Справа: № 2а/2570/5699/11 Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
13 листопада 2014 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року визнано протиправними дії Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області щодо відмови у виконанні виконавчого листа по справі № 2а-2497/2011, виданого Коропським районним судом 03.08.2011 року, в частині стягнення з Державного бюджету України витрат на правову допомогу; зобов'язано Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області виконати виконавчий лист по справі № 2а-2497/2011, виданий Коропським районним судом 03.08.2011 року, в частині стягнення з Державного бюджету України витрат на правову допомогу, шляхом безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати: судовий збір в сумі 3,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 192,08грн.
Представник Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та винести нову з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що заява позивача про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню, так як рішення є зрозумілим та чітким за змістом як для осіб стосовно яких воно ухвалено, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, не містить жодних положень стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння. Крім того, задоволення заяви призведе до зміни змісту постанови суду.
Відмовляючи в роз'ясненні рішення, суд першої інстанції виходив також з того, що зволікання з боку відповідача виконання судового рішення не є підставою для роз'яснення судового рішення.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого судового рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
При цьому не можливо не зауважити наступне:
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Дослідивши текст постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.
Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що незгода з постановою суду не є підставою для роз'яснення судового рішення. Крім того, позивачем не наведено обставин, що свідчать про неможливість чи ймовірність неправильного виконання рішення внаслідок неясності його резолютивної частини, а зволікання з боку відповідача виконання судового рішення не є підставою для роз'яснення судового рішення. Крім того, задоволення заяви призведе до зміни змісту постанови суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для роз'яснення рішення у розумінні ст. 170 КАС України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 197, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.