Справа № 755/29300/14-к
Ухвала
"12" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
інспектора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву (клопотання) ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» -
Вироком Селидівського міського суду Донецької області від 04.07.2012 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України йому остаточно визначено покарання у виді двох років одного дня позбавлення волі.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 07.06.2013 року, вирок даного місцевого суду від 04.07.2012 року стосовно ОСОБА_4 в частині покарання замінено невідбуту частину покарання у вигляді 11 місяців 22 днів позбавлення волі на 11 місяців 22 дні виправних робіт з відрахуванням в доход держави 20 % із суми заробітку. На підставі ст . 72 КК України зараховано в строк відбування покарання час перебування під вартою з 07.06.2013 року по 17.06.2013 року з розрахунку - одному дню позбавлення волі відповідають три дні виправних робіт.
Відповідно до довідки про звільнення ОСОБА_4 звільнився з під варти 17.06.2013 року.
Згідно довідки державного центру зайнятості Дніпровського РЦЗ в м. Києві від 03.10.2014 року, ОСОБА_4 перебуває на обліку як безробітний з 02.10.2014 року.
Згідно довідки № 3004000169 від 18.10.2014 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Вподальшому заявник став на облік до Дніпровського районного відділу кримінально - виконавчої інспекції в м. Києві.
24.10.2014 року до суду надійшла заява (клопотання) заявника, в якому зазначається, що у зв'язку з набранням чинності Закону України “Про амністію у 2014 році” (далі - Закон), суб'єктом якого є засуджений, він підлягає звільненню, від відбування покарання за вказаними судовими рішеннями першої інстанції на підставі статті 2 даного Закону.
У судовому засіданні інспектор Дніпровського районного відділу кримінально - виконавчої інспекції в м. Києві заяву (клопотання) підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав зазначених у ньому.
Засуджений у судовому засіданні заяву (клопотання) підтримав у повному обсязі, просив задовольнити. При цьому зазначив, що він не заперечує проти його звільнення на підставі ст. 2 Закону, у зв”язку з амністією.
У судове засідання прокурор не з'явився, однак суд, враховуючи положення абз. 2 ч. 4 ст. 539 КПК України, вважає за можливе провести судовий розгляд провадження у його відсутність.
Суд, вивчивши наявні матеріали, заслухавши думки учасників процесу, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 86 КК України, амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Статтею 2 Закону, який виходячи з положень ст. 17, на день розгляду у суді клопотання, набрав чинності, звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Згідно ст. 9 Закону, його виконання покладається на суди та застосовується, у даному випадку, за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за заявою самої особи, її захисника чи законного представника.
Статтею 10 Закону визначено, що рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
Відповідно до ст. 12 Закону, його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Виходячи з положень ст. 12 КК України кримінально каране діяння, за яке було засуджено засудженого не суперечить статті Закону в частині його класифікації, тобто не є тяжким або особливо тяжким, не є поєднаним з насильством, небезпечним для життя і здоров'я.
При цьому, засуджений на день набрання чинності Законом відбув не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Судом в ході судового розгляду обставин регламентованих п.п. “а” - “є” статті 8 Закону стосовно засудженого не встановлено.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що заява ( клопотання) підлягає задоволенню, а засуджений може бути звільнений від відбування покарання, призначеного йому зазначеними судовими рішеннями на підставі положень ст. 2 Закону та норм ст. ст. 537, 539 КПК України.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, Законом України “Про амністію у 2014 році”, ст. 86 КК України, суд, -
Заяву (клопотання) - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Селидівського міського суду Донецької області від 04.07.2012 року у виді двох років одного дня позбавлення волі та ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 07.06.2013 року, у виді 11 місяців 22 дні виправних робіт з відрахуванням в доход держави 20 % із суми заробітку на підставі статті 2 Закону України “Про амністію у 2014 році”.
Копію ухвали негайно вручити учасникам процесу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
С у д д я: ОСОБА_1