Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
13 листопада 2014 р. № 820/17561/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В,
при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Пекареніна А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання податкової консультації недійсною, -
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просив суд визнати недійсною податкову консультацію Основ"янської об"єднаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 15 вересня 2014 року №13543/10/20-38-15-03-17.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона зареєстрована фізичною особою-підприємством та перебуває на спрощеній системі оподаткування. Одним з видів господарської діяльності є надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна. Згідно договору купівлі-продажу позивачу належать на праві власності нежитлові приміщення у багатоквартирному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1. Вказані приміщення, як зазначає позивач, вона використовує у своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, шляхом надання вказаних приміщень в оренду. З метою отримання роз"яснення щодо наявності у неї, як платника єдиного податку, обов"язку зі сплати податку за земельну ділянку, що знаходиться під площами належних їй нежитлових приміщень, позивач звернулась до податкового органу. На що, отримала податкову консультацію, у якій їй було роз"яснено, що вона не звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку за земельну ділянку та повинна з"явитись до податкового органу та надати документи для розрахунку податку плати за землю, а також сплатити суму земельного податку за весь період користування земельною ділянкою. Позивач, вважає, що дана консультація Основ"янської ОДПІ м. Харкова від 15 вересня 2014 року №13543/10/20-38-15-03-17 суперечить нормам Податкового кодексу України та просить визнати її недійсною.
Представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація винесена у відповідності до норм діючого законодавства, є такою, що відповідає фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Основ"янської об"єднаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з листом щодо надання податкової консультації.
Листом №13543/10/20-38-15-03-17 від 15.09.2014 року Основ"янською об"єднаною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області позивачу надано індивідуальну податкову консультацію з питань нарахування та сплати земельного податку. У вказаному листі позивачу було роз"яснено, що ФОП ОСОБА_3 не звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку за земельну ділянку та повинна з"явитись до податкового органу та надати документи для розрахунку податку плати за землю, а також сплатити суму земельного податку за весь період користування земельною ділянкою.
Згідно підпункту 14.1.172 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Наслідком застосування податкової консультації згідно з п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.
Таким чином, у розумінні ПК України податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позицію органу Державної податкової служби із застосування конкретних норм податкового законодавства, в межах наданих йому повноважень.
Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_3 на праві приватної власності (згідно договору купівлі-продажу) належать нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 190,2 кв.м. у житловому багатоповерховому будинку за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1
Зазначені нежитлові приміщення та земельна ділянка під ними використовуються позивачем виключно для здійснення господарської діяльності для отримання додаткового доходу, а саме згідно договорів оренди здається в тимчасове платне користування, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно наявного у матеріалах справи Свідоцтва Серії НОМЕР_2 позивач є платником єдиного податку ІІІ групи та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Суд зазначає, що земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а порядок справляння плати за землю Податковим кодексом України.
Згідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовано ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Згідно з п.286.6 ст. 286 Податкового кодексу України, за земельну ділянку, на якій розташовано будівлю, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожній з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовано такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.6 ст.287 Податкового кодексу).
Разом з цим суд враховує, що згідно п.269.2 статті 269 Податкового кодексу України, особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Зі змісту п.п.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України встановлено, що звільнення платника єдиного податку від нарахування, сплати та подання звітності із земельного податку відбувається за умови використання земельної ділянки для провадження господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно довідки Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №10222/10/20-30-17-01-23 від 26.06.2014 року обрані види діяльності ФОП ОСОБА_3 за КВЕД ДК є, зокрема, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 15).
Таким чином, власник нерухомого майна, що є платником єдиного податку, у разі передачі в оренду цього об'єкту нерухомості іншому суб'єкту господарювання не є платником земельного податку за земельну ділянку, на якій розташовано ці об'єкти, оскільки фактично земельна ділянка використовується платником єдиного податку в господарській діяльності з метою отримання доходу.
Враховуючи викладене, суд вважає що, викладені у податковій консультації Основ"янською об"єднаною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області висновки про те, що ФОП ОСОБА_3 не звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку за земельну ділянку та повинна з"явитись до податкового органу та надати документи для розрахунку податку плати за землю, а також сплатити суму земельного податку за весь період користування земельною ділянкою, є неправомірними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства України.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів обґрунтованості правової позиції, викладеної в індивідуальній податковій консультації Основ"янської об"єднаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №13543/10/20-38-15-03-17 від 15.09.2014 року.
За таких умов, вказаний правовий акт індивідуальної дії не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання податкової консультації недійсною - задовольнити.
Визнати недійсною податкову консультацію Основ"янської об"єднаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №13543/10/20-38-15-03-17 від 15.09.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ( код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 73,08 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Бідонько А.В.
Повний текст постанови виготовлений 14.11.2014 року