Справа № 755/28914/14-к
"10" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040011285 від 28 серпня 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Житомирської обл., українки, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, -
Під час досудового розслідування, на підставі положень ст. 468 КПК України, між прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_5 , який на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України наділений повноваженнями старшого групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, у рамках даного кримінального провадження, у зв'язку з чим прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 474 КПК України, направлено до суду обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою.
Ухвалою суду, згідно ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316, 474 КПК України та безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачена в підготовчому судовому засіданні також просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України за викладених обставин.
Суд, заслухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК України) та закону приходить до наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 302 КК України визнаючи, шляхом укладення останньої, доведеним, що остання працюючи на посаді повара-прибиральника ФОП « ОСОБА_6 » 28.08.2014 року приблизно о 18.00 год. знаходилася по місцю роботи в оздоровчому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 де до неї з проханням в звідництві для розпусти з метою отримання послуг сексуального характеру звернувся клієнт оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 . На прохання останнього, ОСОБА_4 погодилася та сказала, що зведе його з повіями, які надають платні сексуальні послуги.
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 з метою незаконного звідництва для розпусти та отримання наживи, 28.08.2014 року приблизно о 18 год. 30 хв. зателефонувала на рекламний номер НОМЕР_1 , достовірно знаючи про те, що вказаним рекламним номером користуються повії, які надають платні сексуальні послуги та повідомила, що клієнти оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бажають отримати послуги сексуального характеру за грошову винагороду. На пропозицію ОСОБА_4 надати сексуальні послуги клієнтам оздоровчого комплексу «Леон», повії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , погодились та 28.08.2014 року приблизно о 19:30 прибули на територію оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташованого за адресою: м. Київ, вул. Комбінатна, 6. При вході у даний оздоровчий комплекс ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зустріла ОСОБА_4 , яка повідомила, що за звідництво з метою надання платних сексуальних послуг клієнтам оздоровчого комплексу «Леон» їм необхідно буде віддати останній грошові кошти у сумі 1200 гривень.
Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 провела повій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до кімнати № НОМЕР_2 оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де їх очікували клієнти ОСОБА_7 та його товариш Мухамед, які наперед за надання платних сексуальних послуг ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , передали ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 2 500 гривень. При виході з оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_9 , за звідництво з метою розпусти, передала ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 1 200 гривень.
Таким чином, у підготовчому судовому засіданні, судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого за ч. 2 ст. 302 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила звідництво для розпусти з метою наживи.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення (злочин), а саме 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
При цьому, ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої, у підготовчому судовому засіданні, судом не встановлено.
Безпосередньо в самій угоді про визнання винуватості викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступіня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують останнє.
Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмовити у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.
Таким чином, судом, у підготовчому судовому засіданні, встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 та ч. 1 ст. 475 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченій узгодженої міри покарання.
Питання речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 472, 473-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040011285 від 28.08.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Речові докази: дві упаковки від презервативів, два використаних презервативи, передані на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити; дві візитні картки - залишити у матеріалах кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040011285 від 28.08.2014 року; грошові кошти у сумі 2 500 (1 200 + 1 300) гривень - залишити у власності ОСОБА_7 ; мобільний телефон «Windows Phone» - залишити у власності ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч. 2 ст. 473 КПК України до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору.
С у д д я : ОСОБА_1