10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Лєдньов Д.М.
Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.
іменем України
"13" листопада 2014 р. Справа № 295/13862/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шидловського В.Б.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "03" жовтня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 03.10.2014 позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області щодо відмови в перерахунку розміру пенсії ОСОБА_4.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області здійснити за період з 04.03.2014 року по 02.08.2014 року включно перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсії відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі три з половиною пенсії за віком, яка розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в позовних вимогах позивачу.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії неправомірною, зобов'язати відповідача з 07.11.2010 року провести перерахунок та виплату пенсії на підставі положень ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону, чинній до 28.12.2007 року.
Ухвалою суду від 03.10.2014 року позов в частині вимог за період з 01.11.2010 року по 03.03.2014 року залишено без розгляду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію по інвалідності військовослужбовця як інвалід війни 2 групи (вказаний статус підтверджується відповідним посвідченням).
Згідно з ч. 1 статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються в наступних розмірах: інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби І групи - у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, ІІ групи - трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, ІІІ групи - двох мінімальних пенсій за віком, іншим інвалідам з числа солдатів матросів строкової служби І групи - 200%, II групи - 100% і III групи - 50% мінімального розміру пенсії за віком.
Розділом II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни у вказані норми статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 вищевказані зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, ст.22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є чинною у попередній редакції.
Із положень вказаної статті вбачається, що під час визначення розміру пенсії за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Приписи ч.3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Із матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області нараховує й виплачує відповідну пенсію позивачу у розмірі, меншому, ніж це передбачено нормами статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В даному випадку слід застосовувати норми закону, а не підзаконного акту, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами.
Фактично права позивача порушені.
ОСОБА_4 мав отримувати пенсію по інвалідності в розмірі, встановленому положеннями частини 1 статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Як вже вказувалось вище, позов заявлено за період з 07.11.2010 по момент постановлення рішення (03.10.2014), а суд залишив без розгляду позов у частині вимог за період з листопада 2010 по 03.03.2014 (відповідна ухвала - а.спр.18), тому, на думку судової колегії, позов підлягає до задоволення за період з 04.03.2014 по 02.08.2014 (як правильно зазначив і суд першої інстанції) з огляду на таке.
03.08.2014 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", відповідно до якого положення статей 14, 22, 37 та 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Відтак, апеляційний суд, погоджуючись із судом попередньої інстанції, вважає необхідним задовольнити позов та зобов»язати відповідача здійснити нарахування й виплату позивачу відповідної пенсії за період з 04.03.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності зі ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції до 28.12.2007 року) у розмірі три з половиною пенсії за віком, яка розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з урахуванням проведених виплат.
Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Підстави для скасування постанови відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від "03" жовтня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Б. Шидловський
судді: В.В. Євпак
М.М. Капустинський
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області вул.Перемоги, 55,м.Житомир,10003
- ,