Номер провадження 2/754/4675/14
Справа №754/11294/14-ц
Іменем України
10.11.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.
за участю секретаря - Слободянюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди та супроводу одного з батьків, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди та супроводу одного з батьків. Подану заяву мотивує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 04.09.2005 року по 03.12.2012 року. У період шлюбу народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі рішення суду, місце проживання дитини визначено разом із матір'ю, яка матеріально утримує, дбає про фізичний та духовний розвиток дитини. Позивач планує щороку возити доньку на моря та відпочинок за кордон з метою оздоровлення. На неодноразові письмові звернення до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за кордон, останній відмовлявся, при цьому вагомих аргументів не наводив. У зв'язку із чим позивач просить надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі території України неповнолітній особі ОСОБА_5 без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 до досягнення дитиною 16 річного віку. Визнати відмову відповідача на тимчасовий виїзд за межі території України громадянина України неповнолітній особі ОСОБА_5 без згоди та супроводу батька.
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовну заяву з викладених підстав, просили позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Письмові матеріали справи містять заяву з проханням проводити розгляд справи у відсутність представника.
Оскільки позивач та представник позивача не заперечували проти заочного розгляду справи, а відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Вислухавши думку позивача та її представника, вивчивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 04.09.2005 року по 03.12.2012 року, про що свідчить копія рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03.12.2012 року (а.с.3).
З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.4).
ОСОБА_2 навчається в 1А класі спеціалізованої загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів навчання з поглибленим вивченням предметів художньо - естетичного циклу № 302 м. Києва (а.с.7).
Неповнолітня донька ОСОБА_2 проживає разом із позивачем за адресою АДРЕСА_1, про що свідчить довідка форми № 3 від 14.04.2014 року (ас.11).
Позовна вимога про визнання відмову відповідача на тимчасовий виїзд неповнолітньої доньки ОСОБА_2 без згоди та супроводу батька не підлягає задоволенню через відсутність повного її формулювання.
Доводи позивача про неодноразові її звернення до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд дитини за кордон, суд до уваги не приймає, оскільки всупереч ч. 1 ст. 60 ЦПК України не було надано належних та допустимих доказів. Письмові матеріали справи також не місять доказів на підтвердження, факту вручення відповідачу вимог про надання згоди на виїзд дитини за кордон.
Відповідно до ч.3 ст.313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально посвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Відповідно до пп. 1 п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57 передбачено, зокрема, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків - рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Положенням ст. 141 СК України визначена рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини.
Позивач, заявляючи позовні вимоги про надання дозволу, вказала лише про намір виїзду, проте не вказала періоди виїзду, їх тривалість та не вказано країни, до якої може бути здійснено виїзд неповнолітньої дочки. У позовній заяві не вказано мету поїздок та хто саме буде супроводжувати дитину у поїздках, а також про наявність чи відсутність проїзного документу у дитини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява в частині надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди та супроводу одного з батьків не підлягає задоволенню, оскільки відсутнє посилання на часові проміжки та інформації щодо країни перебування дитини, що суперечить Правилам перетинання державного кордону громадянами України, а також позивачка не надала доказів на підтвердження того, що вона зверталась до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд дитини за кордон України, а останній такого дозволу не надав та чинить у цьому перешкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 224-232 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди та супроводу одного з батьків - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Головуючий: