача: Данилюк С.Ю. (довіреність від 28.08.2014 р. № 8/08)
від відповідача: повторно не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Трастбуд»
доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві
визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 16.07.2013 року № 288/13/1,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Трастбуд» з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 16.07.2013 року № 288/13/1.
Позивач зазначає, що про наявність вказаної постанови дізнався та отримав її копію 29.09.2014 р. у відповідь на звернення до Інспекції.
Оцінюючи вказану постанову позивач зазначає, що всупереч вимогам п. 7 Порядку № 553 позивачу не було пред'явлено службове посвідчення представників Інспекції та направлення на проведення позапланової перевірки. Позивачу взагалі не було відомо про проведення перевірки, від позивача не витребовувалось жодних документів та пояснень.
Однак, за результатами перевірки складено акт перевірки, припис та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому, останній також не було надано позивачу та позивачу не було надано можливості надати пояснення відносно обставин, вказаних у протоколі, як і не було запрошено на розгляд справи відносно накладення штрафних санкцій.
У той же час, згідно з постановою від 16.07.2014 р. № 288/13/1 на позивача накладено штраф у розмірі 424 390 грн. Проте, як наголошує позивач, вказана постанова була отримана ним лише на запит до Інспекції у зв'язку з відкриттям 18.07.2014 р. виконавчого провадження.
Позивач зазначає, що оскільки перевірка проведена з численними порушеннями правил та процедур, акт перевірки, протокол є доказами здобутим з порушенням закону, а відтак не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився.
Між тим, 28.10.2014 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано клопотання в порядку ст. 55 КАС України про заміну Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Клопотання мотивовано положеннями постанови КМ України від 23.04.2014 р. № 150 щодо ліквідації як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції за переліком згідно з додатком, а також п. 2 цієї постанови, відповідно до якого КМ України погодився з пропозицією Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Крім того, заявник посилається на те, що відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.10.2014 р. № 272 «Щодо діяльності Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві», Департамент забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, покладених на нього Положенням про Департамент, затвердженого наказом № 225 від 01.10.2014 р., на території міста Києва.
У той же час, заявником не надано до матеріалів справи належним чином засвідченої копії наказу від 10.10.2014 р. № 272 щодо виконання Департаментом на території м. Києва функцій нагляду та завдань щодо реалізації державної політики з питань архітектурно-будівельного контролю. Водночас, з ЄДР вбачається, що особа, яка приймала оскаржуване рішення та яка зазначена відповідачем у справі (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві) станом на час розгляду справи продовжує бути зареєстрованою у статусі юридичної особи.
З урахуванням наведеного у судовому засіданні 14.11.2014 р. відмовлено у задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 28.10.2014 р.
При цьому, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та ним не надано доказів поважності причин неприбуття у судове засідання, як і витребуваних судом матеріалів, а також беручи до уваги встановлені строки розгляду справи, суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.11.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши, оголосивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку позивача за результатами якої складено перевірки від 11.07.2013 р. та протокол про правопорушення від 11.07.2014 р.
В акті та протоколі зазначено, що їх копії отримані працівником АПТ «Трест Київмісьбуд-3», тобто особою, яка не є працівником позивача, на чому наголошувалось і представником позивача у судовому засіданні. В матеріалах справи відсутні докази передачі позивачу вказаних документів. Із вказаних документів при цьому не вбачається присутність під час проведення перевірки представників позивача.
У той же час, 16.07.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві прийнято постанову № 288/13/1 про накладення на ТОВ «Трастбуд» штрафу у розмірі 424 390 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Зазначено у вказаному рішенні, що розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: Акт перевірки від 11.07.2013 р., протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припис від 11.07.2013 р., установив, що товариством на перетині вул. Юрія Шумського та вул. Березняківської у Дніпровському районі м. Києва виконано будівельні роботи з реконструкції технічних поверхів у житловому будинку (секція А, секція Б), який був прийнятий в експлуатацію відповідним сертифікатом КВ № 16412102551 від 22.06.2012 р., що підтверджує готовність об'єкта до експлуатації. Вказується про порушення з боку позивача ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Суть порушення - роботи виконані без дозвільних документів, які надають право на виконання таких робіт.
У постанові зазначено, що вона надіслана поштою, доказів чого, однак, під час розгляду справи не надано.
В контексті наведеного в листі Інспекції від 24.09.2014 р. № 7126-13/2409/05 на адресу позивача зазначається, що відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 р. № 553, на підставі листа громадської організації «Ліга благоустрою киян», Інспекцією у період з 10.07.2013 р. по 11.07.2013 р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на вищевказаному об'єкті.
Перевіркою з виїздом на місце, як зазначено у листі, встановлено, що на будівельному майданчику розташовані дві вищевказані секції будинку. Секція «В» незакінчений об'єкт будівництва. Також встановлено, що проводяться роботи з влаштування вертикальних елементів 26 поверху. Під час огляду будинків (секція А, секція Б), які були прийняті в експлуатацію, встановлено, що проведена реконструкція технічних поверхів (26, 27) без документів, які надають право на виконання будівельних робіт, чим, на думку Інспекції, було порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Об'єкт, як зазначено у листі, відноситься до 4 категорії складності.
У листі Інспекції також пояснюється, що штраф накладений на підставі матеріалів, складених під час здійснення перевірки за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Виходячи із підстав позову, заявлених позивачем, та вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який діє з 02.06.2011 року та який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).
Згідно з п. 3 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок (п. 5).
Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;
перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
За результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках (п. 8 Порядку № 553).
Відповідно до п.9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п. 12. Положення № 553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, крім іншого, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, згідно з п. 13 Порядку № 533 має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
Слід додати, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п. 16 Порядку № 553).
Пунктом 17 цього ж Порядку встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції (п. 18). Наведене згідно з п. 19 стосується і порядку складання та направлення припису.
У свою чергу, відповідно до п. 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Відповідно до п. 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 6 квітня 1995 р. № 244 (із змінами; далі - Порядок № 244 в редакції на час прийняття спірної постанови) підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки.
В даному випадку, під час розгляду справи з боку Інспекції не надано доказів на підтвердження пред'явлення позивачу (його уповноваженим особам) направлення на проведення позапланової перевірки, а також не доведено пред'явлення позивачу (його представникам) службового посвідчення посадових осіб Інспекції, вчинення дій щодо чого є передумовою проведення перевірки.
Під час розгляду справи не надано доказів забезпечення прав позивача щодо його участі у проведенні перевірки, ознайомлення з результатами перевірки, надання позивачу можливості надання заперечень та пояснень щодо висновків, викладених в акті перевірки, у протоколі.
Під час розгляду справи відповідачем також не доведено забезпечення позивачу права бути присутнім під час розгляду його справи, надавати заперечення та пояснення, право на що випливає з положень п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України. Ненадання такої можливості у свою чергу вказує на прийняття спірного рішення без врахування всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення.
Більш того, Інспекцією не надано жодних доказів вручення/надіслання позивачу акту, протоколу та постанови, надіслання якої рекомендованою поштою протягом трьох днів з дати прийняття передбачено п. 22 Порядку № 553, чим по суті було обмежено його право на оскарження спірного рішення.
При цьому, в матеріалах справи відсутній акт відмови позивача у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки, як і акт відмови позивача від підписання акту перевірки.
З наведеного у сукупності вбачається, що перевірка проведена та акт, протокол складені з порушенням законодавства, у зв'язку з чим акт та протокол є доказами здобутими з порушенням вимог законодавства, а відтак, відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України не можуть братися судом до уваги на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, тобто бути доказом вчинення правопорушення, за яке накладені санкції.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, протокол і акт, які бралися до уваги при прийнятті спірного рішення, не можуть бути підставою для прийняття спірного рішення, а відтак позов підлягає задоволенню шляхом визнання спірного рішення протиправним та його скасування. На відшкодуванні судового збору представник позивача не наполягав.
Керуючись вимогами статей 69-71, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 16.07.2013 року № 288/13/1, прийняту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін