Справа № 274/5911/14-к
Провадження №1-кп/0274/381/14
13.11.2014 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 ,
за участю секретаря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2 ,
прокурора. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Бердичева кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.10.2014 року за №42014060360000131 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердичева Житомирської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ст.407 ч.2 КК України,-
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину за наступних обставин.
Так 18 серпня 2014 року старшого солдата ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17 березня 2014 року та в той же день направлено для проходження військової служби до військової частини -польова пошта НОМЕР_1 .
18 серпня 2014 року наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 №101 старший солдат ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу зазначеної військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду номера обслуги четвертої обслуги другого протитанкового артилерійського взводу шостої протитанкової артилерійської батареї другого протитанкового артилерійського дивізіону, та відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до ст.ст.19, 65, 68 Конституції України, ст.ст.11, 16, 30, 35, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_4 зобов'язаний свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України, законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Відповідно до вимог ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, та зобов'язує додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів.
Однак, старший солдат ОСОБА_4 , в ході проходження військової служби в Збройних Силах України за призовом під час мобілізації, вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно самовільно залишив військову частину - польова пошта НОМЕР_1 без поважних причин тривалістю понад десяти діб.
Так, 30 вересня 2014 року о 08 год. 30 хв. старший солдат ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем дислокації пункту розташування другого протитанкового артилерійського дивізіону за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення ст.ст.17, 65, 68 Конституції України, ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом та з метою ухилитися від військової служби, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та самовільно залишив, без поважних причин, місце несення військової служби, після чого проводив час на власний розсуд.
Однак, 09 жовтня 2014 року старший солдат ОСОБА_4 повернувся до розташування військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та продовжив виконувати обов'язки з несення військової служби.
В подальшому, 16 жовтня 2014 року о 07 год. 00 хв., старший солдат ОСОБА_4 , в порушення ст.ст.17, 65, 68 Конституції України, ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, продовжуючи злочинні дії спрямовані на ухилення від військової служби, перебуваючи на території військової частини польова пошта НОМЕР_1 , без поважних причин, повторно самовільно залишив розташування військової частини, після чого проводив час на власний розсуд.
Разом з тим, 18 жовтня 2014 року старший солдат ОСОБА_4 повернувся до розташування військової частини - польова пошта НОМЕР_1 та продовжив виконувати обов'язки з несення військової служби.
Вказані дії ОСОБА_4 , які виразились у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад 10 діб, кваліфіковано органом досудового розслідування за ст.407 ч.2 КК України.
24 жовтня 2014 року в м.Житомирі між старшим прокурором Житомирської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_3 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_4 , з іншого боку, в рамках кримінального провадження щодо останнього за №42014060360000131 від 13.10.2014 року, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до змісту вказаної угоди, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.407 ч.2 КК України, щиро розкаявся, а також погодився на призначення йому покарання за ст.407 ч.2 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 ствердив визнання вини у скоєнні інкримінованого діяння та заявив клопотання про затвердження судом укладеної угоди.
Прокурор укладену угоду також підтримав, вважає, що вона у повній мірі відповідає закону та підлягає затвердженню.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, укладена між старшим прокурором Житомирської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження щодо останнього за №42014060360000131 від 13.10.2014 року, відповідає вимогам ст.ст.468, 469, 472 КПК України та вимогам Кримінального кодексу України.
Так, вказана угода укладена у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам. Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано органами досудового розслідування за ст.407 ч.2 КК України, визначені угодою вид та міра покарання у повній мірі відповідають санкції вказаної статті.
Умови укладеної угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси її сторін або інших осіб. У суду немає сумнівів у наявності добровільної згоди на укладення та затвердження угоди.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Арешт на майно обвинуваченого або інших осіб не накладався.
Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст.369-371, 374, 376, 474-475КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 жовтня 2014 року між старшим прокурором Житомирської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження за №42014060360000131 від 13.10.2014 року.
Визнати винуватим ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ст.407 ч.2 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
обвинуваченим - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди;
прокурором - виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1