іменем України
"22" вересня 2014 р.Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
При секретарі ОСОБА_2
За участю прокурора ОСОБА_3
Обвинуваченого ОСОБА_4 .
Представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040000855 від 24.01.2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сайда, Ліван, ліванця, громадянина Лівії, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , 24.01.2014 року приблизно о 17-20 год. приїхав до ТЦ “Скай Мол”, що знаходиться за адресою: пр.. Ватутіна, 2-Т в м. Києві, з метою здійснення покупки.
Приблизно о 18-00 год. ОСОБА_4 зайшов в магазин “Бершка”, що у ТЦ “Скай Мол”, щоб подивитися товари. В цей момент він помітив штани, які висіли на стелажі та керуючись раптово виниклим корисливим наміром, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 обрав предметом свого злочинного посягання вищевказані штани, які належать ТОВ “Бершка Україна”.
Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в магазині “Бершка” вищевказаного торгівельного центру “Скай Мол”, користуючись сприятливими для доведення свого злочинного наміру до кінця умовами, а саме: відсутністю поблизу сторонніх осіб, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що його злочинні дії носять таємний характер взяв з торгового стелажу, окрім вищезазначених штанів, ще двоє штанів і пішов до примірочної кабіни.
Перебуваючи в примірочній, ОСОБА_4 , зірвав руками захисну пластмасову чорну кліпсу зі штанів, які хотів викрасти та поклав її в кишеню інших штанів. Після цього, ОСОБА_4 , взяв вищевказані штани, від яких відірвав захисну кліпсу та засунув їх у правий рукав своєї куртки в яку був одягнений.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , поклав вищезазначену куртку в правому рукаві якої знаходилися штани, які він викрав, собі на праве передпліччя та вийшов з примірочної кабіни, залишивши двоє інших штанів, в одному з який була знята ОСОБА_6 захисна кліпса, неподалік від примірочної кабіни. Утримуючи при собі вищевказані належні ТОВ “Бершка” штани, не маючи наміру їх оплатити, направився до виходу з магазину, проте пройшовши крізь охоронні детектори на виході з магазину, спрацювала сигналізація і ОСОБА_4 відразу був затриманий працівниками охорони вищевказаного магазину з викраденим майном. Таким чином, ОСОБА_4 , виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив злочин з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий охоронцями магазину.
Своїми злочинними діями, ОСОБА_4 , завдав ТОВ “Бершка Україна” матеріального збитку на загальну суму 349 грн.
Надалі, 04.04.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5 , у відповідності до вимог Глави 35 КПК України, було укладено угоду про примирення.
Згідно даної угоди, підозрювана та представник потерпілого дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України. Також, сторонами погоджене покарання, яке ОСОБА_4 повиннен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто на суму - 1700 грн.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.
Згідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Частиною 3 статті 469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В даній угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні судом обвинувачений цілком визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), його слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені п.1 ч.5. ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Представник потерпілого ОСОБА_5 розуміє наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речові докази по справі, повернути власнику.
Керуючись ст. 182, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 04.04.2014 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5 .
Визнати винним ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання - штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 - не обиралася.
Речові докази по справі, а саме: штани - повернути ТОВ “Бершка Україна”.
Стягнути витрати за проведення експертизи з ОСОБА_4 в сумі 196 грн. 56 коп. на користь держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: