Справа № 755/27789/14-к
Ухвала
підготовчого судового засідання
"17" жовтня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, згідно ст. 336 КПК України, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040006906 від 06.06.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
У провадження суду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні надійшов 10.10.2014 року.
Ухвалою суду від 16.10.2014 року у провадженні було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Прокурор вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає, просить призначити справу до судового розгляду та продовжити обвинуваченому обраний слідчим суддею запобіжний захід.
Представник потерпілого у підготовчому судовому засіданні підтримав думку прокурора у повному обсязі, крім того подав цивільний позов від цивільного позивача/потерпілого ОСОБА_7 до цивільного відповідача/обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої злочином, який просив прийняти до розгляду суд.
При цьому представник потерпілого повідомив суду, що на стадії досудового розслідування потерпілим подавався цивільний позов до обвинуваченого на суму 240 000 гривень, підстав з яких даний позов відсутній у провадженні, яке надіслано до суду він не знає та просить суд розглядати позов який ним було подано у підготовчому судовому засіданні.
Захисник у підготовчому судовому засіданні підтримав думку прокурора про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, оскільки останній у повній мірі відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та безпосередньо ст. 291 КПК України, однак вважав за недоцільне продовжувати захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені слідчим суддею ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні, а особа обвинуваченого, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію.
При цьому, захисник зазначив суду, що дійсно на етапі досудового розслідування потерпілим було заявлено цивільний позов до обвинуваченого та надано йому його копія 26.09.2014 року.
Обвинувачений підтримав думку захисника у повному обсязі, вважав за необхідне змінити запобіжний захід з підстав зазначених захисником.
Також обвинувачений зазначив суду, що дійсно на етапі досудового розслідування потерпілим було заявлено цивільний позов до нього та надано йому його копія 26.09.2014 року.
Прокурор заперечував проти заходу забезпечення кримінального провадження обвинуваченому, пославшись на те, що встановлені ризики слідчим суддею є діючими і вони, на даний час, виключають можливість його зміни.
Крім того, прокурор, у підготовчому судовому засіданні, підтвердив той факт, що дійсно на етапі досудового розслідування справи потерпілим було заявлено цивільний позов, та вручено його копію стороні захисту, підстави не направлення до суду разом з обвинувальним актом останнього йому є не відомі, однак враховуючи подання у підготовчому судовому засіданні представником потерпілого, ще одного цивільного позову, вважає за доречне, виходячи з положень ст. 128 КПК України, розглядати саме останній позов потерпілого.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд, пориходить до наступного.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить перелік відомостей, які повинен містити останній та перелік документів, що у обов'язковому порядку повинні бути до нього приєднанні слідчим і прокурором.
Згідно ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ст. 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику.
Як убачається безпосередньо з обвинувального акту складеного 26.09.2014 року старшим слідчим СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 та погодженого 26.09.2014 року старшим прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_9 , під час досудового розслідування цивільним позивачем/потерпілим ОСОБА_10 було заявлено цивільний позов на суму 240 000 гривень.
З переліку додатків, що зазначені в обвинувальному акті випливає, що до нього має бути долучена позовна заява потерпілого.
З розписок про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та копії цивільного позову слідує, що обвинувачений та захисник 26.09.2014 року отримали від старшого прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_9 у тому числі копію цивільного позову ОСОБА_10 на 7 арк.
З супровідного листа заступника прокурора Дніпровського району м. Києва ОСОБА_11 від 10.10.2014 року № 36-9506вихи про направлення до суду обвинувального акту у даному провадженні за вх. № 60960 від 10.10.2014 року до суду слідує, що прокуратурою направлено: обвинувальний акт на 3 арк., реєстр матеріалів досудового розслідування на 7 арк., витяг з ЄРДР на 1 арк., розписка про отримання підозрюваним копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування на 1 арк., розписка про отримання захисником копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування на 1 арк., однак дані про направлення цивільного позову відсутні.
В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Тобто, на суд покладено обов'язок перевірки відповідності позову вимогах цивільного судочинства, а саме ст. 119 ЦПК України, та у разі його не відповідності залишити без руху.
Такі вимоги (реквізити) передбачені ст. 119 ЦПК України, а тому адаптуючи їх до кримінального провадження, письмова позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
Однак, враховуючи відсутність у провадженні, у супереч положень ч. 4 ст. 291 КПК України, оригіналу цивільного позову поданого потерпілим слідчому та/або прокурору під час досудового розслідування, суд позбавлений змоги виконати вказані вимоги законодавства.
При цьому, суд позбавлений змоги здійснити перевірку на відповідність вимогам ст. 128 КПК України, ст. 119 ЦПК України, враховуючи відсутність оригіналу первинного позову, поданий у підготовчому судовому засіданні ще один позов потерпілого, виходячи з того, що потерпілим фактично було подано не новий позов, а фактично збільшено суму позовних вимог до відповідача.
Більше того, виходячи з загальних положень ЦПК України, суд здійснює судове провадження на підставі спору між сторонами, що викладається у позовній заяві, однак при її відсутності, апріорі не може бути розпочато судове провадження, оскільки безпосередньо фактичні дані про певний спір між сторонами відсутні взагалі.
Також, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Статтею 291 КПК України передбачено що до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування.
Згідно вимог ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Тобто, законодавством зобов'язано сторону обвинувачення подавати з обвинувальним актом до суду не будь-який документ, що містить назву «реєстр матеріалів досудового розслідування» з певними даними, а подавати реєстр матеріалів досудового розслідування, який містить відомості регламентовані п.п. 1-3 ч. 2 ст. 109 КПК України, оскільки, апріорі, якщо реєстр вказаних відомостей не містить, то він фактично є не ідентифікованим процесуальним рішенням сторони обвинувачення складеного з власної ініціативи.
Так, реєстр матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12014100040006906 за ч. 2 ст. 121 КК України (далі - реєстр), у супереч п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК України, не містить зазначень про час проведення процесуальних дій, а саме у п. п. 2 п. І-7, п. п. 2, 3 п. І-8, п. 1 п. ІІІ-6.
В свою чергу, з п.п. 3 п. І-8 слідує, що слідчим ОСОБА_8 18.09.2014 року було повідомлено підозрюваному ОСОБА_6 про завершення досудового розслідування та відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів.
Поряд з цим, з п.п. 5 п. І-7 слідує, що 19.09.2014 року з 13 год. 40 хв. по 13 год. 50 хв. здійснювався допит підозрюваного ОСОБА_6 .
Більше того, відповідно до даних, що містяться у п.п. 3 п. ІІ-12, 19.09.2014 року о 13 год. 30 хв. слідчим ОСОБА_8 за погодженням з старшим прокурором прокуратури ОСОБА_9 взагалі було здійснено повідомлення про підозру (хоча виходячи з фактичних даних, що наявні у суду та положень КПК України, більш за все слідство змінювало цього дня раніше пред'явлену підозру, а не вперше пред'являло її) ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Тобто, стороною обвинувачення, виходячи із даних наявних у реєстрі, було повідомлено про завершення слідства підозрюваного (18.09.2014 року), до самого повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину (19.09.2014 року).
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів повідомляються цивільний позивач, його представник після чого ці особи мають право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті.
Як убачається з п. І-8 - процесуальні дії, пов'язані з відкриттям матеріалів кримінального провадження сторонам обвинувачення та захисту реєстру, повідомлення про завершення розслідування було здійснено підозрюваному та потерпілому.
В той же час, судом у підготовчому судовому засіданні було з'ясовано та підтверджено сторонами кримінального провадження, як з боку обвинувачення так і захисту, що у даному провадженні у якості захисника обвинуваченого приймає участь на підставі договору про надання правової допомоги від 21.08.20114 року захисник ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5263).
З даного договору про надання правової допомоги убачається, що захисник наділений усіма правами захисника на усіх стадіях кримінального провадження, у тому числі передбаченими ст. 45 КПК України, та він діє з 21.08.2014 року протягом 12 місяців, тобто до 21.08.2015 року.
Однак, з п. І-8 - процесуальні дії, пов'язані з відкриттям матеріалів кримінального провадження сторонам обвинувачення та захисту реєстру, однозначно випливає, що повідомлення про завершення розслідування та відомості про ознайомлення з такими матеріали захисником ОСОБА_5 відсутні взагалі.
Згідно ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Також, судом у підготовчому судовому засіданні з'ясовано та підтверджено сторонами, що представником потерпілого у провадженні, відповідно до договору про надання правової допомоги № 15/14 від 10.06.2014 року є АО «АЛІАС» у особі представників - адвокатів ОСОБА_4 , та/або ОСОБА_12 , та/або ОСОБА_13 , та який діє до 31.12.2015 року.
При цьому, з супровідного листа заступника прокурора Дніпровського району м. Києва ОСОБА_11 від 10.10.2014 року № 36-9506вихи про направлення до суду обвинувального акту у даному провадженні за вх. № 60960 від 10.10.2014 року до суду слідує, що про участь у провадженні вказаних осіб слідчому та прокурору було відомо.
Однак, з п. І-8 - процесуальні дії, пов'язані з відкриттям матеріалів кримінального провадження сторонам обвинувачення та захисту реєстру, однозначно випливає, що повідомлення про завершення розслідування хоча б одному із представників потерпілого відсутні взагалі.
У п. 84 Рішення ЄСПЛ зазначає, що «порушення … права на захист (див. пункт 95) … скомпрометувало докази в цілому у кримінальному провадженні та зробило провадження несправедливим (див., a contrario та mutatis mutandis, рішення від 4 березня 2010 року у справі «Шалімов проти України» (Shalimov v. Ukraine), заява № 20808/02, п. 62).
Тож, системний аналіз положень КПК України та практики ЄСПЛ дає змогу суду прийти до висновку, що встановлене у підготовчому судовому засіданні, виходячи із даних, що містяться у п. І-8 реєстру, порушення права на захист компрометує докази в цілому у кримінальному провадженні та робить провадження несправедливим, а тому дані недоліки підлягають перевірці органом досудового розслідування та їх усуненню по можливості шляхом уточнення самого реєстру при здійсненні ознайомлення вказаних учасників процесу, однак не зазначені у ньому, або ж безпосередньо здійсненні такого ознайомлення на виконання вимог ст. 290 КПК України та даного судового рішення.
Серед іншого, з п.п. 1, 2 п. ІІ-14 убачається, що 05.09.2014 року та 10.06.2014 року у провадженні було постановлено постанови про прилучення до справи речових доказів, однак у примітках не вказано, яких саме доказів та місце їх зберігання, що при постановленні кінцевого судового рішення у провадженні, фактично позбавляє змоги суд виконати вимоги ст. 100 КПК України.
Також, з п. п. 1 п. ІІІ-6 випливає, що слідчим у порядку ст.. 191 КПК України о 10 год. 55 хв. було затримано підозрювану особу, однак реєстр не містить достовірної дати затримання (лише час) та ПІБ конкретного підозрюваного, враховуючи, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину групою осіб.
Поряд з цим з обвинувального акту випливає, що вказане кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив групою осіб, провадження відносно яких виділено у зв'язку з їх розшуком.
В той же час з витягу ЄРДР та п.п. 1 п. ІІ-15 реєстру слідує, що у розшук слідчим ОСОБА_8 було оголошено 16.09.2014 року ОСОБА_14 , дані про розшук інших осіб відсутні, не можливо ідентифікувати і кількість осіб з якими обвинувачений вчиняв злочин зі змісту викладеного фактичного обвинувачення, то ж під час приведення обвинувального акту у відповідність до вимог ст. 291 КПК України, у ньому слід викласти обвинувачення більш лаконічно та зрозуміло, а саме вказати чітко дані про те, чи злочин було вчинено з особою матеріали відносно, якої виділено в окреме провадження, у зв'язку з розшуком, чи разом із невстановленими особами (враховуючи наявність відомостей у реєстрі та витягу є ЄРДР про розшук конкретної однієї особи), матеріали відносно яких виділено в окреме провадження.
Також слід зазначити, що відповідно до обвинувального акту витрати на залучення експерта відсутні, однак з п.п. 1, 2 п. ІІ-11 реєстру слідує, що у провадженні за постановами слідчого ОСОБА_8 від 03.07.2014 року та 07.07.2014 року було призначено та проведено судово-медичну експертизу та судово-імунологічну експертизу, тож дане питання підлягає більш детальному з'ясуванню та перевірці при приведенні обвинувального акту у відповідність.
Поряд з цим, оцінюючи доводи сторін кримінального провадження про відповідність обвинувального акту вимогам КПК України, суд вважає останні такими, що ґрунтується на прощеннях та сумнівах, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Тож, вищевикладене свідчить про грубе порушення вимог КПК України та безпосередньо статті 291 КПК України при проведенні слідства у рамках даного кримінального провадження, а тому обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, підлягають поверненню прокурору, як такі, що не відповідають вимогам закону.
У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
З бази автоматизованого документообігу суду «Д-3», а саме ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.08.2014 року слідує, що запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою до 20.10.2014 року було обрано обвинуваченому, враховуючи наявність ризиків регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу обвинуваченого та з урахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам.
При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Однак, стороною захисту, у супереч положень ст. 132 КПК України, не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики та обставини визначені п.п.1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність, а особа останнього перестала бути суспільно небезпечною.
В свою чергу, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обгрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ухвалою суду від 22.08.2014 року ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
За таких обставин, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - взяття під варту (тримання під вартою), не відпали, альтернативні запобіжні заходи не взмозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри заходу забезпечення кримінального провадження у межах шістдесяти діб, а саме, з 20.10.2014 року по 20.11.2014 року.
Також, на підставі ст. 128 КПК України, поданий у підготовчому судовому засіданні цивільним позивачем/потерпілим ОСОБА_7 до цивільного відповідача/обвинуваченого ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування шкоди завданої злочином підлягає приєднання до матеріалів кримінального провадження з метою з'ясування прокурором питання наявності у провадженні первинного позову цивільного позивача з вищевказаних підстав у даному судовому рішенні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-2, 7-29, 128, 314-318, 369-372 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування із долученими матеріалами в рамках кримінального провадження № 12014100040006906 від 06.06.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України повернути прокурору для усунення виявлених судом недоліків та виконання вимог Кримінально процесуального Кодексу України.
Запобіжний захід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області продовжити до 20 листопада 2014 року.
Поданий цивільним позивачем/потерпілим ОСОБА_7 до цивільного відповідача/обвинуваченого ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування шкоди завданої злочином приєднати до матеріалів кримінального провадження з метою з'ясування прокурором під час виконання даної ухвали питання наявності у провадженні первинного позову цивільного позивача.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1