Справа № 755/26701/14-к
1-кп/755/860/14
іменем України
"15" жовтня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
законного представника потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014100040009623 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, працюючого водієм в ТОВ «БЕЛ-ПАК», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_6 26 липня 2014 року приблизно о 13 год. 40 хв. керуючи технічно справним автомобілем «Ауді А4» д/н. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині п-ту Броварського, в напрямку від м. Києва в бік м. Бровари, Київської обл.
В той час, проїзну частину п-ту Броварського, напроти КП ДПС №502, в межах нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1; 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра», переходила пішохід ОСОБА_4 .
Проїзна частина п-ту Броварського розділена по три смуги для руху транспорту в обох напрямках. На проїзній частині нанесена дорожня розмітка 1.1, 1.3, 1.5 ПДР України. Максимально дозволена швидкість на даній ділянці дороги 60 км/год.
Під час руху водій ОСОБА_6 допустив порушення вимог п.п. 2.3.б), 18.1. Правил дорожнього руху України:
- п.2.3.6) ПДР України - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- п.18.1. ПДР України - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Порушення вищевказаних вимог ПДР України з боку водія ОСОБА_6 виразилось в тому, що він керуючи автомобілем «Ауді А4» д/н НОМЕР_1 , та рухаючись зі швидкістю приблизно 20 км/год., був неуважним, відволік увагу від дорожньої обстановки, повернувши голову праворуч, в бік узбіччя, в наслідок чого не мав змоги безпечно керувати транспортним засобом, чим проігнорував вимоги п. 2.3.6) ПДР України.
Продовжуючи небезпечний рух, та під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого напроти КП ДПС №502 в м. Києві, водій ОСОБА_6 не переконався, що на ньому перебуває пішохід, не зменшив швидкість свого автомобіля, та не зупинився перед пішохідним переходом, а продовжив рух, не давши дорогу пішоходу ОСОБА_4 , яка переходила проїзну частину пр-ту Броварського в межах нерегульованого пішохідного переходу, справа наліво по відношенню до руху вищевказаного автомобіля «Ауді А4», чим проігнорував вимоги п. 18.1 ПДР України.
Внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 2.3.б), 18.1. Правил дорожнього руху України відбувся наїзд лівою передньою частиною автомобіля «Ауді А4» д/н НОМЕР_1 в лівий бік тіла пішохода ОСОБА_4 , котра в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження: «закрита травма таза: перелом лонної кістки зліва; закрита травма лівого колінного суглобу: перелом міжмищелкового підвищення великогомілкової кістки, садно колінного суглобу», які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1555/Е від 26.08.2014 відносяться до тілесного ушкодження сероднього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, відповідно п.п. 4.6. та 2.2.1./в «Правил»; «синець лівої вилично-скроневої ділянки», який згідно висновку судово-медичної експертизи № 1555/Е від 26.08.2014 відноситься до легкого тілесного ушкодження відповідно п.п. 2.3.5. та 4.6. «Правил».
Дана ДТП виникла з вини водія ОСОБА_6 , котрий порушив вимоги п.п. 2.3.б), 18.1. Правил дорожнього руху України.
Обвинувальний акт надійшов до суду разом із угодою про примирення між законним представником потерпілої та обвинуваченим.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про примирення між законним представником потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 , згідно якої ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Сторони узгодили покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення вироку становить 850 грн.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт та перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ст. 471 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_6 , що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_6 , що він своїми діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження та кваліфікує ці його дії за ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, його майновий стан.
Суд визнає пом'якшуючою покарання обставиною щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 468-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 20 вересня 2014 року між законним представником потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12014100040009623.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення вироку становить 3400 грн.
Речові докази: автомобіль «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику - ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: