Справа № 755/19658/14-к
Ухвала
"11" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
провівши в приміщенні суду судове засідання у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040006786 від 03 червня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
На розгляді у Дніпровському районному суді на стадії судового слідства перебуває дане кримінальне провадження.
На виконання вимог ч. 3 та ч. 4 ст. 331 КПК України, судом у судовому засіданні на обговорення учасників кримінального провадження було поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
У судовому засіданні прокурор вважає за можливе продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, встановлені ризики слідчим суддею, на даний час, не відпали.
Захисник не заперечувала проти продовження строку утримання під вартою з огляду на те, що обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні засудженого до позбавлення волі.
Обвинувачений не заперечував проти продовження строку тримання під вартою.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали провадження, приходить до наступного.
Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
З бази автоматизованого документообігу суду “Д-3”, а саме ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2014 року слідує, що запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою було визначено до 31.07.2014 року, враховуючи наявність ризиків регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу обвинуваченого та з урахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам.
Вподальшому, судовими рішеннями обвинуваченому було продовжено строк дії обраного запобіжного заходу до 21.11.2014 року.
Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обгрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ухвалою суду від 04.06.2014 року ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
За таких обставин, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - взяття під варту (тримання під вартою), не відпали, альтернативні запобіжні заходи не взмозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри заходу забезпечення кримінального провадження у межах шістдесяти діб, а саме, з 21.11.2014 року до 16.01.2015 року.
Керуючись ст. ст. 1-28, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, вважати продовженим до 16 січня 2015 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінально процесуального Кодексу України.
С у д д я: ОСОБА_1