Справа № 755/24752/14-ц
(заочне)
"23" жовтня 2014 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Марцинкевич В.А.
при секретарі Бовкун О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Дніпровський районний відділ ДМС України в м. Києві про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Дніпровський районний відділ ДМС України в м. Києві про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Так, згідно договору дарування від 09.06.2007 року вказану квартиру було подаровано позивачу його батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Договір посвідчений державним нотаріусом сьомої київської нотаріальної контори Савченко М.А. Відповідно до довідки Ф 3 виданої 09.07.2014 року Житлово-експлуатаційною конторою № 406, у даній квартирі зареєстровані: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 (син), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (невістка), ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (онука).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.12.2011 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було розірвано. Фактично з 2011 року та по теперішній час відповідачі в зазначеній квартирі не проживають та не з'являються. Даний факт підтверджується актом № 406 ремонтно-експлуатаційної організації КП ,,Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" , а саме свідченням квартиронаймачами будинку № 41-б ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.
Відповідачі, які не проживають за адресою АДРЕСА_1 втратили право на користування квартирою, внаслідок своєї відсутності без поважних причин понад один рік. У зв'язку з чим у позивача виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються але нараховуються та виникла проблема реєстрації в даній квартирі нової сім'ї сина ОСОБА_7
Позивач в судове засідання не з'явилися надали суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлена судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилася і не повідомила суд про причини неявки.
Відповідач ОСОБА_3 повідомлена судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилася і не повідомила суд про причини неявки.
У відповідності до ст. 169 ч. 4 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів - в порядку заочного розгляду.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Дніпровський районний відділ ДМС України в м. Києві про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, що підтверджується договором дарування від 09.06.2007 року відповідно до якого вказану квартиру було подаровано позивачу його батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Договір посвідчений державним нотаріусом сьомої київської нотаріальної контори Савченко М.А., реєстраційний напис №11. В даній квартирі зареєстровані: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 (син), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (невістка), ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (онука), що підтверджується довідкою Ф3 виданої 09.07.2014 року Житлово-експлуатаційною конторою № 406. Відповідачі з 2011 року та по теперішній час в квартирі не проживають та не з'являються, що підтверджується актом № 406 ремонтно-експлуатаційної організації КП ,,Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва", а саме свідченням квартиронаймачами будинку 41-б ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10. У зв'язку з чим у позивача виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг та реєстрації нової сім'ї сина в квартирі.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
3гідно ст. 64 Житлового кодексу УРСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуватись нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
Відповідно ст. 65 Житлового кодексу УРСР, наймач вправі у встановленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а відповідно до ст.72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.
Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України.
Разом з тим, відповідно до частини першої ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісного відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають до задоволення, наявні підстави для визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловою площею, а саме квартирою АДРЕСА_1 та зняття їх з реєстрації за вказаною адресою.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 319, 328, 383, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 64, 65, 71, 156 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 10, 57, 58, 60, 209, 212-215, 226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа: Дніпровський районний відділ ДМС України в м. Києві про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1
Визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1
Виконання рішення суду в частині зняття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 покласти на Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.