Справа № 755/20975/14-ц
"03" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Чех Н.А.
при секретарі - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернувся до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що 27.10.2003 року рішенням Дніпровського районного суду міста Києва було розірвано шлюб між ним та відповідачем. Від даного шлюбу вони мають двох дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є вже повнолітній, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. За позовом відповідача (ОСОБА_2) рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14.06.2005 року призначено стягнення з нього (ОСОБА_2) аліментів на користь відповідача на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх доходів, починаючи з 08.06.2005 року, щомісяця і до повноліття дітей. З моменту винесення даного рішення і по теперішній час він (ОСОБА_2) регулярно сплачував аліменти у визначеному розмірі на користь відповідача на утримання дітей. Але ним було встановлено, що відповідач неналежним чином використовувала сплачені ним аліменти, чим невідповідально ставилася до своїх батьківських обов'язків. Частину грошових коштів, одержаних на утримання дітей, відповідач використовувала для власних потреб, тобто не за цільовим призначенням, що підтверджено матеріалами перевірки працівниками служби у справах дітей Дніпровської РДА міста Києва. У результаті цього, він був змушений звернутися до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про зміну порядку стягування аліментів. Відповідно до рішення суду від 19.06.2014 року перерахування аліментів здійснюється на особистий рахунок неповнолітнього сина ОСОБА_4, відкритий у відділенні Державного Ощадного банку України. Відповідач з червня місяця 2005 року виїхала з міста Києва на постійне місце проживання у Львівську область. З червня 2013 року син ОСОБА_4 переїхав на навчання до міста Києва і на даний час зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1. З часу переїзду сина ОСОБА_4 в місто Київ, останній знаходиться на його (позивача) постійному та повному утриманні, вихованні та контролі. Також він (позивач) купує йому продукти харчування, необхідні речі для життя та навчання, надає грошові кошти на поточні витрати. Відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання сина не надає, у зв'язку з чим він (позивач) звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на утримання сина ОСОБА_4 аліменти в розмірі ? частини від усіх доходів щомісяця до досягнення сином повноліття, шляхом перерахування аліментів на поточний рахунок, відкритий на ім'я сина ОСОБА_4 у відділенні Державного Ощадного банку України. В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності та просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи сповіщалася належним чином. Про розгляд справи та предмет спору відповідачу відомо, останньою надавалося до справи клопотання про витребування документів, яке судом було залишено без задоволення, оскільки відношення до предмету спору вони не мають.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.
В суді встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, розлучилися відповідно до рішення Дніпровського районного суду від 27.10.2003 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є вже повнолітній, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є неповнолітнім.
Встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14.06.2005 року стягнуто аліменти з батька сина ОСОБА_4 - ОСОБА_1 (позивача по справі) на користь матері - ОСОБА_2 (відповідача по справі) на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх доходів, починаючи з 08.06.2005 року, щомісяця і до повноліття дітей. З позовної заяви слідує, що з моменту винесення даного рішення ОСОБА_1 регулярно сплачував аліменти у визначеному розмірі на користь відповідача на утримання дітей. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 виявив нецільове використання ОСОБА_2 аліментів, які він сплачував на утримання дітей, він звертався до Служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації і останніми було проведено перевірку та встановлено, що мати дітей - ОСОБА_2 проживає окремо від дітей, аліменти, які отримує від ОСОБА_1, використовує періодично та не в повному обсязі на утримання дітей; додаткових коштів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 не надає.
Відповідно до рішення суду від 19.06.2014 року перерахування аліментів від ОСОБА_1 здійснюється на особистий рахунок неповнолітнього сина ОСОБА_4, відкритий у відділенні Державного Ощадного банку України.
Таким чином, в наданих до справи документів встановлено, що неповнолітній син сторін ОСОБА_4 проживає окремо від батьків, утримує його батько (позивач ОСОБА_2) шляхом перерахування аліментів на ім'я сина, через банківську установу, та додатково надає матеріальну допомогу, виховує та контролює його. Мати неповнолітнього ОСОБА_4 утриманням сина не займається, ніякої допомоги не надає сину. Дане підтверджено і письмовою заявою неповнолітнього ОСОБА_4 від 01.10.2014 року.
Статтями 180-183 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття; розмір аліментів встановлюється з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 аліментів у розмірі ? частини усіх видів доходів, є доведені та підлягають задоволенню. Судом враховується і те, що відповідач, знаючи про справу, подаючи до справи клопотання, які не мають відношення до предмету спору, не надала суду жодних пояснень по спору, доказів - у разі невизнання позову.
Задовольняючи позов, суд враховує те, що неповнолітній ОСОБА_4 проживає окремо від батьків, в гуртожитку, його утриманням займається лише його батько (позивач ОСОБА_2) як за рішенням суду, так і додатково в добровільному порядку. Мати (відповідач) не надає сину матеріальної допомоги, що є порушенням вимог вказаного вище законодавства. Суд вважає, що доцільним є перерахування аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, на рахунок ОСОБА_4, відкритий у відділенні Державного Ощадного банку України, як це вже здійснюється за рішенням суду стосовно стягнення аліментів з батька дитини.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.180-183, 191 СК України, ст.ст.60, 88, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки міста Добромиль Старосамборського району Львівської області, аліменти на користь та на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.08.2014 року і до досягнення повноліття, шляхом перерахування аліментів на поточний рахунок ОСОБА_4, відкритий у відділенні Державного Ощадного банку України.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави у розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення про стягнення аліментів на утримання дитини підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: