КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
13 листопада 2014 року Справа №П/811/3957/14
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до комунального закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи" про визнання первинного клінічного діагнозу недійсним, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати встановлений первинний клінічний діагноз 21.03.1998 року КМЛШД та підтверджений комісією МСЕК 21.07.1998 року недійсним;
- комісії МСЕК внести зміни до первинного діагнозу відповідно до пред'явлених документів по отриманій виробничій травмі, а також змінити % професійної працездатності відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу;
- зобов'язати КЗ "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи" виконати дані дії.
Згідно до п. 4 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною другою ст.2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене, юрисдикція - це передбачена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Згідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Водночас, суб'єктом владних повноважень, у відповідності до п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, у контексті зазначених положень КАС України справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їхніх прав і обов'язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
У розумінні статті 1 Закону України від 6 жовтня 2005 року N 2961-IV "Про реабілітацію інвалідів в Україні" медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Медико-соціальну експертизу відповідно до абзацу першого пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року N 1317, проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров'я України і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі; міські, міжрайонні, районні комісії (абз.3 п.4 Положення).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідачем у справі є комунальний заклад "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи", яким було підтверджено 21.07.1998 року встановлений 21.03.1998 року КМЛШД первинний клінічний діагноз виробничої травми позивача, з яким останній не погоджується та просить адміністративний суд визнати первинний клінічний діагноз недійсним, зобов'язати КЗ "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи" внести зміни до первинного діагнозу відповідно до пред'явлених документів по отриманій виробничій травмі, а також змінити відсоток професійної працездатності відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу.
За таких обставин, справа про визнання недійсним встановленого первинного клінічного діагнозу та зобов'язання внести зміни до первинного діагнозу підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір безпосередньо стосується здоров'я позивача по справі, що є його особистим немайновим правом, захист якого здійснюється за нормами цивільного законодавства (ст.ст.275, 276 Цивільного кодексу України), або виникають із трудових правовідносин.
Дана позиція кореспондується з п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01.03.2013 № 3, згідно якої справи про оскарження рішень медико-соціальної експертної комісії, повідомлень медичних установ і актів розслідування нещасних випадків й хронічних професійних захворювань підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 ЦК), або виникають із трудових правовідносин, а вказана комісія, хоча згідно з пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, перебуває у віданні Міністерства охорони здоров'я України, проте відповідно до встановленого переліку прав і обов'язків (пункти 11- 14 Положення) не здійснює владних управлінських функцій, а спір не стосується господарської діяльності юридичних осіб.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 109 КАС України визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Враховуючи суб'єктний склад учасників даних правовідносин, суддя зазначає, що згідно ст.15 ЦПК України, даний спір повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до комунального закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи" про визнання первинного клінічного діагнозу недійсним, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається, та розгляд такої справи віднесено до юрисдикції загальних судів, в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М. Кармазина