13 листопада 2014 року м. Чернівці Справа № 824/2965/14-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лелюка О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кіщук О.І.,
представника позивача Васійчука С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості,
Державна податкова інспекція у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення податкового боргу в розмірі 1181763,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог Державна податкова інспекція у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області зазначає, що у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 1181763,08 грн.
Зазначений податковий борг визначений платнику податків згідно поданих ним податкових декларацій з податку на додану вартість №9034982848 від 18 червня 2014 року, №9040614074 від 16 липня 2014 року, №9047701566 від 18 серпня 2014 року; уточнюючого розрахунку по податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9044015848 від 31 липня 2014 року; рішень про скасування розстрочених грошових зобов'язань №5-1 від 09 липня 2014 року, №2 від 15 липня 2014 року; податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №019191502 від 07 серпня 2014 року; нарахованої пені по податку на додану вартість з 15 липня 2014 року по 31 липня 2014 року.
У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку податкового боргу, позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд стягнути кошти з рахунків відповідача в сумі 1181763,08 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач про дату, час та місце проведення розгляду справи був належним чином повідомлений. Однак в судове засідання тричі не з'являвся. Заперечень проти позову чи заяв про визнання позову не подавав.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення особи, яка з'явилась в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», знаходиться за адресою: вул.Головна, 205, м.Чернівці, 58018; взято на облік в ДПІ у м.Чернівцях як суб'єкт підприємницької діяльності з 23 травня 2002 року за №10314, ідентифікаційний код 31963989.
30 травня 2014 року між позивачем та відповідачем були укладені договори про розстрочення грошових зобов'язань №14 та №15.
Рішеннями Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області №7 та №9-1 про розстрочення грошових зобов'язань від 30 травня 2014 року відповідачу була надана розстрочка грошового зобов'язання по податку на додану вартість.
09 липня 2014 року позивач прийняв рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань №5-1, яким скасував рішення про розстрочення грошових зобов'язань №9-1 від 30 травня 2014 року у зв'язку з тим, що відповідач має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.
15 липня 2014 року позивач прийняв рішення про скасування розстрочення податкового боргу №2, яким скасував рішення про розстрочення грошових зобов'язань №7 від 30 травня 2014 року у зв'язку з тим, що відповідач має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договору про розстрочення.
06 серпня 2014 року посадовою особою позивача була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за січень-квітень 2014 року, яка була подана дочірнім підприємством «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
За результатами перевірки 06 серпня 2014 року складено Акт №1540/15-02/31963989, який містить висновок про порушення платником податків термінів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, які визначені пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
На підставі Акту від 06 серпня 2014 року №1540/15-02/31963989 позивачем 07 серпня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0019191502 за формою «Ш» про застосування штрафу у 10% грошового зобов'язання погашеного з затримкою у розмірі 11447,49 грн.
Станом на день розгляду даної справи вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржене, доказів його оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано. Відтак, зазначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість є узгодженим.
Крім цього, судом встановлено, що 18 червня 2014 року, 16 липня 2014 року та 18 серпня 2014 року відповідачем до податкового органу було подано податкові декларації з податку на додану вартість №9034982848, №9040614074 та №9047701566.
31 липня 2014 року відповідач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок по податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9044015848.
Також відповідачу нарахована пеня за період з 15 липня 2014 року по 31 липня 2014 року в розмірі 2197,68 грн, внаслідок не своєчасної сплати узгодженої заборгованості по податку на додану вартість.
Згідно розрахунку заборгованості по дочірньому підприємству «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», що підлягає заявленню в судовому порядку станом на 26 вересня 2014 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 1181763,08 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 1181763,08 грн не сплатив, Державна податкова інспекція у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області звернулась до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано податкову вимогу форми «Ю» №2417-25 від 02 липня 2014 року.
На момент утворення досліджуваної заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана.
Враховуючи зазначенні положення закону та зважаючи на те, що станом на день розгляду справи у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 1181763,08 грн, який виник в результаті несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» податкового боргу в сумі 1181763,08 грн у дохід Державного бюджету України.
Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3. статті 95 Податкового кодексу України).
З огляду на вказані норми податкового законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області щодо стягнення коштів з рахунків дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в сумі 1181763,08 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул.Головна, 205, м.Чернівці, 58018, код ЄДРПОУ 31963989) у банках, які обслуговують такого платника податків, податковий борг у розмірі 1181763 (один мільйон сто вісімдесят одна тисяча сімсот шістдесят три) грн 08 коп. до Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Лелюк
Постанова у повному обсязі складена 14 листопада 2014 року.