Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" листопада 2014 р.Справа № 922/3826/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Кубах І.М.
розглянувши справу
за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Реал-банк", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м. Харків
про стягнення 901 281,59 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Кабанова М.В., довіреність № 63 від 19.06.2014 р.
відповідача - Шовков О.С., довіреність від 17.09.2014 р.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Реал-банк" (позивач) звернулася до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" (відповідача) про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 796 190,86 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 105 090,73 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання кредитної лінії №4188/09-2-06 від 01.08.2008 р.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить суд в позові відмовити, відзиву на позов та власного контррозрахунку до суду не подав.
У судовому засіданні 04.11.2014 р. було оголошено перерву до 10.11.2014 р.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
01.08.2008 р. між Публічним акціонерним товариством "Реал Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АCТОР" (Позичальник) було укладено договір про надання кредитної лінії № 4188/09-2-06 (надалі - кредитний договір), із змінами, внесеними Додатковими угодами до кредитного договору, за умовами якого Банк надав позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом в розмірі 1 710 000,00 грн. та з терміном повернення кредиту 30.01.2014 р. (Додаткова угода №151/09-2-06 від 30.01.2014 р. до кредитного договору на а.с. 17).
Відповідно до п. 4.2. кредитного договору відповідач зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів за користування кредитом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 частини 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання кредитного договору перерахував відповідачеві кредитні кошти в розмірі 1 710 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5270 від 04.12.2008 р., №4120 від 01.08.2008 р., банківськими виписками про рух коштів та розрахунком (а.с. 9, 19-23, 44-45).
Проте, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів виконав неналежним чином та не в повному обсязі, про що свідчать надані позивачем банківські виписки про рух коштів та розрахунок (а.с. 9, 19-23).
Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечував, однак ані обґрунтованого відзиву на позовну заяву, ані контррозрахунку заборгованості, ані доказів на спростування заявлених позовних вимог до матеріалів справи не надав. Усно зазначив про те, що строк виконання зобов'язань відповідача з повернення кредитних коштів за кредитним договором не настав.
Перевіривши правильність нарахування позивачем заборгованості за кредитним договором по кредиту та нарахованим процентам, які обліковуються непогашені станом на 08.08.2014 р. (а.с. 9), суд встановив, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 901 281,59 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 796 190,86 грн., прострочена заборгованості за процентами в розмірі 105 090,73 грн. Як було зазначено вище, відповідач розмір заборгованості не спростував, власного контррозрахунку до суду не подав.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).
В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевказані обставини і те, що відповідач факту існування боргу не спростував та доказів на підтвердження сплати існуючої заборгованості до суду не надав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором про надання кредитної лінії №4188/09-2-06 від 01.08.2008 р. в розмірі 901 281,59 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 796 190,86 грн. та прострочена заборгованості за процентами в розмірі 105 090,73 грн., є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, код ЄДРПОУ 32359553) на користь Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" (61072, м. Харків, проспект Леніна, буд. 60, код ЄДРПОУ 14360721) загальну суму заборгованості за договором про надання кредитної лінії №4188/09-2-06 від 01.08.2008 р. в розмірі 901 281,59 грн. (дев'ятсот одна тисяча двісті вісімдесят одна грн. 59 коп.), а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 796 190,86 грн., прострочена заборгованості за процентами в розмірі 105 090,73 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" (61106, м. Харків, вулиця Індустріальна, 3, код ЄДРПОУ 32359553) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 18 025,63 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13.11.2014 р.
Суддя О.В. Макаренко